Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №906/1690/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Справа № 906/1690/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Зенюковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 (повний текст - 11.06.2026) у справі №906/1690/25 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд"

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про стягнення 1087876,86грн

за участю представників:

позивача (апелянта) – Мезенцев О.О (в режимі відеоконференції);

відповідача – Бех О.С. (в режимі відеоконференції);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у справі №906/1690/25 відмовлено у задоволенні позову Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 1087876,86грн збитків.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням, ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку про недоведеність розміру збитків, оскільки не врахував, що з 01.03.2022 на підприємстві був оголошений простій у зв`язку із запровадженням воєнного стану та закриттям повітряного простору. Лист від 13.06.2022 із переліком 32 працівників лише визначав осіб, які мали право доступу на територію аеродрому, але не підтверджував їх постійне перебування чи споживання ними електроенергії. Натомість відповідач не надав жодних доказів фактичного використання електроенергії працівниками позивача.

Також апелянт вважає, що суд помилково вважав неможливим визначення обсягу електроенергії, спожитої відповідачем. У спірний період військовослужбовці проживали у гуртожитку площею 617,3 кв. м, який живився від ТП-250 (РУ0.4), тоді як доказів функціонування інших електрифікованих об`єктів підприємства або вуличного освітлення матеріали справи не містять. З огляду на простій підприємства та режим світломаскування саме приміщення, зайняті військовою частиною, були джерелом навантаження на мережу, а тому розмежування споживання між різними об`єктами не вимагалося.

Стверджує, що суд безпідставно зазначив про відсутність доказів збитків через несплату позивачем коштів постачальнику. На думку апелянта, рішеннями суду у справах №906/580/23 та №906/1056/22 вже встановлено обов`язок позивача сплатити ТОВ «ЖОЕК» 1040492,65 грн вартості електроенергії, 18508,21 грн судового збору та 28876,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Сам факт покладення такого обов`язку є достатнім для підтвердження збитків, а їх фактична сплата не є обов`язковою умовою для їх відшкодування.

За доводами апелянта відповідач протиправно споживав електроенергію через ТП-250 (РУ0.4) без укладення договору з позивачем або постачальником, що перебуває у прямому причинному зв`язку зі збитками позивача. При цьому вина відповідача презюмується, а останній не довів, що вжив заходів для компенсації вартості фактично спожитої електроенергії. Навпаки, листом від 26.02.2024 відповідач відмовився укладати договір про компенсацію, чим, на думку апелянта, свідомо переклав витрати на позивача.

Також стверджує, що суд безпідставно послався на відсутність між сторонами договору, хоча саме відмова відповідача укласти договір або компенсувати вартість спожитої електроенергії стала підставою звернення до суду. Апелянт також зазначає, що відповідач мав можливість ще з 19.04.2022 укласти окремий договір з постачальником електроенергії, однак зробив це лише після встановлення окремого лічильника 23.01.2024, тоді як до цього часу користувався електроенергією через мережі позивача.

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у справі №906/1690/25 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Дочірнього підприємства «Міжнародний аеропорт Житомир ім.С.П.Корольова» Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд» в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду від 01.07.2026 визначено колегію суддів для розгляду апеляційної скарги у справі №906/1690/25 у складі: головуюча суддя Романюк Ю.Г., суддя Миханюк М.В., суддя Юрчук М.І.

02.07.2026 справу витребувано із Господарського суду Житомирської області.

14.07.2026 матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2026 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" залишено без руху.

22.07.2026 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої було додано квитанцію від 20.07.2026 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення у цій справі в сумі 19581,78 грн.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.07.2026, у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючої судді Романюк Ю.Г., призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/1690/25.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду апеляційної скарги у справі №906/1690/25 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І., суддя Коломис В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у справі №906/1690/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03 серпня 2026р. об 14:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4. Запропоновано відповідачу у строк до 31.07.2026 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

31.07.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві зазначає, що позивач, обравши способом захисту відшкодування збитків, повинен був довести їх розмір, однак замість розрахунку збитків надав лише рахунки ТОВ «ЖОЕК» за спожиту електроенергію, які, на думку відповідача, не підтверджують виникнення у нього обов`язку з їх відшкодування та не мають відношення до військової частини.

Доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку доказів відповідач вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції правомірно застосував стандарт вірогідності доказів, передбачений статтею 79 ГПК України.

За доводами відповідача посилання позивача на простій підприємства не спростовує можливості споживання електроенергії його працівниками. Лист від 13.06.2022 із переліком працівників, які мали право перебування на території аеродрому, не виключає факту споживання ними електроенергії, що, на думку відповідача, обґрунтовано врахував суд першої інстанції.

Також зазначає, що між сторонами не виникало договірних правовідносин, а перебування особового складу військової частини на території аеропорту було зумовлене виключною необхідністю у зв`язку зі збройною агресією проти України, а не укладенням будь-якого договору.

Тому відповідач вважає, що суд першої інстанції всебічно дослідив обставини справи, а позивач не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок щодо доказування обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому підстав для скасування рішення немає.

На підставі викладеного відповідач просить суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Міжнародний аеропорт Житомир ім. С.П. Корольова» Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд» на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у справі №906/1690/25 відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 03.08.2026 представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у справі №906/1690/25 та прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

Представник відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Міжнародний аеропорт Житомир ім. С.П. Корольова», а рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у справі №906/1690/25 залишити без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

01.01.2021 між ТОВ "ЖОЕК" (постачальник) та ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №06-195, відповідно до п.2.1 якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Даний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с.8-9).

Заява-приєднання від 01.01.2021 є додатком №1 до договору №06-195 від 01.01.2021, у якій споживачем зазначено один об`єкт приєднання та точку комерційного обліку - "будівля аеропорту ТП-250, РУ 0.4" за адресою: м. Житомир, вул.Авіаторів, буд.9 (а.с.10).

При цьому, як вбачається з відповіді №2688572 від 04.05.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Підприємству, серед іншого, належать 4 (чотири) об`єкти нерухомого майна площею: 614,4 кв.м., 4268,7 кв.м., 883,5 кв.м., 1392,2 кв.м., які розташовані за адресою: м.Житомир, вул.Авіаторів, буд.9 (а.с.161-162).

ТОВ "ЖОЕК" у період з квітня 2022 року по грудень 2022 року, на підставі вищевказаного договору, виставлено ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд" рахунки на оплату вартості електричної енергії: №24132 від 30.04.2022 на суму 123137,47 грн; №31098 від 31.05.2022 на суму 55733,76 грн; №38203 від 30.06.2022 на суму 29628,01 грн; №43836 від 31.07.2022 на суму 30197,40 грн; №50561 від 31.08.2022 на суму 29702,16 грн; №56273 від 30.09.2022 на суму 69347,36 грн; №62294 від 31.10.2022 на суму 95071,94 грн (а.с.14-22).

У зв`язку з неналежним виконанням споживачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати електричної енергії, ТОВ "ЖОЕК" звернулося до господарського суду з позовом до ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд" про стягнення 663483,65грн заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 31.12.2021 по 01.10.2022 згідно з договором про постачання електричної енергії споживачу №06-195 від 01.01.2021.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.03.2023 у справі №906/1056/22 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення 37277,86грн за відсутністю предмету спору. Стягнуто з ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд" на користь ТОВ "ЖОЕК": 588927,93грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 9393,09грн судового збору та 18876,00грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині в позову відмовлено (а.с.23-31).

У подальшому ТОВ "ЖОЕК" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" заборгованості у розмірі 607674,55грн згідно з договором про постачання електричної енергії споживачу №06-195 від 01.01.2021 за спожиту електричну енергію у період з 30.11.2022 по 01.01.2023.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.07.2023 у справі №906/580/23 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" на користь ТОВ "ЖОЕК": 607674,55грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №06-195 від 01.01.2021, 9115,12грн судового збору та 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с.32-38).

Доказів виконання Дочірнім підприємством "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" судових рішень у даних справах №906/1056/22 та №906/580/23, матеріали справи не містять.

