Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №922/3921/21 (922/1371/22) — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/3921/21 (922/1371/22)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.

за участю представників сторін:

кредитора ТОВ "Олівіт"- Лебідь О.П.

боржника – Третьякова Н.Ю.

уповноважена особа засновників боржника – Дукер Л.О.

арбітражна керуюча – Венська О.О.

представники інших учасників справи – не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№ 1262Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2026 у справі № 922/3921/21(922/1371/22) (повний текст ухвали складено 26.05.2026 суддею Міньковським С.В. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівіт"

до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 24.02.2025 визнано Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" (адреса: 63030, Харківська обл., Валківський район, село Шарівка, код ЄДРПОУ 14344275) банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків - Москва" арбітражну керуючу Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво № 174 від 24.04.13, адреса: 49000, м. Дніпро, а/с 162), здійснено публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом на веб-сайті Судової влади України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 апеляційну скаргу Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" задоволено; апеляційну скаргу уповноваженої особи учасників Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" Дукер Лариси Олексіївни задоволено; постанову Господарського суду Харківської області від 24.02.2025 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) скасовано; постановлено справу №922/3921/21 (922/1371/22) передати до Господарського суду Харківської області на стадію розпорядження майном боржника.

Постановою Верховного Суду від 18.11.2025 касаційну скаргу арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025, в якій вона просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову Господарського суду Харківської області, залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2026 справу було призначено до розгляду в підсумковому засіданні суду на 26.03.2026, зобов`язавши розпорядника майна скликати та провести збори кредиторів, на яких визначитись щодо наступної процедури банкрутства стосовно боржника.

В судовому засіданні 26.03.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи в підсумковому засіданні суду на 05.05.2026, зобов`язавши боржника надати суду письмові пояснення щодо закриття провадження у порядку ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку з відновленням його платоспроможності.

Перед початком судового засідання 05.05.2026 від представника боржника надійшла письмова заява про закриття провадження відповідно до пункту 11 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства з посиланням на відсутність ознак неплатоспроможності боржника. Зазначену заяву боржник обґрунтовував тим, що єдиним конкурсним кредитором боржника є ініціюючий кредитор ТОВ "Олівіт" і дебіторська заборгованість ТОВ «Олівіт» перевищую кредиторську заборгованість, та що 2) боржник є працюючим підприємством і його активи, які складають понад 80 мільйонів гривень, перевищують кредиторські зобов`язання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2026 у справі № 922/3921/21(922/1371/22) в задоволенні клопотання представника Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" про закриття провадження у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) - відмовлено.

Відкладено розгляд справи у підсумковому засіданні (в тому числі: розгляд спільної заяви ОСОБА_1 та боржника про затвердження мирової угоди, а також клопотання розпорядника майна про введення процедури санації та затвердження Плану санації ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", схвалений протокольним рішенням зборів кредиторів від 19.05.2026) на 23.06.2026.

Зобов`язано комітет кредиторів розглянути спільні заяви ОСОБА_1 та боржника про затвердження мирової угоди та надати до суду обґрунтовані письмові пояснення/заперечення (в разі наявності).

Зобов`язано боржника та кредитора ОСОБА_1 розглянути клопотання розпорядника майна про введення процедури санації та затвердження Плану санації ТК ТОВ фірма "Харків-Москва", схвалений протокольним рішенням зборів кредиторів від 19.05.2026 та надати до суду обґрунтовані письмові пояснення/заперечення (в разі наявності).

Ухвалюючи зазначену ухвалу в частині відмови у задоволенні клопотання Боржника про закриття провадження у справі, місцевий господарський суд керувався тим, що :

- в своєму клопотанні про закриття провадження у справі про банкрутство Боржник вказує на необхідність закриття провадження у справі з огляду на відсутність ознак неплатоспроможності боржника, посилаючись на те, що: 1) єдиним конкурсним кредитором боржника є ініціюючий кредитор ТОВ "Олівіт", 2) боржник є працюючим підприємством, активи боржника перевищують кредиторські зобов`язання;

- боржник не надав суду доказів відсутності у нього грошових зобов`язань перед кредиторами - ТОВ "Олівіт" та ФОП Осауленко А.В., які визнані господарським судом в межах цієї справи і розстрочка чи відстрочка платежів не є погашенням боргу, а тому не дає підстав для закриття провадження;

- поведінка ініціюючого кредитора після відкриття провадження у справі про банкрутство як одного з кредиторів у цій справі (не надання банківських реквізитів) не впливає на подальший хід процедури банкрутства, адже така обставина не свідчить про об`єктивну неможливість подальшого здійснення провадження про банкрутство боржника за правилами Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак, не може бути тією обставиною, яка дозволяє закрити провадження у справі на підставі пункту 11 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2026 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) та ухвалити нове рішення, яким клопотання ТК ТОВ фірма “Харків-Москва” про закриття провадження у справі задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що :

