Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №922/4214/24 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/4214/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Шутенко І.А.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи заяву Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича (вх№8303 від 27.07.2026) та заяву Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича (вх.№8304 від 27.07.2026) про ухвалення додаткового рішення в межах розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни (вх.2285Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 та апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни (вх.2286Х/3) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/4214/24

за позовом Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни, м.Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича, м.Харків

про припинення порушення прав інтелектуальної власності та стягнення 242.000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Дедюля Олеся Леонідівна звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича, в якому просить суд зобов`язати ФОП Ковшарева О.О. припинити порушення прав інтелектуальної власності ФОП Дедюлі О.Л. шляхом заборони виробляти, пропонувати для продажу та продавати товар виготовлений із використанням всієї сукупності суттєвих ознак промислового зразка «ПРИНТ ДЛЯ ТКАНИНИ» (номер заявки s202300607) зареєстрованого на підставі Свідоцтва № НОМЕР_1 , автором якого є Дедюля Олеся Леонідівна, а також стягнути з ФОП Ковшарева О.О. на користь ФОП Дедюлі О.Л. 242.000,00 грн компенсації за неправомірне використання промислового зразка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер заявки НОМЕР_2 ) зареєстрованого на підставі Свідоцтва № НОМЕР_1 .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі №922/4214/24 в позові відмовлено повністю.

Позивач ФОП Дедюля О.Л. із зазначеним рішенням суду не погодилася, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 в повному обсязі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

17.10.2025 представник Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича надав до суду заяву (вх.№24192) про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на користь фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 62.940,97 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 заяву Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича про ухвалення додаткового рішення (вх.№24192 від 17.10.2025) задоволено частково. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на користь Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича 45.806,85 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач ФОП Дедюля О.Л. із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції також не погодилась та звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/4214/24, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи підприємця Ковшарева Олексія Олександровича про ухвалення додаткового рішення (вх.№24192 від 17.10.2025), щодо стягнення з Фізичної особи підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни на користь Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича 45.806,85 грн витрат на професійну правничу допомогу повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни залишено без задоволення. Змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі №922/4214/24 та викладено її в редакції даної постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі №922/4214/24 залишено без змін.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 у справі №922/4214/24 залишено без змін.

27.07.2026 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від ФОП Ковшарева О.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№8304 від 27.07.2026), за змістом якої заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Фізичної особи підприємця Дедюлі О.Л. на користь Фізичної особи підприємця Ковшарева О.О. понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 33.666,88 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2026 у справі №922/4214/24 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Шутенко І.А.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 прийнято заяву ФОП Ковшарева О.О. про ухвалення додаткового рішення (вх.№8304 від 27.07.2026) до розгляду. Розгляд заяви ФОП Ковшарева О.О. про ухвалення додаткового рішення визначено здійснювати без повідомлення учасників справи. Учасникам справи запропоновано подати письмові пояснення або заперечення на заяву ФОП Ковшарева О.О. про ухвалення додаткового рішення (у разі їх наявності) у строк до 03.08.2026 (кінцева дата для надходження безпосередньо до суду з урахуванням поштового перебігу).

27.07.2026 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від ФОП Ковшарева О.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№8303 від 27.07.2026), за змістом якої заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Фізичної особи підприємця Дедюлі О.Л. на користь Фізичної особи підприємця Ковшарева О. О. понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 33.666,88 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2026 у справі №922/4214/24 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Шутенко І.А.

28.07.2026 від представника позивача - адвоката Моргуна А.О. - надійшли заперечення (вх.№8328) на заяву про ухвалення додаткового рішення. Зі змісту зазначених заперечень вбачається, що вони фактично охоплюють доводи проти обох поданих представником відповідача заяв (вх.№8303 та вх.№8304), оскільки стосуються тієї самої суми витрат - 33.666,88 грн, того самого договору, додатку №5, змін до договору, акта наданих послуг та звіту про надану правничу допомогу, покладених в основу обох заяв. В зазначених запереченнях позивач просить відмовити в задоволенні заяви ФОП Ковшарева О.О. про ухвалення додаткового рішення повністю, посилаючись на неналежність поданих доказів, завищення обсягу та вартості наданих послуг, порушення адвокатської таємниці та передчасність ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 прийнято заяву ФОП Ковшарева О.О. про ухвалення додаткового рішення (вх.№8303 від 27.07.2026) до розгляду. Об`єднано розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича (вх.№8303 від 27.07.2026) та заяви Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича (вх.№8304 від 27.07.2026) про ухвалення додаткового рішення в одне провадження. Розгляд заяв ФОП Ковшарева О.О. про ухвалення додаткового рішення визначено здійснити без повідомлення учасників справи.

