Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №922/1809/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1809/26

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Алексаняна Армана Аркадійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Фізичної особи-підприємця Тімченка Володимира Олександровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

про стягнення 198 950,48 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Алексанян Арман Аркадійович (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Тімченка Володимира Олександровича (відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 01/2022 від 05 серпня 2022 у сумі 175 000,00 грн, заборгованості за пенею відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 01/2022 від 05 серпня 2022 року у сумі 19 083,56 грн, 3% річних у розмірі 1847,26 грн та інфляційного збільшення у сумі 3019,66 грн.

Позивач також просив відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу до моменту виконання рішення.

Позивачем також заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та стягнення з відповідача судового збору, та витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.07.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Тімченка Володимира Олександровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Алексаняна Армана Аркадійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 01/2022 від 05 серпня 2022 у сумі 175 000,00 грн, заборгованість за пенею відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 01/2022 від 05 серпня 2022 року у сумі 19 083,56 грн, 3% річних у розмірі 1847,26 грн та інфляційне збільшення у сумі 3019,66 грн, а також судовий збір у сумі 3328,00 грн. Клопотання фізичної особи-підприємця Алексаняна Армана Аркадійовича про зазначення в рішенні відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України про нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу до моменту виконання рішення - задоволено частково, а саме ухвалено, що відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму залишку основного боргу за правилами, визначеними у рішенні, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення цього рішення і до моменту його виконання. В іншій частині клопотання - відмовлено.

24.07.2026 до суду надійшла заява позивача (вх.№18149) про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1809/26 про розподіл судових витрат між сторонами, в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Тімченка Володимира Олександровича (РНОКПП НОМЕР_2 , номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України): 007083883, орган що видав - 6327, дата видачі — 22.11.2021) на користь фізичної особи-підприємця Алексаняна Армана Аркадійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України): 007230648, орган що видав - 6313, дата видачі 5 13.12.2021) правничу допомогу в розмірі 50 000 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та постановлено вирішити питання про судові витрати без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк до 31.07.2026 пояснення щодо заяви позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи відсутність у сторін електронного кабінету, копію ухвали суду від 27.07.2026 було надіслано позивачу та відповідачу поштовими відправленнями з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, ухвала суду від 27.07.2026 доставлена до електронного кабінету представнику позивача 27.07.2026 о 19:14.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 242 ГПК України).

Отож позивач повідомлений про прийняття до розгляду його заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 27.07.2026 помилково було надіслано відповідачу не за його місцезнаходженням.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2018 у справі "Созонов та інші проти України" зазначено, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Враховуючи вищевикладене, судом 04.08.2026 повторно було надіслано вказану ухвалу за відомою адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2 .

Крім того, 06.08.2026 судом додатково повідомлено відповідача телефонограмою про прийняття до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. Телефонограма прийнята відповідачем особисто та він повідомив про відсутність наміру подавати до суду письмові пояснення на вказану заяву.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Отже у зв`язку з великою кількістю навантаження, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, з метою повідомлення сторін про розгляд даної заяви та надання можливості висловити їм актуальну позицію щодо заявлених вимог, беручи до уваги те, що відповідач повідомлений про розгляд заяви лише 06.08.2026, суд вважає здійснити розгляд вказаної заяви позивача впродовж розумного строку.

Розглянувши подану заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування вказаної заяви, судом установлено наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 123, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому, ч. 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

У позовній заяві зазначено, що сума правничої допомоги орієнтовно становить 50 000 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також зазначено, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

В даному випадку рішення Господарського суду Харківської області у цій справі №922/1809/26 ухвалено 20.07.2026, а заява позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу подана з доказами подана до суду 24.07.2026, тобто в межах встановленого строку на подання доказів.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2026 між Адвокатом - Варук Сергієм Віталійовичем та Клієнтом - Фізичною особою-підприємцем Алексанян Арманом Аркадійовичем укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №6 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору за цим Договором Адвокат зобов`язується за завданням Клієнта надавати Клієнту правову допомогу (далі - «послуги») у рамках господарського судочинства, а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвоката, необхідні для виконання цього Договору. Під послугами у цьому Договорі розуміється наступне: Представництво та захисту інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, судочинства, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань. Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру. Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства). Представництво та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах. Послуги надаються в межах справи за позовом ФОП Алексанян А.А. до Тімченка В.О. про стягнення орендної плати, пені, 3% річних та індексу інфляції.