- оскаржувана ухвала містить обґрунтування неможливості закриття провадження по справі через непогашення Боржником кредиторської заборгованості, водночас, судом першої інстанції не надана обґрунтована відповідь щодо доводів Боржника про неможливість погашення ним кредиторської заборгованості перед ТОВ «Олівіт» (ініціюючого та фактично єдиного кредитора ТОВ «Олівіт») саме та виключно через недобросовісну процесуальну поведінку цього кредитора в частині невиконання протягом більше, аніж 4 роки вимог суду щодо надання письмових пояснень про актуальний банківський рахунок відповідно до стандарту IBAN;

- з 5 серпня 2019 року нові рахунки клієнтам банки відкривали відповідно до вимог стандарту IBAN, при цьому чинні номери рахунків банки змінювали відповідно до вимог цього стандарту зі збереженням чинного номера аналітичного обліку, з 1 листопада 2019 року застосування IBAN стало обов`язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема під час транскордонних переказів, тобто всі перекази з 1 листопада 2019 року здійснювались лише з використанням IBAN, однак ТОВ «Олівіт», починаючи із 01.11.2019, не повідомляло ТК ТОВ фірма «Харків- Москва» офіційним листом про зміну банківських реквізитів для здійснення розрахунків, отже, ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» повідомляло про можливість та готовність сплати заборгованість перед ТОВ «Олівіт» за судовим рішенням по справі №910/11651/19 в повному обсязі, проте виходячи із недобросовісної поведінки ініціюючого кредитора, об`єктивно не може цього зробити;

- ТОВ «Олівіт» стверджувало, що їх актуальні банківські реквізити зазначено на Довіреності від 19.08.2022 року, якою підтверджуються повноваження представника ТОВ «Олівіт» Лебідя О.П., так, на бланку вказаної довіреності, яка міститься в матеріалах справи, дійсно наявний номер банківського рахунку НОМЕР_1 , проте здійснити платіж на таких рахунок не вбачається можливим, так як платіж не формується через некоректний номер IBAN;

- оскаржувана ухвала містить обґрунтування неможливості закриття провадження по справі через непогашення Боржником кредиторської заборгованості, натомість, Боржник в своєму клопотанні посилався на іншу норму Закону як на підставу закриття провадження по справі;

- між ОСОБА_1 та Боржником було укладено мирову угоду і апелянт не заперечує проти закриття провадження по справі, адже в такому разі повноцінне відновлення роботи підприємства Боржника та вірогідність задоволення кредиторських вимог ОСОБА_1 є значно більшою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№ 1262Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2026 у справі № 922/3921/21(922/1371/22). Призначено справу до розгляду на 21.07.2026.

02.07.2026 від арбітражної керуючої Венської О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу кредитора ФОП Осауленка А.В. на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2026 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- до реєстру вимог кредиторів включено підтверджені судовими рішеннями вимоги двох кредиторів загальною сумою 1 350 738,24 грн. і окрім конкурсної кредиторської заборгованості, у Боржника наявні також непогашені поточні зобов`язання, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1967/25), яке набрало законної сили, задоволено позов Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова, поданий в інтересах Харківської міської ради, та стягнуто з ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» на користь Харківської міської ради 682 654,88 грн, а також 8 191,86 грн судового збору на користь Харківської обласної прокуратури;

- жодна з цих вимог Боржником не погашена, жодних доказів погашення кредиторської заборгованості або відсутності зобов`язань перед кредиторами Боржником до суду надано не було ані ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані у матеріалах апеляційного провадження і наявність визнаних та непогашених вимог є самостійною та достатньою підставою для констатації ознак неплатоспроможності Боржника у розумінні ст. 1 КУзПБ;

- результати аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, проведеного розпорядником майна, а також рішення зборів кредиторів, на яких розглядався зазначений аналіз, підтверджують наявність ознак неплатоспроможності Боржника, що виключає можливість закриття провадження у справі на підставі пункту 11 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає закриття провадження лише у разі, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

- скаржник посилається на вартість нерухомого майна Боржника- понад 80 мільйонів грн як доказ його платоспроможності., однак ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2019 у межах кримінального провадження № 12019220350000574 від 29.10.2019 накладено арешт на активи ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» (код ЄДРПОУ 14344275) і зазначений арешт наразі не знятий, отже, реалізація такого майна з метою погашення вимог кредиторів є неможливою без попереднього зняття арешту в установленому законодавством порядку ;

- скаржник стверджує, що заборгованість ТОВ «Олівіт» перед Боржником за судовим рішенням від 23.07.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1335/22) на суму 900 000,00 грн перевищує заборгованість Боржника перед ТОВ «Олівіт» і фактично усуває підстави для банкрутства, проте всього за кредиторами ТОВ «Трейдінг Комершіал» (який є частковим правонаступником ТОВ «Олівіт» у справі про банкрутство на суму 750 120,43 грн) та ТОВ «Олівіт» обсяг визнаних судом та непогашених вимог становить 844 682,24 грн., при цьому зарахування вимог ТОВ «Трейдінг Комершіал» у рахунок дебіторської заборгованості ТОВ «Олівіт» є неможливим, оскільки відсутня взаємність вимог між одними й тими самими сторонами;

- 02 червня 2026 року представник ТОВ «Олівіт» направив Боржнику заяву, якою повідомив актуальні банківські реквізити кредитора, отже, посилання Боржника на відсутність реквізитів не відповідають фактичним обставинам;

- пункт 11 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства пов`язує можливість закриття провадження виключно з відсутністю ознак неплатоспроможності Боржника, а не з поведінкою кредитора чи порядком виконання окремого грошового зобов`язання.