При винесені зазначеної ухвали судом встановлено, що заяви представника ФОП Ковшарева О.О. за вх.№8303 та за вх.№ 8304 подані 27.07.2026, є тотожними за змістом, предметом та правовою підставою і стосуються стягнення однієї й тієї самої суми витрат на професійну правничу допомогу - 33.666,88 грн, понесених у зв”язку з представництвом інтересів відповідача в обох апеляційних провадженнях у цій справі. Розбіжність у вхідних номерах, присвоєних канцелярією суду, є технічною обставиною діловодства і не свідчить про наявність двох самостійних матеріально-правових вимог. З метою уникнення дублювання судових актів з тотожним предметом та забезпечення процесуальної економії, керуючись ч.10 ст.11, ст.2, ст.173 (за аналогією) ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність об"єднання розгляду зазначених заяв в одне провадження з метою ухвалення єдиної додаткової постанови.

Копія ухвал апеляційного суду вручена учасникам справи за допомогою підсистеми "Електронний суд", користувачами якої вони є.

Дослідивши матеріали справи та заяви представника ФОП Ковшарева О.О. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, Східний апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

За приписами ч.2 ст.16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України №23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

З матеріалів справи вбачається, що при наданні відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив стягнути окрім судового збору, витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції та витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, які будуть надані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України. Також про стягнення витрат на професійну правничу допомогу було зазначено під час судових дебатів в ході судового засідання.

На підтвердження надання професійної правничої допомоги ФОП Ковшарев О.О. подав до суду такі документи:

- ордер на надання правничої допомоги серія АА№1618091 від 28.08.2025 на ім”я Серебрянікова В.Є.;

- договір про надання правової допомоги №25/0107-1 від 07.01.2025, укладений між Ковшаревим О.О. та Адвокатським об`єднанням “Менторс”;

- додаток № 5 від 07.11.2025 до договору про надання правничої №25/0107-1 від 07.01.2025

- рахунок АО «Менторс» від 07.11.2025 (додаток №4);

- ордер на надання правничої допомоги серія АІ№2253715 від 09.07.2026 на ім`я Сварича А.А.;

- зміни від 04.06.2026 до договору про надання правничої №25/0107-1 від 07.01.2025;

- акт наданих послуг №25/0107/ -1/2 від 27.07.2026;

- звіт про надану правничу допомогу №25/0107/ -1/2 від 27.07.2026.

Судом також враховано, що на заяви про винесення додаткового рішення позивачем подано заперечення (вх.№8328 від 28.07.2026), зміст яких докладно оцінюється судом нижче при вирішенні питання про розмір та обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Колегія суддів зазначає, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, представництво інтересів ФОП Ковшарева О.О. на стадії апеляційного перегляду здійснювалося адвокатами Адвокатського об`єднання “Менторс” (код ЄДРПОУ 42831549): Серебряніковим В.Є. на підставі ордера серії АА №1618091 від 28.08.2025 та згодом - Сваричем А.А. на підставі ордера серії АІ №2253715 від 09.07.2026.

Колегія суддів, дослідивши зміст договору про надання правничої допомоги №25/0107-1 від 07.01.2025, встановила, що він укладений між Адвокатським об`єднанням “Менторс”, в особі керуючого партнера Серебрянікова В.Є., та фізичною особою Ковшаревим Олексієм Олександровичем (відповідачем у цій справі). Предметом договору є представництво інтересів клієнта у межах справи №922/4214/24 за позовом ФОП Дедюлі О.Л. до ОСОБА_1 про припинення порушення прав інтелектуальної власності та стягнення 242.000,00 грн (п.1.2 договору). Обсяг правничої допомоги обмежується видами, визначеними у додатках до договору, а розмір і порядок сплати гонорару за кожен вид допомоги встановлюються сторонами окремо у відповідному додатку (п.п. 1.3, 4.2 договору).

07.11.2025 сторони підписали додаток №5 до договору, яким визначили обсяг правничої допомоги на стадії апеляційного перегляду: представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції (Східний апеляційний господарський суд) в межах оскарження як рішення Господарського суду Харківської області від 14.10.2025, так і додаткового рішення цього ж суду від 27.10.2025 (пп. 1.1.1 п. 1.1 додатку). За умовами додатку сторони погодили єдиний фіксований розмір гонорару за цей вид допомоги - 800 дол. США (пп. 2.1.1 п. 2.1 додатку), що підлягає сплаті клієнтом протягом трьох календарних днів з дня складення об`єднанням рахунка на оплату (п.3.1.1 додатку) за офіційним курсом гривні до долара США станом на дату складення рахунка (п.3.2 додатку). Пунктом 4.2 додатку сторони підтвердили, що розмір гонорару розрахований з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвокатів об`єднання та фінансового стану клієнта.