Указом Президента України №64/2022 запроваджено на території України воєнний стан з 5:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Відповідно до наказу №28.02К від 28.02.2022 т.в.о. генерального директора ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд" з 01.03.2022 призупинено виконання робіт по всьому Підприємству на період дії воєнного стану. На період зупинення робіт вважати такими, що перебувають у простої всіх працівників Підприємства (а.с.52).

Відповідно до витягу з розпорядження командувача оперативного угрупування військ "Волинь" №169В/дек від 17.04.2022, командиру 7 об НГ України наказано взяти під охорону та оборону міжнародний аеропорт "Житомир" імені С.П. Корольова. Абзацом 5 пункту 3 розпорядження, наказано до 18:00 18.04.2022 прийняти в оперативне підпорядкування зведений стрілецький батальйон та ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с.96).

У період 2022-2025 років між сторонами велося листування щодо електропостачання.

Військова частина НОМЕР_1 НГУ у листі №1/47/1/1-129 від 22.04.2022 повідомила позивача, що підрозділ 7 ОБ НГ України з 19.04.2022 здійснює охорону та оборону ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім.С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" та використовує електропостачання від ТП 250 (РУ0.4) для забезпечення потреб функціонування підрозділу (а.с.40).

Підприємство у листі №63 від 13.06.2022, адресованому Військовій частині НОМЕР_1 НГУ, надало список 32 працівників ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд", які мають право перебувати на території аеродрому (а.с.66).

Підприємство у листі №88 від 20.12.2022 просило Військову частину НОМЕР_1 НГУ розглянути питання щодо оформлення господарських відносин з компенсації вартості спожитої відповідачем електричної енергії (а.с.49-50).

ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім.С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" звернулося до Військової частини НОМЕР_1 НГУ з листом №120 від 12.06.2023, у якому повторно просило негайно розглянути питання щодо належного оформлення господарських відносин щодо компенсації вартості спожитої відповідачем електричної енергії (а.с.12-13).

Військова частина НОМЕР_1 НГУ у листі №1/47/11/3-1369 від 08.08.2023 підтвердила факт здійснення ними охорони ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім. С.П.Корольова" ТОВ "Акорд". Пропонувала Підприємству звернутися до Житомирської обласної військової адміністрації з проханням щодо включення Підприємства до програм фінансування матеріально-технічної допомоги з обласного бюджету. Просить надати дані (розрахунки) справедливого розподілу використаної електричної енергії між підрозділом Військової частини НОМЕР_1 та ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім.С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" (а.с.39).

ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім.С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" звернулося до відповідача з листом №145 від 11.12.2023, у якому вкотре просило негайно розглянути питання належного оформлення господарських відносин щодо компенсації Військовою частиною НОМЕР_1 вартості спожитої електричної енергії з 19.04.2022 по даний час шляхом укладення відповідного договору (а.с.44-45).

Підприємство у листі №11 від 20.02.2024 просило Військову частину НОМЕР_1 НГУ протягом 7 (семи) робочих днів розглянути питання щодо компенсації вартості спожитої електричної енергії (а.с.47-48).

У листі №1/47/13/3-218 від 26.02.2024 Військова частина НОМЕР_1 НГУ зауважує, що роботи з використанням електричної енергії виконуються працівниками ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім.С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" на постійній основі, а наявний особовий склад Військової частини НОМЕР_1 фізично не в змозі спожити вказаний об`єм електричної енергії (а.с.41).

29.03.2024 між АТ "Житомиробленерго" та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а.с.98-101). Додатком №1 до договору є заява-приєднання від 29.03.2024 (а.с.103). Додатковою угодою від 29.03.2024 до договору сторони погодили викласти п.11.1 договору у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з дати приєднання споживача до умов цього договору і діє, у тому числі, по об`єкту "нежитлове приміщення" за адресою: АДРЕСА_1 " (а.с.102).

ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім. С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" листом №04 від 06.02.2025 повідомило Військову частину НОМЕР_1 НГУ про наявність у останньої заборгованості за фактично спожиту електроенергію за період з квітня по грудень 2022 року в розмірі 1040492,65грн (а.с.42).

Позивач звернувся із позовом до суду доводячи, що з 19.04.2022 єдиним споживачем послуг з постачання електричної енергії є Військова частина НОМЕР_1 НГУ, яка не здійснювала оплати за спожиту електричну енергію та відмовилася від укладення відповідних договорів щодо компенсації вартості спожитої електричної енергії, у зв`язку з чим відповідач має відшкодувати Підприємству збитки у загальному розмірі 1087876,86грн, які складаються з вартості спожитої електричної енергії за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 1040492,65грн та сум, стягнутих з позивача на користь ТОВ "ЖОЕК" за результатом розгляду справ №906/580/23 та №906/1056/22 у розмірі 47384,21грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10.09.2025 у справі №906/127/24 зазначив, що вирішуючи питання про стягнення збитків, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Зміст окреслених елементів складу цивільного (господарського) правопорушення полягає в такому:

(1) наявність і розмір шкоди - втрата або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, будь-яке знецінення блага, що охороняється законом;

(2) неправомірність поведінки особи - її невідповідність вимогам, наведеним у актах законодавства;

(3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою - шкода має бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;

(4) вина заподіювача шкоди (суб`єктивний елемент відповідальності) - психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння у виді умислу або необережності, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №910/20261/16, постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, від 27.08.2019 у справі №914/1619/18, від 24.02.2021 у справі №904/982/19 та інші).

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2021 між ТОВ "ЖОЕК" (постачальник) та ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №06-195, на виконання умов якого постачальником у період з квітня 2022 року по грудень 2022 року виставлено Підприємству рахунки на оплату вартості електричної енергії.

У зв`язку з неналежним виконанням споживачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.03.2023 у справі №906/1056/22 стягнуто з ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд" на користь ТОВ "ЖОЕК": 588927,93грн заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 31.12.2021 по 01.10.2022, 9393,09грн судового збору та 18876,00грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині в позову відмовлено (а.с.23-31).

У подальшому рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.07.2023 у справі №906/580/23 позов стягнуто з ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" на користь ТОВ "ЖОЕК": 607674,55грн заборгованості за період з 30.11.2022 по 01.01.2023, 9115,12грн судового збору та 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с.32-38).

Позивач доводить, що відповідач був єдиним споживачем електричної енергії у період з квітня 2022 року по грудень 2022 року, а тому він має відшкодувати завдані збитки у розмірі 1087876,86грн, які складаються з суми фактично спожитої електричної енергії та судових витрат у загальному розмірі 1087876,86 грн, стягнутих з позивача на користь ТОВ "ЖОЕК" за результатом розгляду справ №906/580/23 та №906/1056/22.

Обставини введення в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, який в подальшому був продовжений та є діючим на даний час, є загальновідомими.

Положення про Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, затверджене наказом МВС України №232 від 25.04.2022, у якому зазначено, що дійсне найменування військової частини - " НОМЕР_2 окремий батальйон Національної гвардії України" (абзац 3 п.3 розділу І Положення) (а.с.120-123).

Основними завданнями військової частини є: захист та охорона життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, охорона органів державної влади, конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, охорона їх у залі суду та під час їх екстрадиції, а також у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони - забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності не передбачених законом воєнізованих та збройних формувань (груп), злочинних організацій. Військова частина як складова сил оборони бере участь у відсічі збройної агресії, ліквідації збройного конфлікту та виконанні завдань територіальної оборони (п.1 розділу ІІ Положення).

Фінансування діяльності військової частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом (п.1 розділу V Положення).

Розпорядженням командувача оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " №169В/дек від 17.04.2022, командиру 7 об Національної гвардії України наказано взяти під охорону та оборону міжнародний аеропорт "Житомир" імені С.П. Корольова. Абзацом 5 пункту 3 вказаного розпорядження, наказано командиру 7 об НГУ до 18:00 18.04.2022 прийняти в оперативне підпорядкування відповідний зведений стрілецький батальйон та ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с.96).