02.07.2026 від представника ТОВ "Олівіт" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу ФОП Осауленка А.В. на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2026 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- доводи апеляційної скарги, як і доводи клопотання Боржника про закриття провадження у справі про банкрутство фактично ґрунтуються на припущеннях щодо можливості виконання зобов`язань у майбутньому, посиланнях на наявність активів та можливість проведення зарахування зустрічних вимог, однак такі обставини самі по собі не свідчать про відсутність ознак неплатоспроможності та не є підставами для закриття провадження у справі;

- у справі наявні непогашені визнані судом вимоги щонайменше трьох конкурсних та одного поточного кредиторів, а тому твердження про відсутність ознак неплатоспроможності є безпідставним ;

- сам факт існування у Боржника майна, навіть за умови його значної оціночної вартості, не є доказом відновлення платоспроможності.;

- розпорядником майна проведено аналіз фінансово-господарського стану Боржника, за результатами якого встановлено негативні фінансово-економічні показники;

- Боржник посилається на можливість припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між Боржником та ТОВ «ОЛІВІТ» як на одну з підстав для закриття провадження у справі про банкрутство, однак 19.08.2022 між ТОВ «ОЛІВІТ» та ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 11 і Додатковою угодою № 2 від 03.10.2022 сторони погодили, що перехід прав вимоги відбувається з моменту підписання Акта приймання-передачі, який було підписано 24.05.2023, отже, до ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ» перейшли вимоги у розмірі 750 120,43 грн, а за ТОВ «ОЛІВІТ» залишились вимоги у розмірі 94 561,81 грн., а тому Боржник не може посилатися на зарахування всієї суми 844 682,24 грн саме з ТОВ «ОЛІВІТ», оскільки вимоги у сумі 750 120,43 грн вже відступлені ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ»;

- відповідно до інформації, отриманої розпорядником майна від Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові, наданої листом від 01.05.2026 № 7722054, у межах виконавчого провадження № 77220482, де стягувачем є ТК ТОВ фірма «ХАРКІВ-МОСКВА», на користь Боржника вже перераховано грошові кошти у загальному розмірі 263 489,19 грн. При цьому залишок непогашеної заборгованості ТОВ «ОЛІВІТ» перед Боржником станом на дату складання зазначеного листа становив 667 010,81 грн. ;

- Боржник не надав доказів внесення грошових коштів у депозит нотаріуса або на рахунок ескроу в порядку статті 537 Цивільного кодексу України, доказів фактичного перерахування коштів на користь кредитора чи доказів іншого належного виконання зобов`язання;

- під час зборів кредиторів, які відбулися 19.05.2026, ТОВ «ОЛІВІТ» підтвердило готовність надати банківські реквізити для погашення тієї частини вимог, яка залишилась за ТОВ «ОЛІВІТ» після укладення Договору відступлення права вимоги № 11 від 19.08.2022, а саме: 94 561,81 гривень, при цьому на виконання зазначеної позиції представником ТОВ «ОЛІВІТ» 02.06.2026 на адресу Боржника була направлена письмова заява про надання актуальних банківських реквізитів для здійснення оплати зазначеної суми заборгованості із зазначенням усіх необхідних реквізитів рахунку, зазначений лист був вручений Боржнику 05.06.2026, що підтверджується належними доказами його направлення та отримання, проте жода оплата Боржником на користь ТОВ «ОЛІВІТ» не здійснена.

02.07.2026 від представника ТОВ "ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ" надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він просить апеляційну скаргу ФОП Осауленка А.В. на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2026 у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- після заміни кредитора ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2026 кредитором за вимогою у розмірі 750 120,43 грн замість ТОВ «ОЛІВІТ» став ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ» – окрема юридична особа, яка не має жодних грошових зобов`язань перед Боржником, а тому зарахування зустрічних однорідних вимог в такому разі є неможливим;

- пункт 11 частини першої статті 90 КУзПБ дозволяє закриття провадження виключно у разі, якщо господарським судом не встановлено ознак неплатоспроможності боржника, натомість, станом на час розгляду справи наявні визнані судом та непогашені вимоги кількох кредиторів: ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ» – 750 120,43 грн; ТОВ «ОЛІВІТ» – 94 561,81 грн; ФОП Осауленка А.В. – 500 000,00 грн (четверта черга) та 6 056,00 грн судового збору (перша черга). Крім того, у Боржника наявна непогашена поточна заборгованість, стягнута рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1967/25): 682 654,88 грн – на користь Харківської міської ради та 8 191,86 грн судового збору – на користь Харківської обласної прокуратури;

- стаття 537 ЦК України надає боржнику право виконати грошове зобов`язання шляхом внесення коштів у депозит нотаріуса або на рахунок ескроу у разі ухилення кредитора від прийняття виконання, однак доказів вчинення Боржником таких дій матеріали справи не містять ;

- у частині відступленої вимоги реквізити для сплати надає саме новий кредитор – ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ», про відступлення якому права вимоги Боржник був повідомлений листом ще від 20.08.2024, проте до нового кредитора Боржник не звертався і жодних платежів не здійснював;

- наявність або відсутність банківських реквізитів кредитора не входить до предмета доказування за пунктом 11 частини першої статті 90 КУзПБ, який пов`язує можливість закриття виключно з відсутністю ознак неплатоспроможності, а не з поведінкою кредитора чи порядком виконання окремого зобов`язання .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 27.07.2026 о 10:30 год.