04.06.2026 сторони уклали зміни до договору, якими пункт 5.3 договору викладено у новій редакції - строк його дії продовжено до 31.01.2027 включно, із поширенням цих змін на відносини сторін, що виникли з 31.01.2026 (тобто з моменту закінчення початкового строку дії договору). Інші умови договору, зокрема погоджений розмір гонорару, змінами не зачіпалися.

Згідно з актом наданих послуг №25/0107-1/2 від 27.07.2026, підписаним з боку об`єднання керуючим партнером Сваричем А.А., Адвокатське об`єднання “Менторс” надало клієнтові за період з 07.11.2025 по 27.07.2026 включно єдину послугу, а саме: представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції в межах обох зазначених апеляційних проваджень, вартістю 33.666,88 грн, що відповідає погодженому сторонами фіксованому розміру гонорару. Актом клієнт підтвердив належне надання йому такої допомоги та відсутність претензій.

Разом з тим фактичний обсяг та зміст наданої правничої допомоги детально розкрито у звіті про надану правничу допомогу №25/0107-1/2 від 27.07.2026, який містить опис 25 послідовних дій адвокатів за період з 07.11.2025 по 27.07.2026 загальною тривалістю близько 33 годин, зокрема: аналіз обох апеляційних скарг позивача та підготовку відзивів на кожну з них; підготовку заперечень на клопотання позивача про призначення судової експертизи; представництво клієнта в судових засіданнях 02.12.2025, 08.12.2025 та 22.07.2026 в обох провадженнях; ознайомлення з висновком судової експертизи та підготовку додаткових пояснень за його результатами; підготовку процесуальних клопотань (про виправлення описки, про видачу копії технічного запису засідання); підготовку підсумкових документів - акта, звіту та цієї заяви про ухвалення додаткового рішення. Зі звіту також вбачається, що 19.06.2026 повноваження адвоката Серебрянікова В.Є. були припинені, після чого подальше представництво клієнта здійснював адвокат Сварич А.А. на підставі окремого ордера, чим пояснюється зміна особи, яка підписала зміни до договору, акт та звіт з боку об`єднання.

У постанові Верховного Суду від 02.02.2024 по справі №910/9714/22 зазначено:

"6.42. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

6.43. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

6.44. Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині."

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, у додатковій постанові Верховного Суду від 15.11.2022 у справі №873/29/22 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанова від 16.11.2022 у справі №916/2016/21 тощо).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши подані представником ФОП Ковшарева О.О. докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням наведених вище обставин укладення договору, додатку №5 до нього, а також змісту акта наданих послуг та звіту про надану правничу допомогу, колегія суддів виходить із такого.

Як вже зазначалося. у відзивах на апеляційні скарги представником відповідача було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в сумі 33.666,88 грн, що становить еквівалент 800 дол. США станом на день виставлення рахунка, з повідомленням про подання доказів понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення постанови суду, що відповідає вимогам статті 221 ГПК України. Факт сплати клієнтом зазначеної суми на рахунок Адвокатського об`єднання "Менторс" підтверджений документами, поданими представником відповідача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Застосовуючи критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, колегія суддів зазначає, що в даному випадку понесені відповідачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, що підтверджується змістом звіту про надану правничу допомогу, в якому зафіксовано детальний опис дій адвокатів, вчинених виключно у межах апеляційного перегляду рішення та додаткового рішення у справі №922/4214/24.

Розмір таких витрат є обґрунтованим і пропорційним предмету спору з урахуванням ціни позову (242.000,00 грн) та значення справи для відповідача, оскільки задоволення позову загрожувало відповідачу не лише стягненням компенсації, а й забороною виробництва та продажу товару з використанням спірного дизайну, що використовується ним з 2021 року.

Поведінка позивача на стадії апеляційного перегляду сприяла збільшенню обсягу роботи представника відповідача, що підтверджується кількістю судових засідань (п`ять), поданням клопотання про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності та неодноразовим поданням додаткових пояснень.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи заперечень позивача з таких підстав.

Щодо тверджень позивача про те, що подані відповідачем документи "не містять підписів, печаток та інших елементів оригінальності документа, а лише інтегровані електронні водяні символи без належних електронних протоколів підпису задля ідентифікації сторін", колегія суддів зазначає, що цей довід прямо спростовується змістом самих досліджених судом документів: кожен з поданих документів - договір, додаток №5, зміни до договору від 04.06.2026, акт наданих послуг та звіт про надану правничу допомогу - містить повний блок відомостей про накладені кваліфіковані електронні підписи, а саме: ідентифікаційний код і прізвище власника ключа з боку клієнта (Ковшарев Олексій Олександрович, РНОКПП НОМЕР_3 ), ЄДРПОУ та найменування юридичної особи з боку об`єднання (АО "Менторс", код 42831549), час накладення та перевірки підпису, статус чинності сертифіката та його серійний номер. Твердження про неможливість ідентифікації підписантів документально також спростовується цими ж даними, наведеними у самих документах, які позивач досліджувала і на які посилається в тексті власних заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 96 ГПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій кваліфікованим електронним підписом, що і має місце у цій справі; додаткового засвідчення в порядку, встановленому для паперових документів (ДСТУ 4163:2020, відбиток печатки, власноручний підпис особи, яка засвідчує копію), закон не вимагає.