При цьому, посилання відповідача на те, що у спірний період на об`єкті позивача знаходилися і інші військовослужбовці, окрім військовослужбовців відповідача, суд першої інстанції правильно відхилив, оскільки вказані у абз.5 п.3 розпорядження військові підрозділи у період з 18.04.2022 по 31.12.2022 виконували бойові та спеціальні завдання на території аеропорту позивача саме під оперативним підпорядкуванням командира НОМЕР_2 окремого батальйону Національної гвардії України (Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України).

Також, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, посилання відповідача на абз.2 ч.3 ст.23 Закону України "Про Національну гвардію України", як на підставу відшкодування вартості спожитої відповідачем електричної енергії, саме за рахунок центрального органу виконавчої влади, є необґрунтованим, оскільки вказана норма регулює питання будівництва або надання приміщень для розміщення та функціонування військових частин за рахунок центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, яким належать об`єкти, а не питання щодо компенсації комунальних послуг.

При цьому, за приписами частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Однак, у матеріалах справи відсутній договір про відшкодування відповідачем витрат позивачу на оплату послуг з постачання електричної енергії, як і відсутні докази укладення між відповідачем та постачальником окремого договору про постачання електричної енергії до вказаного об`єкту у спірний період.

Як обґрунтовано відмітив суд першої інстанції, з матеріалів справи не вбачається наявності інших договорів, домовленостей на підставі яких у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу вартість спожитої електроенергії в цілому по об`єкту позивача у період з квітня 2022 року по грудень 2022 року.

При цьому, відповідач доводить, що інші приміщення позивача (окрім гуртожитку) у період з квітня 2022 року по грудень 2022 року, використовувалася безпосередньо працівниками позивача. Позивач, заперечуючи щодо даних доводів відповідача, посилається на наказ Підприємства №28.02 К від 28.02.2022, яким з 01.03.2022 призупинено виконання робіт на ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд" на період дії воєнного стану та оголошено простій на Підприємстві (а.с.52).

Однак, позивач у листі №63 від 13.06.2022, адресованому Військовій частині НОМЕР_1 НГУ, надав відповідачу список 32 працівників ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" ТОВ "Акорд", які мають право перебувати на території аеродрому (а.с.66).

Згідно з поясненнями відповідача, на територію аеропорту здійснювався допуск працівників Підприємства зі списку осіб, зазначених в листі №63 від 13.06.2022, які були споживачами електричної енергії зважаючи на специфіку об`єкта.

У листі №1/47/13/3-218 від 26.02.2024, адресованому керівнику позивача, Військова частина НОМЕР_1 НГУ також зазначала, що роботи з використанням електричної енергії виконуються працівниками ДП "Міжнародний аеропорт Житомир ім. С.П.Корольова" ТОВ "Акорд" на постійній основі, а наявний особовий склад Військової частини НОМЕР_1 фізично не в змозі спожити вказаний об`єм електричної енергії (а.с.41).

При цьому, суд з матеріалів справи встановив, що у заяві-приєднання від 01.01.2021, яка є додатком №1 до договору №06-195 від 01.01.2021, ДП "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" ТОВ "Акорд", визначено лише один об`єкт приєднання та одну точку комерційного обліку - "будівля аеропорту ТП-250, РУ 0.4" за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

При цьому, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за вказаною адресою позивачу належать 4 (чотири) об`єкти нерухомого майна, які мають площу: 614,4 кв.м, 4268,7 кв.м, 883,5 кв.м, 1392,2 кв.м (а.с.161-162).

З пояснень сторін вбачається, що військовослужбовці Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України використовували для розміщення приміщення гуртожитку площею 617,3 кв.м. і це одне з приміщень Підприємства в складі зареєстрованої загальної площі 4268,7 кв.м.