23.07.2026 від розпорядника майна Боржника Венської О.О. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вона зазначає, що:

- вимоги ТОВ «Трейдінг Комершіал» у сумі 750 120,43 грн не були зустрічними щодо вимоги Боржника до ТОВ «Олівіт», а тому не могли бути припинені таким зарахуванням;

- відсутність реквізитів кредитора не позбавляла Боржника можливості виконати грошове зобов`язання в порядку статті 537 Цивільного кодексу України шляхом внесення належної з нього суми на депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу;

- п. 11 ч. 1 ст. 90 КУзПБ пов`язує закриття провадження виключно з не встановленням судом ознак неплатоспроможності Боржника, а не з поведінкою кредитора чи порядком виконання окремого грошового зобов`язання, на що обґрунтовано вказав суд першої інстанції.

23.07.2026 від ТОВ «Олівіт» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких він зазначив, що:

- 19.08.2022 між ТОВ «ОЛІВІТ» як первісним кредитором і ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ» як новим кредитором укладено Договір про відступлення права вимоги №11, який є оплатним і на виконання Договору вже 24.08.2022 ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ» сплатило ТОВ «ОЛІВІТ» 506 250,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а тому твердження апелянта про те, що цей договір не мав реального економічного змісту, спростовується безпосередньо здійсненими платежами;

- після переходу права вимоги 20.08.2024 ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ» як новий кредитор письмово повідомило Боржника про відступлення права вимоги за Договором №11 від 19.08.2022, отже, Боржник був належним чином поінформований про те, що кредитором у частині вимог у розмірі 750 120,43 грн є ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ»;

- твердження Боржника про недобросовісність ТОВ «ОЛІВІТ» у зв`язку з неприйняттям виконання не є новим, воно входило до обсягу касаційного перегляду та не знайшло свого підтвердження, так, постановою від 23.05.2023 Верховний Суд залишив касаційну скаргу Боржника без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство і постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 - без змін;

- саме по собі ненадання або спір щодо актуальності банківських реквізитів не припиняє грошового зобов`язання та не свідчить про його виконання.

24.07.2026 від Боржника надійшли додаткові пояснення, в яких він просить апеляційну скаргу ФО-П Осауленко А.В. задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.05.2026 року у справі № 922/3921/21 (922/1371/22) та прийняти нове рішення, яким клопотання ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» про закриття провадження у справі задовольнити, закрити провадження у справі № 922/3921/21 (922/1371/22).

При цьому Боржник вказує на те, що:

- про актуальні банківські реквізити ТОВ «Олівіт» повідомило Боржника тільки 05.06.2026, вже після винесення оскаржуваної ухвали;

- протоколом загальних зборів кредиторів від 19.05.2026 також спростовуються доводи ТОВ «Олівіт» відносно того, що Боржником не ставилось питання про зарахування зустрічних однорідних вимог, так, одним із питань, які було винесено на розгляд зборів кредиторів Боржником ,було затвердження зарахування зустрічних однорідних вимог, і ТОВ «Олівіт» як єдиний голосуючий кредитор відмовило в зарахуванні таких вимог та голосувало проти;

- ТОВ «Трейдінг Комершіал» було залучено до участі у справі як правонаступник тільки 10.06.2026, тобто після винесення оскаржуваної ухвали судом від 21.05.2026, отже, ТОВ «Трейдінг Комершіал» не приймало участі у справі станом на 21.05.2026, відтак оскаржуваною ухвалою не порушуються його права та обов`язки, відтак ТОВ «Трейдінг Комершіал» взагалі не може приймати участь в розгляді апеляційної скарги;

- Боржник заперечує проти отримання платежу від 11.07.2025 в розмірі 3400,00 грн. та від 17.04.2025 в розмірі 3090,91 грн. та від 07.04.2025 в розмірі 108,02 грн., про які зазначено у відповіді виконавчої служби, і відсутність зарахувань підтверджується виписками по банківському рахунку Боржника, крім того, отримання таких перерахувань об`єктивно було неможливо, адже Постановою від 24.02.2025 Боржника було оголошено банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру і Ліквідатор Венська О.О. закрила поточні рахунки Боржника. новий рахунок було відкрито тільки в вересні 2025 року, про що було повідомлено виконавчу службу;

- вже після відкриття провадження по справі ухвалою від 08.09.2022, арбітражним керуючим Венською О.О. було проведено оцінку нерухомого майна Боржника, за результатами якої вартість майна складає понад 80 мільйонів гривень, арешт на вказане нерухоме майно накладено в межах кримінальної справи, які розслідується за фактом одного із рейдерських захоплень ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», продовженням якого є триваюча справа про банкрутство;

- в звіті розпорядника майна станом на 15.05.2026 зазначено, що вартість майна боржника становить 49 мільйонів 312 тисяч 539 гривень, що не може свідчить про неплатоспроможність Боржника.

