Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №176/3173/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/3173/26

провадження №1-кп/176/553/26

В И Р О К

Іменем України

06 серпня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води кримінальне провадження № 12026041220000285 від 09 червня 2026 року за обвинувальним актом з угодою про визнання винуватості, укладеною 30 липня 2026 року, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Доробратово Іршавського району Закарпатської області, громадянина України, не одруженого, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не маючого, із неповною середньою освітою, інвалідності не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 15 квітня 2025 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільненого ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 17 квітня 2026 року на підставі ст. 81-1 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 3 роки 11 місяців 8 днів для проходження військової служби за контрактом,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_5 , неповнолітньої ОСОБА_6 , законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався. Зокрема, Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 28 квітня 2026 року, строк дії воєнного стану продовжено з 05 год. 30 хв. 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

При цьому,, 09 червня 2026 року приблизно о 12 год. 25 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи із західної сторони території комунального закладу «Центр фізичного здоров`я населення "Спорт для всіх"» відділу молоді та спорту виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, що розташований по вул. Авангардній, 57 у м. Жовті Води Кам`янського району Дніпропетровської області, маючи при собі автоматичну вогнепальну зброю, помітив неповнолітню ОСОБА_6 , яка рухалася пішохідною доріжкою від пляжу до дитячого парку в напрямку вул. Авангардної.

У цей час у ОСОБА_3 , виник умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення належного потерпілій майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер та відбуваються в умовах дії воєнного стану, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 наздогнав потерпілу ззаду, обхопив її лівою рукою за шию, чим придушив її волю до опору та обмежив можливість вільно пересуватися, після чого, наказавши мовчати, відвів потерпілу до чагарників, продовжуючи утримувати її.

Надалі, приблизно о 12 год. 30 хв., продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та скориставшись відсутністю сторонніх осіб, ОСОБА_3 відпустив потерпілу, однак наказав їй стати на коліна та передати належні їй грошові кошти і мобільний телефон.

Побачивши, що обвинувачений має при собі автоматичну зброю, усвідомлюючи його фізичну перевагу та побоюючись за своє життя і здоров`я, неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 передала йому належне їй майно, а саме: смартфон «Samsung Galaxy А16» 8/256 Gb Gray (SM-А165FZACEUC), IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 5497 грн 25 коп., що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи № 1190 від 16 липня 2026 року, а також гаманець, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 200 грн. Інші предмети, що знаходилися разом із зазначеним майном (силіконовий чохол, сім-картки, декоративний шнурок, банківська картка та дисконтна картка), матеріальної цінності для потерпілої не становили.

Після заволодіння зазначеним майном ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв неповнолітній потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5697 грн 25 коп.

Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При цьому, 30 липня 2026 року між прокурором кримінальному провадженні – виронуючим обов`язки керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 та обвинуваченим, в присутності захисника – адвоката ОСОБА_9 , укладена угода про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, неповнолітньої потерпілої та її законного представника, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо тяжких злочинів може бути укладена угода про визнання винуватості. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому укладення такої угоди у даному кримінальному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Судом встановлено, що 30 липня 2026 року між виконувачем обов`язків керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості. Законним представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 та неповнолітньою потерпілою ОСОБА_6 прокурору надано письмову згоду на укладення угоди відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що цілком розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення, беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтримує укладену угоду, просить її затвердити та призначити узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачений також пояснив суду, що угоду укладено ним добровільно, без застосування до нього будь-якого насильства, примусу, погроз чи обіцянок, не передбачених угодою. Він підтвердив, що йому зрозумілі права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, передбачені статтями 473 та 476 КПК України, у тому числі обмеження права на апеляційне оскарження вироку, постановленого на підставі угоди.

Захисник підтвердив, що угода укладена за участю сторони захисту, добровільно, після надання обвинуваченому необхідної правової допомоги та роз`яснення йому всіх правових наслідків її укладення.

Прокурор просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що її умови відповідають вимогам кримінального процесуального закону, укладена вона добровільно, а узгоджене покарання є справедливим та відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого.

Також зазначали на необхідності затвердження угоди і неповнолітня потерпіла та її законний представник.

Перевіривши умови угоди, суд встановив, що вони відповідають вимогам ст. 472 КПК України. Угода містить формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості, узгоджений вид та розмір покарання, а також передбачені законом наслідки її укладення, затвердження та невиконання.

Судом не встановлено обставин, які відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України є підставами для відмови у затвердженні угоди. Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відповідають інтересам суспільства та не суперечать інтересам потерпілої.

При вирішенні питання про призначення покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, має незняту та непогашену судимість, а новий злочин вчинив після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, що свідчить про наявність рецидиву злочинів, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Як обставини, що пом`якшують покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Враховуючи наведене, а також те, що узгоджене сторонами покарання перебуває в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України, відповідає вимогам статей 50, 65, 66, 67, 71 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення ОСОБА_3 узгодженого сторонами покарання у виді семи років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України – остаточного покарання у виді семи років одного місяця позбавлення волі.

Питання щодо процесуальних витрат та речових доказів підлягають вирішенню відповідно до умов угоди та вимог статей 100, 122, 124 КПК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає залишенню без змін, оскільки підстав для його скасування чи зміни судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 314, 368, 370, 373, 374, 394, 468–476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2026 року між виконувачем обов`язків керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі статті 71 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2025 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 09 червня 2026 року.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової трасологічної експертизи у розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок.

Речові докази:

-розламаний на дві частини смартфон «Samsung», пластикову кришку сірого кольору від смартфона, прозорий силіконовий чохол для мобільного телефону із зображенням полуниць, слот для SIM-картки та карти пам`яті, шнурок зеленого кольору з пластиковими намистинами різних кольорів, банківську картку АТ «monobank» на ім`я ОСОБА_10 , гаманець рожевого кольору з ланцюжком та брелоком, пластикову картку «Є КНИГАРНЯ», які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , – залишити потерпілій за належністю;

-п`ять слідів папілярних візерунків пальців рук на трьох липких стрічках, наклеєних на трьох аркушах паперу (спецпакет НПУ № 5818198), та дактилокарту на ім`я ОСОБА_3 (спецпакет НПУ № 5818199) – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_11