Під час розгляду справи судом першої інстанції представник ТОВ "ЖОЕК" щодо укладеного договору про постачання електричної енергії №06-195 від 01.01.2021 пояснив, що у заяві-приєднанні від 01.01.2021 позивачем зазначено лише одну точку обліку від якої до всіх електрифікованих об`єктів Підприємства надходить електрична енергія. Зазначив, що розмежувати, яку саме кількість електричної енергії у спірний період було спожито кожним із електрифікованих об`єктів Підприємства, неможливо.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що облік електричної енергії у спірний період здійснювався щодо всього комплексу об`єктів, підключених до зазначеної точки комерційного обліку, а не окремо щодо приміщень, які використовувалися відповідачем.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що у спірний період існував інший технічний спосіб визначення обсягу електричної енергії, спожитої виключно приміщеннями, які використовувалися відповідачем.

Не містять матеріали справи і технічних документів, схем електропостачання, розрахунків, висновків спеціаліста чи експерта або інших належних доказів, які б дозволяли суду встановити, яка саме частина електричної енергії, облікованої загальним комерційним лічильником, була фактично спожита відповідачем.

Позивач обґрунтовує заявлений до стягнення розмір збитків тим, що після запровадження простою підприємства господарська діяльність ним не здійснювалася, а тому вся електрична енергія, облікована загальним вузлом комерційного обліку, була спожита виключно відповідачем.

Однак такий висновок не випливає безпосередньо із поданих у справі доказів. Сам по собі наказ про оголошення простою свідчить про тимчасове зупинення господарської діяльності підприємства, однак не підтверджує автоматично відсутність споживання електричної енергії усіма іншими об`єктами, електроустановками чи обладнанням, підключеними до відповідної точки комерційного обліку.

Так само рахунки, виставлені постачальником електричної енергії, підтверджують лише загальний обсяг електричної енергії, облікованої комерційним вузлом обліку, однак не містять відомостей щодо її розподілу між окремими споживачами або окремими об`єктами нерухомості.

Колегія суддів також враховує, що після початку використання відповідачем приміщень аеропорту позивач усвідомлював відсутність окремого обліку електричної енергії, водночас матеріали справи не містять доказів вжиття з його сторони заходів щодо організації такого обліку у спірний період саме приміщення гуртожитку.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України саме на позивача покладається обов`язок доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У даному випадку предметом доказування є не лише факт користування відповідачем електричною енергією, а й обсяг такого користування, оскільки саме від встановлення цієї обставини залежить визначення розміру заявлених до стягнення збитків.

Суд не вправі визначати розмір збитків на підставі припущення, що за відсутності господарської діяльності позивача вся електрична енергія була використана виключно відповідачем. Такий висновок суперечив би принципам змагальності сторін та розподілу обов`язку доказування, визначеним статтями 13, 74 ГПК України.

Тому колегія суддів вважає правильним висновок, що позивач не довів належними та допустимими доказами, а суд позбавлений можливості самостійно встановити, реальний обсяг та вартість фактично спожитої відповідачем електричної енергії у період з квітня 2022 року по грудень 2022 року за наявності у спірний період єдиної точки обліку електричної енергії на об`єктах позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача усієї вартості електричної енергії за період з квітня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 1040492,65грн та судових витрат у справах №906/580/23 та №906/1056/22 є необґрунтованими та безпідставними.

При цьому, у матеріалах справи відсутні документи, які б підтвердили не лише факт покладення на позивача зобов`язання по оплаті послуг з постачання електричної енергії у розмірі 1040492,65грн та судових витрат у розмірі 47384,21грн, а факт сплати позивачем вказаних коштів на користь ТОВ "ЖОЕК".

Верховний Суд у своїй постанові від 02.04.2026 у справі №912/1885/24 зазначив, що суди, розглядаючи спори про стягнення збитків, мають встановлювати наявність усіх елементів складу правопорушення у їх сукупності. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

А тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено розміру збитків як одного із елементів складу цивільного правопорушення, а у разі відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що Господарський суд Житомирської області дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П.Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 1087876,86грн збитків.

Згідно з ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень ст.129 ГПК України, залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Міжнародний аеропорт Житомир імені С.П. Корольова" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у справі №906/1690/25 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.08.2026.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Коломис В.В.