Щодо доводу про недоведеність укладення договору та угоди про продовження його строку дії у сервісі "Вчасно", колегія суддів зазначає, що використання сервісу електронного документообігу для технічного оформлення підписання не впливає на юридичну силу документа - рішучим є факт накладення кваліфікованого електронного підпису обох сторін, що підтверджено даними сертифікатів, наведеними безпосередньо в тексті кожного документа. Закон не встановлює обмежень щодо конкретного сервісу, в якому підписуються електронні документи, а відсутність електронної печатки не є обов`язковим реквізитом ані правочину (частина 2 статті 207 Цивільного кодексу України), ані електронного документа (стаття 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Щодо доводу про завищення обсягу наданих послуг та участь представників відповідача лише у двох судових засіданнях то це твердження спростовується безпосередньо змістом звіту про надану правничу допомогу №25/0107-1/2 від 27.07.2026, з якого вбачається участь представників відповідача у судових засіданнях 02.12.2025, 08.12.2025 та 22.07.2026 (в обох апеляційних провадженнях окремо), тобто не двічі, як стверджує позивач. Наведені позивачем як приклад "непов`язаних з реальною правничою допомогою" дії (підготовка додатку до договору, доопрацювання відзиву, підготовка до засідання, прослуховування запису засідання, ознайомлення з документами) є стандартними і необхідними складовими належного процесуального представництва. При цьому розмір гонорару за представництво в обох апеляційних провадженнях погоджений сторонами договору у фіксованому розмірі (додаток №5 до договору), що відповідно до сталої практики Верховного Суду (зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21) виключає необхідність деталізації вартості кожної окремої дії адвоката для цілей визначення розміру гонорару.

Стосовно доводу про порушення адвокатської таємниці, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що питання дотримання адвокатської таємниці стосується виключно відносин адвоката з клієнтом (Ковшаревим О.О.) і не має значення для вирішення питання про розподіл судових витрат. Крім того, позивач як процесуальний опонент клієнта не наділена процесуальним правом заявляти вимоги чи заперечення в інтересах іншої сторони спору з приводу дотримання нею умов її власного договору з адвокатським об`єднанням.

Щодо доводу про передчасність ухвалення додаткового рішення через намір позивача оскаржити постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 до Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 5 статті 244 ГПК України додаткове рішення підлягає самостійному оскарженню, що прямо свідчить про допустимість його ухвалення незалежно від подальшого перегляду постанов, якими вирішено спір по суті, в касаційному порядку. Сам по собі намір позивача звернутися з касаційною скаргою не зупиняє законної сили вже прийнятих постанов і не є законною підставою для відмови в розгляді заяви про розподіл судових витрат.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Попри подані заперечення, позивач не надала жодного контррозрахунку заявленої суми, доказів на спростування ринкової вартості таких послуг чи інших об`єктивних даних, що ставили б під сумнів співмірність суми 33.666,88 грн, фактичні заперечення позивача обмежуються переказом правових норм і практики без конкретного зіставлення з обставинами цієї справи. За таких обставин заперечення позивача не спростовують обґрунтованості та співмірності заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Заявлена до відшкодування сума 33.666,88 грн сформована відповідно до фіксованого розміру гонорару, погодженого сторонами у додатку №5 до договору про надання правничої допомоги, є співмірною із ціною позову та характером спору, а також не перевищує розмір компенсації, присудженої судом першої інстанції за представництво в першій інстанції (45.806,85 грн), що додатково підтверджує розумність заявленої суми.

За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 33.666,88 грн є обґрунтованим, документально підтвердженим та таким, що відповідає критеріям розумності й співмірності, передбаченим статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Підстав для його зменшення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи наведене, а також підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатами Адвокатського об`єднання “Менторс” - Серебряніковим В.Є. та Сваричем А.А. - професійної правничої допомоги у зв`язку з переглядом рішення та додаткового рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/4214/24 в суді апеляційної інстанції, заяви ФОП Ковшарева О.О. про ухвалення додаткового рішення підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича про ухвалення додаткового рішення (вх№8303 від 27.07.2026) задовольнити.

Заяву представника Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича про ухвалення додаткового рішення (вх.№8304 від 27.07.2026) задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дедюлі Олесі Леонідівни (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Фізичної особи-підприємця Ковшарева Олексія Олександровича (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 33.666,88 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повна додаткова постанова підписана 06.08.2026.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Є.О. Васильєв

Суддя І.А. Шутенко