В судове засідання 27.07.2026 з`явився представник Боржника та уповноважена особа засновників боржника, які підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а також представники кредитора ТОВ "Олівіт" та арбітражна керуюча Венська О.О., які проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечували.

Представники інших учасників справи в судове засідання 27.07.2026 не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином.

При цьому 27.07.2026 від кредитора ТОВ «ТРЕЙДІНГ КОМЕРШІАЛ» надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 в даному судовому засіданні за відсутністю представників учасників справи, які не прибули в судове засідання.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як свідчать матеріали справи та правильно встановив місцевий господарський суд, ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2022 (суддя Аюпова Р.М.) відкрито провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "Олівіт", у загальному розмірі 844682,24 грн (761372,24 грн – основний борг; 24810,00 грн - судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58500,00 грн - витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).

Ухвала суду залишена без змін постановою апеляційної інстанції від 15.02.2023 та постановою касаційної інстанції від 23.05.2023.

Ухвалою суду від 30.09.2024 (суддя Прохоров С.А.) завершено попереднє засідання суду у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірми "Харків-Москва". Після оскарження цієї ухвали суду в апеляційному та касаційному порядку, до реєстру вимог кредиторів Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" включені визнані судом вимоги, а саме: вимоги заявлені ТОВ "Олівіт" в розмірі 761 372,24 грн. основного боргу, 24 810,00 грн судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі та 58 500,00 грн витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства).

Також ухвалою від 11.11.2025 (суддя Міньковський С.В.) судом визнано грошові вимоги фізичної особи-підприємця Осауленка Артема Володимировича частково в сумі 500 000,00 грн (четверта черга), що є конкурсними проте без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а також 6056,00 грн витрат зі сплати судового збору (перша черга).

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, до реєсту вимог кредиторів включені вимоги двох конкурсних кредиторів: ТОВ "Олівіт" та ФОП Осауленко А.В.

Частинами 1 та 2 статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

Як вказано у частині 3 вказаної статті Кодексу, у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:

- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;

- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;

- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Як вже зазначалося, перед початком підсумкового судового засідання 05.05.2026 від представника боржника надійшла письмова заява про закриття провадження відповідно до пункту 11 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку із відсутністю ознак неплатоспроможності боржника. Цю заяву боржник обґрунтовував тим, що єдиним конкурсним кредитором боржника є ініціюючий кредитор ТОВ "Олівіт" і дебіторська заборгованість ТОВ «Олівіт» перевищую кредиторську заборгованість, та що боржник є працюючим підприємством і його активи, які складають понад 80 мільйонів гривень, перевищують кредиторські зобов`язання.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі, зокрема, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Відповідно до статті 1 КУзПБ неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2022 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Олівіт» у загальному розмірі 844 682,24 грн, з яких: 761 372,24 грн — основний борг; 24 810,00 грн — судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство; 58 500,00 грн — витрати на авансування винагороди арбітражного керуючого.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2024 завершено попереднє засідання у справі та затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.11.2025 частково визнано грошові вимоги ФОП Осауленка А.В. у розмірі 500 000,00 грн четвертої черги та 6 056,00 грн судового збору першої черги.

Отже, до реєстру вимог кредиторів включено підтверджені судовими рішеннями вимоги двох кредиторів загальною сумою 1 350 738,24 грн.

Крім того, рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2025 у справі № 922/3921/21 (922/1967/25) задоволено позов Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова, поданий в інтересах Харківської міської ради, та стягнуто з ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» на користь Харківської міської ради 682 654,88 грн, а також 8 191,86 грн судового збору на користь Харківської обласної прокуратури. Зазначене рішення набрало законної сили.

Отже, окрім конкурсної кредиторської заборгованості, у Боржника наявні також непогашені поточні зобов`язання, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Також, як свідчать матеріали справи, розпорядником майна за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника зроблені такі висновки:

- протягом 2021– 2025 років підприємство фактично не здійснювало господарської діяльності;

- середньооблікова чисельність працівників скоротилася з 8 осіб у 2019 році до 1 особи у 2021 році, і на даний час день залишається така ж сама;

- погашення кредиторських вимог за рахунок нерухомого майна боржника є неможливим у зв`язку з накладенням ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2019 у межах кримінального провадження № 12019220350000574 від 29.10.2019 арешту на активи ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», код ЄДРПОУ 14344275;

- погашення заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є неможливим у зв`язку з відсутністю взаємної згоди сторін на застосування такого механізму.

- фінансовий стан підприємства є стійко кризовим, власний капітал має від`ємне значення, а довгострокові зобов`язання залишаються значними та не скорочуються, дані фінансової звітності не повною мірою відображають фактичний обсяг боргових зобов`язань боржника.

З урахуванням викладених у звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» висновків 19.05.2026 відбулися збори кредиторів та засідання комітету кредиторів, на яких були розглянуті результати аналізу фінансово-господарського стану Боржника, структура його активів і пасивів, перспективи відновлення платоспроможності та підготовлений план санації за результатами чого встановлено, що підприємство є неплатоспроможним, у зв`язку з чим було схвалено план санації та прийнято рішення про звернення до Господарського суду Харківської області з клопотанням про введення процедури санації.

Отже, факт наявності ознак неплатоспроможності Боржника підтверджується як результатами аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, проведеного розпорядником майна, так і рішенням зборів кредиторів, на яких розглядався зазначений аналіз, що виключає можливість закриття провадження у справі на підставі пункту 11 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає закриття провадження лише у разі, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності Боржника.

Апелянт як на доказ платоспроможності Боржника посилається на наявність у останнього у власності нерухомого майна, вартість якого перевищує 80 мільйонів гривень.

Проте, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2019 у межах кримінального провадження № 12019220350000574 від 29.10.2019 накладено арешт на активи ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» (код ЄДРПОУ 14344275).

При цьому, накладений вказаним судовим актом арешт передбачає заборону щодо виконання дій, пов`язаних із відчуженням та інших можливих дій, які можуть призвести до втрати та розтрати майна із збереженням майна за місцем його знаходження. Отже, реалізація вищевказаного нерухомого майна з метою погашення вимог кредиторів є неможливою без попереднього зняття арешту в установленому законодавством порядку. Проте зазначений арешт наразі не знятий.

А тому наявність у Боржника нерухомого майна не спростовує його неплатоспроможності, оскільки таке майно є об`єктом арешту. А тому не може бути використане для погашення вимог кредиторів.

Як вказував Боржник у клопотанні про закриття провадження у справі, заборгованість ТОВ «Олівіт» перед Боржником за судовим рішенням від 23.07.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1335/22) на суму 900 000,00 грн перевищує заборгованість Боржника перед ТОВ «Олівіт» і фактично усуває підстави для банкрутства. В цьому аспекті апелянт, підтримуючи правову позицію Боржника, посилається на можливість припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між Боржником та ТОВ «ОЛІВІТ» як на одну з підстав для закриття провадження у справі про банкрутство.

Однак вищезазначені твердження Боржника та апелянта є безпідставними, зважаючи на таке.

Щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство № 922/3921/21 (922/1371/22) та визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Олівіт» до ТК ТОВ фірма «ХарківМосква» у загальному розмірі 844 682,24 грн, з яких: 750 120,43 грн – основна заборгованість, 11 251,81 грн – судовий збір у справі № 910/11651/19, 24 810,00 грн – судовий збір за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, 58 500,00 грн – кошти, авансовані на депозитний рахунок суду для виплати винагороди арбітражному керуючому.

До постановлення зазначеної ухвали, 19.08.2022 між ТОВ «Олівіт» як первісним кредитором та ТОВ «Трейдінг Комершіал» як новим кредитором було укладено Договір про відступлення права вимоги № 11, предметом якого стало право вимоги до ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» щодо основної заборгованості в сумі 750 120,43 грн.

На виконання умов цього Договору ТОВ «Трейдінг Комершіал» 24.08.2022 сплатило ТОВ «Олівіт» погоджену сторонами вартість відступленого права вимоги в сумі 506 250,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 перехід права вимоги до нового кредитора пов`язувався з підписанням сторонами акта приймання-передачі.

Акт приймання-передачі по наведеному Договору підписаний його сторонами 24.05.2023.

Отже, починаючи з 24.05.2023 кредитором ТК ТОВ фірма «ХарківМосква» щодо основної заборгованості в сумі 750 120,43 грн стало ТОВ «Трейдінг Комершіал». За ТОВ «Олівіт» залишилися вимоги до Боржника в загальному розмірі 94 561,81 грн, з яких 83 310,00 грн – вимоги першої черги, а саме 24 810,00 грн судового збору та 58 500,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого, а також 11 251,81 грн – вимоги четвертої черги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.06.2026 у справі про банкрутство здійснено процесуальну заміну ТОВ «Олівіт» на ТОВ «Трейдінг Комершіал» у частині вимог у сумі 750 120,43 грн.

Хоча зазначена ухвала не є юридичним фактом, з яким сторони пов`язали перехід права вимоги. Проте вона процесуально формалізувала у справі про банкрутство матеріальне правонаступництво, яке відбулося ще 24.05.2023 на підставі укладеного та оплаченого Договору і підписаного сторонами акту приймання-передачі.

Зустрічність вимог означає, що кожна зі сторін одночасно є кредитором і боржником щодо іншої сторони.

Проте, вже на момент постановлення Східним апеляційним господарським судом постанови від 23.07.2024 повне зарахування присудженої на користь Боржника суми з усіма вимогами, первісно визнаними за ТОВ «Олівіт», було неможливим. На цей час право вимоги в сумі 750 120,43 грн уже понад рік належало ТОВ «Трейдінг Комершіал» на підставі акту приймання-передачі від 24.05.2023. ТОВ «Олівіт» не було кредитором у цій частині, а тому не могло розпоряджатися відступленою вимогою, зокрема використовувати її для зарахування власної заборгованості перед Боржником.

Отже, факт відступлення права вимоги не змінив обсяг майнових активів Боржника та не змінив загального розміру його зобов`язань.

Загальна сума визнаної судом заборгованості залишилася незмінною – 844 682,24 грн. При цьому, змінився лише склад кредиторів, а саме: право вимоги в сумі 750 120,43 грн перейшло до ТОВ «Трейдінг Комершіал», а за ТОВ «Олівіт» залишилися вимоги в сумі 94 561,81 грн.

Окрім цього, на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 господарським судом Харківської області 29.08.2024 у справі № 922/3921/21 (922/1335/22) видано наказ про стягнення з ТОВ «Олівіт» на користь ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» 900 000,00 грн заборгованості та 27 000,00 грн судового збору, а всього – 927 000,00 грн.

З метою примусового виконання зазначеного наказу органом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 77220484. У межах виконавчого провадження з ТОВ «Олівіт» також підлягали стягненню виконавчий збір у сумі 92 700,00 грн та мінімальні витрати виконавчого провадження в сумі 300,00 грн. Отже, загальна сума, яка підлягала стягненню з ТОВ «Олівіт» у виконавчому провадженні, становила 1 020 000,00 грн, з яких 927 000,00 грн – на користь ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», а 93 000,00 грн – виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Відповідно до інформації Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові, наданої листом від 01.05.2026 № 7722054, у межах виконавчого провадження № 77220482, де стягувачем є ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», на рахунок Боржника вже перераховано грошові кошти у загальному розмірі 263 489,19 грн. Залишок непогашеної заборгованості ТОВ «Олівіт» перед Боржником на момент складення зазначеного листа становив 667 010,81 грн. Таким чином, дебіторська заборгованість Боржника щодо ТОВ «Олівіт» є меншою, аніж зазначив Боржник.

Так, згідно з листом державної виконавчої служби, на депозитний рахунок відділу ДВС у межах виконавчого провадження фактично надійшло 286 291,05 грн.

Із зазначеної суми на рахунок ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», яке у цьому виконавчому провадженні є стягувачем, перераховано:

26.02.2025 – 236 060,55 грн;

07.04.2025 – 108,02 грн;

17.04.2025 – 3 090,92 грн;

11.07.2025 – 3 400,00 грн;

16.10.2025 – 15 439,01 грн;

01.05.2026 – 5 290,70 грн.

Отже, безпосередньо на користь ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» перераховано 263 389,20 грн., тоді як решта фактично стягнутих з ТОВ «Олівіт» коштів у сумі 22 901,85 грн органом державної виконавчої служби утримана в рахунок сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Згідно з даними, наведеними органом державної виконавчої служби, залишок непогашеної заборгованості ТОВ «Олівіт» перед ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» становить 667 010,81 грн.

Станом на 21.05.2026 (дату постановлення оскаржуваної ухвали) грошові зобов`язання Боржника мали такі характеристики:

- ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» мало непогашені зобов`язання перед трьома кредиторами на загальну суму 1 350 738,24 грн, а саме: перед ТОВ «Олівіт» – 94 561,81 грн; перед ТОВ «Трейдінг Комершіал» – 750 120,43 грн; перед ФОП Осауленком А.В. – 506 056,00 грн.;

- ТОВ «Олівіт», зі свого боку, мало непогашене зобов`язання перед ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» за офіційними відомостями відділу державної виконавчої служби – 667 010,81 грн.

Поряд з цим, взаємними були виключно вимоги між ТК ТОВ фірма «ХарківМосква» та ТОВ «Олівіт» і навіть у разі можливості їх зарахування зарахування як однорідних зустрічних вимог, таке зарахування стосувалось би лише меншої вимоги до Боржника – на суму 94 561,81 грн, в такому разі непогашеними залишилися б вимоги ТОВ «Трейдінг Комершіала» до Боржника у сумі 750 120,43 грн.

Зважаючи на наведене, станом на 21.05.2026 повне погашення вимог кредиторів ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» об`єктивно не відбулося, а наведені апелянтом обставини не свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 11 части ни 1 статті 90 КзУПБ.

Боржник в письмових поясненнях зазначає, що ТОВ «Трейдінг Комершіал» було залучено до участі у справі як правонаступника тільки 10.06.2026, тобто після винесення судом оскаржуваної ухвали від 21.05.2026, отже, ТОВ «Трейдінг Комершіал» не приймало участі у справі станом на 21.05.2026, відтак оскаржуваною ухвалою не порушуються його права та обов`язки, а тому ТОВ «Трейдінг Комершіал» взагалі не може приймати участь в розгляді апеляційної скарги.

Однак колегія суддів вважає такі доводи Боржника необґрунтованими, оскільки вони не узгоджуються із положеннями статті 1 КУзПБ, якою встановлено, що учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторони - у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

При цьому ТОВ «Трейдінг Комершіал» приймає участь у справі не як апелянт, а як кредитор, у зв`язку з чим посилання Боржника у письмових поясненнях на те, що на час постановлення оскаржуваної ухвали його права та інтереси не були порушені, є необгрунтованими.

Апелянт вказує на недобросовісну поведінку кредитора ТОВ «Олівіт», стверджуючи, що зазначений кредитор протягом більше, аніж 4 роки не виконував вимог суду щодо надання письмових пояснень про актуальний банківський рахунок відповідно до стандарту IBAN.

Однак, колегія суддів вважає такі твердження апелянта необґрунтованими, керуючись таким.

Як свідчать матеріали справи, в ухвалі від 05.05.2026 суд запропонував кредитору ТОВ "Олівіт" надати письмові пояснення щодо актуального банківського рахунку відповідно до стандарту IBAN, що було зазначено в описовій частині ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" від 08.09.2022.

Необхідно зазначити, що перерахування суми боргу на рахунок кредитора відповідно до стандарту IBAN не єдиним способом належного виконання зобов`язання.

Так, відповідно до статті 537 Цивільного кодексу України боржник має право внести належні до сплати кошти у депозит нотаріуса або на рахунок ескроу, що вважається належним виконанням зобов`язання.

Проте, в матеріалах справи відсутні жодні докази того, що Боржник вживав таких заходів або іншим чином намагався належно виконати свої грошові зобов`язання.

Крім того, твердження апелянта про те, що саме ненадання банківських реквізитів стало єдиною перешкодою для виконання Боржником своїх зобов`язань, спростовується також тим, що після отримання актуальних реквізитів Боржник не здійснив жодних дій, спрямованих на погашення кредиторської заборгованості.

Так, заявою від 02.06.2026 представник ТОВ «Олівіт» повідомив Боржника, що за ТОВ «Олівіт» залишились вимоги на 94 561,82 грн., та надав реквізити для їх погашення. Зазначену заяву направлено Боржнику 03.06.2026 поштовим відправленням № 4904500146088 та вручено 05.06.2026.

Отже, не пізніше 05.06.2026 Боржник достовірно мав належні банківські реквізити ТОВ «ОЛІВІТ», проте доказів перерахування 94 561,81 грн матеріали справи не містять.

Також необхідно зазначити, що п. 11 ч. 1 ст. 90 КУзПБ обумовлює закриття провадження фактом невстановленням судом ознак неплатоспроможності Боржника, а не поведінкою кредитора чи порядком виконання окремого грошового зобов`язання, на що цілком правомірно вказав суд першої інстанції.

Зважаючи на наведене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у справі №922/3921/21 (922/1371/22) про банкрутство ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

Також апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала містить обґрунтування неможливості закриття провадження у справі через непогашення Боржником кредиторської заборгованості, натомість, Боржник в своєму клопотанні посилався на іншу норму Закону як на підставу закриття провадження по справі.

Однак колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями, оскільки клопотання Боржника про закриття провадження у справі містить посилання на п. 11 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі, зокрема, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника. При цьому місцевий господарський суд надав оцінку вищевказаному клопотанню в розрізі п. 11 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, вказавши, що відсутність ознак неплатоспроможності боржника (п. 11 ст. 90 КУзПБ) пов`язана з визначенням терміну "неплатоспроможність", який визначено в статті 1 КУзПБ, тоді як боржник не надав суду доказів відсутності у нього грошових зобов`язань перед кредиторами, які визнані господарським судом в межах цієї справи.

При цьому зазначення судом в оскаржуваній ухвалі про непогашення Боржником кредиторської заборгованості було зроблено як додаткове підтвердження неплатоспроможності Боржника.

Так, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що на час проведення судового засідання боржник не надав суду докази відсутності у нього грошових зобов`язань перед кредиторами або докази задоволення вимог його кредиторів.

Також апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що між ОСОБА_1 та Боржником було укладено мирову угоду і апелянт не заперечує проти закриття провадження по справі, адже в такому разі повноцінне відновлення роботи підприємства Боржника та вірогідність задоволення кредиторських вимог ОСОБА_1 є значно більшою.

Щодо вказаного доводу апелянта колегія суддів зазначає, що у справі про банкрутство мирова угода не може бути укладена щодо індивідуально визначеного кредитора без участі інших кредиторів. Крім того, мирова угода повинна бути затверджена рішенням комітету кредиторів, який відповідно до частини 6 статті 48 КУзПБ під час проведення процедур банкрутства представляє інтереси всіх кредиторів.

Однак мирова угода, на яку вказує апелянт, укладена лише з одним кредитором - ОСОБА_1 поза участі інших кредиторів і в матеріалах справи відсутні докази затвердження цієї мирової угоди комітетом кредиторів, отже посилання апелянта на вказану угоду є безпідставним.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу в частині відмови у задоволенні клопотання Боржника про закриття провадження у справі про банкрутство, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми законодавства, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаної ухвали відсутні.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 270, 271, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№ 1262Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2026 у справі № 922/3921/21(922/1371/22) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2026 у справі № 922/3921/21(922/1371/22) залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 06.08.2026.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий

Суддя І.А. Шутенко