За умовами п. 3.1. Договору гонорар - форма винагороди Адвоката за надання послуг, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 3.2. Договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами у Додатку № 1 до цього Договору. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний Адвокату для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду Адвоката у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів Клієнта; особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин Адвоката з Клієнтом; кваліфікація, професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвоката.

Згідно умов п. 3.3. Договору розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт.

За умовами п. 8.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання Сторонами своїх зобов`язань відповідно до цього Договору.

Окрім того, 01.05.2026 укладено Додаткову угода №6 до договору про надання правової допомоги № 6 від 01 травня 2026 року, за умовами п. 1 якої дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокату за надання правової допомоги у спорі за позовом ФОП Алексаняна А.А. до ФОП Тімченка В. про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 01/2022 від 05 серпня 2022 у сумі 175 000,00 грн, заборгованості за пенею відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 01/2022 від 05 серпня 2022 року у сумі 19 083,56 грн, 3% річних у розмірі 1847,26 грн та інфляційного збільшення у сумі 3019,66 грн. Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції (Господарський суд Харківської області).

Згідно умов п. 2 вказаної Додаткової угоди до договору вартість послуги складає 50000 грн та вказано послугу: Підготовка позовної заяви до Господарського суду Харківської області про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 01/2022 від 05 серпня 2022 у сумі 175 000,00 грн, заборгованості за пенею відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 01/2022 від 05 серпня 2022 року у сумі 19 083,56 грн, 3% річних у розмірі 1847,26 грн та інфляційного збільшення у сумі 3019,66 грн.

За умовами п. 3.1.-3.2. вказаної Додаткової угоди до Договору оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється протягом 5-х днів з дня винесення рішення судом першої інстанції. Клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо).

Згідно з п. 4. вказаної Додаткової угоди до Договору сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвоката, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару або готівкою відповідно до виставлених рахунків.

Згідно з п. п. 7.1.-7.2. вказаної Додаткової угоди до Договору правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності). Адвокат надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокату понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

20.07.2026 між адвокатом та позивачем підписано Акт наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №6 від «01» травня 2026 року, згідно якого позивач прийняв надану адвокатом послугу на суму 50 000,00 грн, а саме надано послугу: Підготовка позовної заяви до Господарського суду Харківської області про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 01/2022 від 05 серпня 2022 у сумі 175 000,00 грн, заборгованості за пенею відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 01/2022 від 05 серпня 2022 року у сумі 19 083,56 грн, 3% річних у розмірі 1847,26 грн та інфляційного 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн збільшення у сумі 3019,66 грн.

З матеріалів справи убачається, що вказану професійну правничу допомогу за договором позивачу у цій справі надано адвокатом Варуком Сергієм Віталійовичем на підставі ордеру серії АХ №1346199 від 01.05.2026.

Позивачем фактично не сплачено на рахунок адвоката витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.

Однак Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у п. 6.5 постанови від 03.03.2019 у справі № 922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

В той же час, у постанові від 11.01.2023 року у справі № 922/4195/21 Верховний Суд дійшов висновку, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При цьому, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат, частиною 1 вказаної статті визначений порядок розподілу судового збору, частиною 4 - інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Так, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку відповідач клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суду не подав.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Враховуючи вищенаведене, з огляду на положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, беручи до уваги критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, ураховуючи складність та об`єм справи, кількість та обсяг підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів, малозначність справи та її розгляд без виклику (повідомлення) сторін, неспівмірність гонорару адвоката з ціною позову, суд дійшов висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 30 % від заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, що становить 15 000,00 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 124, 126, 129, 161, 165, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№18149 від 24.07.2026) - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тімченка Володимира Олександровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Алексаняна Армана Аркадійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Решту суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн покласти на позивача.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Додаткове рішення складено 06.08.2026.

Суддя І.О. Чистякова