Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №199/1121/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №199/1121/26

Суддя: ЯКИМЕНКО Л. Г.

Справа № 199/1121/26

(2-а/199/58/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

30.07.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №14/59 від 20 січня 2026 року, постановленої т.в.о. начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що постановою від 20.01.2026 року №14/59 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності вказано не проходження повторного медичного огляду із метою визначення придатності до військової служби.

Позивач зазначає, що у військово-обліковому документі, сформованому через державний електронний сервіс «Дія» у Реєстрі «Оберіг», ним було виявлено відомості про допущене ним порушення правил військового обліку, а також інформацію про звернення до Національної поліції України 14.08.2025 року з підстави «не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК».

З метою з`ясування підстав внесення відповідних відомостей адвокатом Шатовою Ю.В. 16 грудня 2025 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено адвокатський запит щодо надання інформації зокрема про те, якими документами підтверджується порушення правил військового обліку військовозобов`язаним ОСОБА_1 , а також чи складався відносно нього протокол та чи виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.

17 грудня 2026 року представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідь на адвокатський запит, у якій зазначено, щодо ними встановлено факт непроходження військовозобов`язаним ОСОБА_1 повторного медичного огляду у строк, визначений законодавством.

19 грудня 2025 року адвокатом Шатовою Ю.В. на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ч.7 ст. 38, ст. 247 КУпАП) та виправлення відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук, а також направлення відповідного повідомлення органам Національної поліції.

Заява була обґрунтована тим, що згідно зі змістом електронного військово-облікового документа ОСОБА_1 дата звернення до органів Національної поліції України зазначена як 14.08.2025 року, тоді як заява про закриття провадження подана 19 грудня 2025 року, тобто з дня початку розшуку до дня звернення із заявою минуло більше трьох місяців, що свідчить про закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Натомість, 12 січня 2026 року представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу адвоката було направлено повідомлення № 14/20 разом із листом про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

У листі № 14/19 від 12 січня 2026 року зазначалося, що з урахуванням викладених обставин адвоката просять повідомити ОСОБА_1 про те, що розгляд справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, пов`язаного з невиконанням обов`язку щодо проходження повторного медичного огляду військово-лікарською комісією, відбудеться о 10 год. 00 хв. 20 січня 2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 в, кабінет № 105.

У подальшому, 20.01.2026 року №14/59 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає постанову такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 надав до суду відзив, у якому зазначив, що позов є необґрунтованим, вказував на правомірність дій відповідача, а постанови на відповідність нормам законодавства.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Шатова Ю.В. надала суду відповідь на відзив, у якому зазначила обставини, аналогічні, викладеним у позовні заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.01.2026 року начальником т.в.о. начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 постановлено постанову №14/59, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, що « ОСОБА_1 , який у 2012 році був визнаний непридатним до військової служби в мирний час і обмежено придатний у воєнний час. зобов`язаний був пройти у встановлений законодавством строк, а саме: з 04 травня 2024 року до 5 червня 2025 року, повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Однак громадянин ОСОБА_4 не виконав в особливий період зобов`язання, які покладені на нього щодо проходження повторного медичного огляду, порушив вимоги пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" №3621-IX в редакціях від 21 березня 2024 року і 12 лютого 2025 року, порушив вимоги чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною З статті 210-1 КУпАП».

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності вказано не проходження повторного медичного огляду із метою визначення придатності до військової служби.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-ХІІ).

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і продовжує свою дію на час розгляду справи.

За змістом ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.63 Постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", військовозобов`язані, які відповідно до пункту 58 цього Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

Згідно із ч.9 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачено відповідальність за

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 року №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025 року було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю, з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Законом України від 21.03.2024 року №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» чітко визначено, що необхідність проходження повторного медичного огляду стосується усіх громадяни України віком від 25 до 60 років (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом.

Так, до внесення змін до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025, організацією медичного огляду займались територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання військовозобов`язаних громадян України. Водночас, після внесення змін до вищевказаних положень Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025 року саме на громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) було покладено обов`язок самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Разом із тим, суд зазначає, що Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби (п.3.8 глави 3розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 року №402 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800.

Так, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд (п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (надалі Порядок). Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1цього Порядку (п. 74 Порядку).

Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію (п. 69 Порядку).

Відповідно до абзацу третього пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

За приписами пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Із наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560.

Підсумовуючи вищевказане, суд доходить до висновку, що у позивача, обов`язок повторно самостійно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, виник у період з 04.05.2024 року до 05.06.2025 року. Після 05.06.2025 року проходження ВЛК відбувається за процедурою передбаченою п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, тобто лише за направленням, виданим ТЦК, яке видається військовозобов`язаному після виклику його повісткою.

Суд зазначає, що повістка для проходження військово-лікарської комісії це повідомлення з підписом військового комісара, що зобов`язує отримувача пройти медичне обстеження (військово-лікарської комісії ВЛК). Після обстеження, особа, яка пройшла ВЛК отримує документ з висновком про придатність, часткову придатність або непридатність для військової служби.

Як встановлено матеріалами справи, відповідної процедури та етапності відповідачем не дотримано, відповідних документів (повістки та направлення для проходження військово-лікарської експертизи) відповідачем не складено та позивачу не вручено.

Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 року у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 року по справі № 607/7987/17.

Зі змісту статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення України вбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Згідно з частин 1 та 2 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з матеріалами справи, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції – 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 00 коп., які підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, – задовольнити.

Скасувати постанову начальника т.в.о. начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №14/59 від 20.01.2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г. Якименко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua