Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №925/821/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. Справа№ 925/821/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бестаченко О.Л.

суддів: Скрипки І.М.

Шаратова Ю.А.

секретар судового засідання - Васильченко А.І.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.06.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 12.03.2026 (повний текст складено 14.04.2026)

у справі № 925/821/25 (суддя - Васянович А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник"

до Комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради

про визнання дій неправомірними та стягнення 2 534 183,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" (далі за текстом - ТОВ "Національний енергопостачальник", позивач, постачальник) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради (далі за текстом - КП "Уманьводоканал", відповідач, замовник) про визнання незаконними дій Комунального підприємства "Уманьводоканал" щодо відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Національний енергопостачальник" у закупівлі № UA-2025-01-27-004672-а та стягнення з відповідача 2 534 183,10 грн збитків у вигляді неодержаного прибутку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок неправомірних дій КП "Уманьводоканал", а саме відмови від укладення договору з переможцем відбору та відхилення пропозиції позивача, договір на закупівлю електроенергії не було укладено, а тому, ТОВ "Національний енергопостачальник" був протиправно позбавлений прибутку, який очікував отримати від надання послуг з постачання електроенергії відповідачу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.03.2026 у справі № 925/821/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Своє рішення суд мотивував тим, що позивачем не було доведено під час розгляду спору та не підтверджено доказами реальну можливість отримання доходу в сумі 2 534 183,10 грн.

Зазначає, що в частині позовних вимог про визнання незаконними дій КП "Уманьводоканал" щодо відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Національний енергопостачальник" позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2026 у справі № 925/821/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника в повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування збитків є передчасними, необгрунтованими та такими, що зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема ст. 22 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), а також без урахування фундаментальних принципів правового регулювання у сфері публічних закупівель.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що обов`язок укладення договору покладається на постачальника, не врахувавши при цьому зустрічний обов`язок замовника вчиняти необхідні дії, спрямовані на укладення правочину, а також сприяти його належному оформленню, а тому такий підхід є однобічним та не відповідає правовій природі договірних відносин, які передбачають взаємну поведінку сторін.

Звертає увагу колегії суддів, що місцевий господарський суд фактично звів поняття збитків виключно до реальних витрат, повністю ігноруючи складову упущеної вигоди, хоча саме вона є ключовою у спірних правовідносинах. Такий підхід є помилковим, оскільки позивач довів наявність обґрунтованих очікувань щодо отримання доходу від належного виконання договору, укладення якого було зірвано з причин, що не залежали від нього. У даному випадку упущена вигода полягає у доході, який позивач міг би отримати внаслідок постачання товару/послуг за результатами процедури закупівлі, за умови належного виконання та своєчасного укладення договору. Такий дохід є прогнозованим, економічно обґрунтованим та підтверджується умовами тендерної пропозиції, розрахунками ціни, а також звичайною господарською практикою здійснення аналогічних операцій.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Національний енергопостачальник" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2026 у справі № 925/821/25, призначено її до розгляду на 16.06.2026. Витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/821/25.

11.05.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/821/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 частково задоволено заяву Комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради про участь представника - Каленської Світлани Семенівни в судовому засіданні, призначеному на 16.06.2026 об 11:20 у справі № 925/821/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив на апеляційну скаргу та письмових пояснень

18.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від КП "Уманьводоканал" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу ТОВ "Національний енергопостачальник" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2026 у справі № 925/821/25 залишити без змін.

Звертає увагу колегії суддів, що позивачем не було направлено у визначений Порядком, встановленим постановою КМУ №822 від 14.09.2020 "Про затвердження Порядку формування та використання е-каталогу", строк підписаний в належний спосіб з його сторони примірник договору. Жодного належного доказу направлення такого договору на адресу відповідача позивачем не надано, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що позивачем не доведено того, що ним зі своєї сторони в установлений Порядком №822 строк власноруч підписано було вже узгоджені умови договору, та що відповідачем було прийнято рішення про відмову укласти договір про закупівлю з переможцем торгів (яке наразі є чинним) всупереч положенням Порядку № 822 та Закону України "Про публічні закупівлі".

19.05.2026 через підсистему "Електронний суд" ТОВ "Національний енергопостачальник" направило відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують правову позицію апелянта. Позиція відповідача має суто декларативний характер, а її аргументація зводиться до формального цитування норм законодавства без належної правової оцінки дій сторін у межах спірних правовідносин.

Звертає увагу суду, що поведінка відповідача підтверджує обізнаність щодо направленого проекту договору, оскільки вже 06.02.2025 ним було прийнято рішення про відхилення пропозиції позивача. Отже, відповідач фактично визнає наявність комунікації між сторонами, однак намагається уникнути оцінки власної поведінки виключно через формальні зауваження щодо способу оформлення доказів.

Стверджує, що відзив повністю ігнорує ту обставину, що укладення договору у процедурі закупівлі є результатом взаємних дій сторін. Відповідач помилково намагається покласти весь обсяг відповідальності виключно на апелянта, не враховуючи власний обов`язок діяти добросовісно та сприяти укладенню договору.

21.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від КП "Уманьводоканал" надійшли письмові пояснення (заперечення) на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких відповідач зазначає, що відповідь на відзив апелянта не містить жодних правових підстав, які б вказували на те, що рішення у справі №925/821/25 прийнято з порушенням норм матеріального чи процесуального права, також не наведено жодних підстав щодо неповного з`ясування фактичних обставин справи.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 16.06.2026 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2026 у справі № 925/821/25 скасувати.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги ТОВ "Національний енергопостачальник", просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2026 у справі № 925/821/25 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27 січня 2025 року КП "Уманьводоканал" було оголошено запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель на закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015:093 10000-5) загальним обсягом 2360000 кВт*год, ідентифікатор закупівлі UA-2025-01-27-004672-а. Очікувана вартість закупівлі UA-2025-01-27-004672-а, згідно з оголошенням запиту пропозицій постачальників, становила 22 656 000,00 грн. Метою закупівлі було постачання електричної енергії на об`єкти Комунального підприємства "Уманьводоканал", місце поставки: Київська область, м. Біла Церква.

Умови оплати: оплата в розмірі 100% фактичного обсягу споживання електричної енергії споживачем протягом 20-ти днів з моменту отримання акту приймання передачі електричної енергії, але у будь-якому разі до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим (місяцем поставки), відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом, у передбачених законом випадках), строк поставки - до 31 грудня 2025 року.

27 січня 2025 року об 11 год 17 хв. позивачем через електронний каталог було подано свою пропозицію відповідно до вимог, установлених замовником у запиті пропозицій постачальників в електронній системі закупівель до закупівлі UA-2025-01-27-004672-a, яка містила цінову пропозицію у розмірі 22 628 682,53 грн з ПДВ.

30 січня 2025 року за результатами оцінки електронної системи закупівель пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" було визнано найбільш економічно вигідною, у зв`язку з чим його визнано переможцем в тендері.

Позивач стверджує, що 03 лютого 2025 року, з метою укладання договору, на електронну адресу відповідача - uvdkoffice@ukr.net було надіслано заповнений ним проект договору про постачання електричної енергії споживачу.

06 лютого 2025 року відповідачем було прийнято рішення, оформлене протоколом № 29, яким було вирішено відхилити пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" з ціною 22 628 682,53 грн з ПДВ за закупівлею UA-2025-01-27-004672-a на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою КМУ від 14 вересня 2020 року № 822, у зв`язку з не підписанням договору у строк, визначений абзацом першим пункту 66 цього Порядку.

Позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача - відмови від укладення договору з переможцем відбору та відхилення пропозиції позивача, останній поніс збитки, розрахунок яких додано до позовної заяви.

Зокрема, позивач зазначає, що упущену вигоду розраховано як різницю між запропонованою вартістю електроенергії та вартістю закупівлі електроенергії, що реалізується Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ України" згідно договору №дд-29/0824 від 29 серпня 2024 року за мінусом витрат, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" мало б понести.

Для розрахунку були використані наступні дані:

- ціна електричної енергії за 1 кВт*год запропонована у пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" з урахуванням тарифу на послуги з передачі електроенергії - 7,99025 грн без ПДВ;

- ціна закупівлі електричної енергії, що реалізується згідно договору №ДД-29/0824 від 29 серпня 2024 року за 1 кВт*год - 5,9946 грн без ПДВ;

- тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2025 рік, затверджений постановою НКРЕПК №2200 від 19 грудня 2024 року - 0,68523 за 1 кВт*год.

Отже, упущена вигода за 1 кВт/год = 1.30952 грн без ПДВ.

Тому розрахунок упущеної вигоди наступний: 1.30952 грн х 2 360 000 - 18% (податку на прибуток) = 2 534 183,10 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 29 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" (покупець) було укладено договір №ДД-29/0824 купівлі - продажу електричної енергії.

Умовами договору сторони погодили:

1.1. за цим договором продавець зобов`язаний продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію на умовах, що визначені у цьому договорі;

3.2.обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором у періоді постачання, зазначається у відповідній додатковій угоді;

4.1. ціна однієї МВт*год електричної енергії, що постачається на підставі цього договору, складає 5 000,00 грн крім того ПДВ - 1 000,00 грн, всього 6 000,00 грн. Ціна електричної енергії може бути змінена за домовленістю сторін у додатковій угоді, яка визначає порядок оплати, обсяг та строк (період) постачання електричної енергії;

12.1. цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2024 року включно. В частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до їх повного виконання. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не повідомить іншій стороні письмово про намір припинення договору, то даний договір автоматично продовжується на один календарний рік. Положення даного пункту застосовується і до кожної наступної пролонгації договору.

30 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" (покупець) було укладено додаткову угоду №АА0225FВС0824 до договору купівлі - продажу електричної енергії №ДД-29/0824 від 29 серпня 2024 року.

Умовами договору сторони погодили:

1.2. строк (період) постачання: 01 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року включно;

1.5. ціна електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування): ціна за 1 МВт*год електричної енергії, що поставляється продавцем покупцеві відповідно до цієї додаткової угоди становить 5 994,60 грн, крім того ПДВ 1 198,92 грн, а загалом - 7 193,52 грн;

1.6. вартість електричної енергії: загальна вартість електричної енергії, що поставляється протягом строку (періоду) постачання складає 9 221 373,29 грн (дев`ять мільйонів двісті двадцять одна тисяча триста сімдесят три гривні 29 копійок), у т.ч. ПДВ 1 536 895,55 грн.

Інших додаткових угод щодо закупівлі позивачем електричної енергії матеріали справи не містять.

Також судом першої інстанції встановлено, що 11 лютого 2025 року, тобто після прийняття рішення про відхилення пропозиції ТОВ "Національний енергопостачальник", останній звернувся до відповідача з листом №OUT/2025/02/11/1267 "Щодо допущених порушень під час проведення закупівель електричної енергії".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відхиленням замовником тендерної пропозиції позивача після визначення останнього переможцем відбору, проведеного через електронний каталог відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822 (далі - Порядок № 822), унаслідок чого позивач просить визнати дії відповідача незаконними та стягнути збитки у вигляді упущеної вигоди.

Скаржник стверджує, що відповідач безпідставно відхилив тендерну пропозицію позивача, оскільки останній виконав усі залежні від нього дії для укладення договору, направивши відповідачу підготовлений проект договору засобами електронного зв`язку, тоді як саме відповідач був зобов`язаний здійснити подальші дії, необхідні для оформлення договірних відносин, зокрема надати заяву-приєднання, перелік точок комерційного обліку та інші документи, передбачені спеціальним законодавством у сфері постачання електричної енергії.

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 64 Порядку № 822, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, замовник відхиляє пропозицію переможця відбору у разі, якщо останній не підписав договір у строк, визначений пунктом 66 цього Порядку.

Згідно з пунктом 66 Порядку № 822 замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства. Умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема у проекті договору, що є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та/або пропозиції переможця відбору, крім випадку зменшення ціни договору без зміни обсягу.

Наведені положення свідчать, що після визначення переможця відбору сторони не здійснюють повторного погодження істотних умов договору, оскільки вони вже визначені замовником у проекті договору та прийняті учасником шляхом подання своєї пропозиції. Укладення договору на цьому етапі має на меті документальне оформлення досягнутої сторонами згоди на умовах, визначених проектом договору, який є складовою запиту пропозицій постачальників.

Як встановлено судом, позивач направив відповідачу електронною поштою проект договору, який не був підписаний з його боку. За відсутності підпису позивача проект договору не підтверджував його волевиявлення на укладення договору саме на умовах, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, та не міг розцінюватися як належне виконання обов`язку переможця відбору щодо підписання договору у строк, передбачений пунктом 66 Порядку № 822.

Посилання апелянта на те, що відповідач повинен був попередньо надати заяву-приєднання, перелік точок комерційного обліку та інші документи, не спростовують зазначеного висновку, оскільки позивач не довів, що відсутність таких документів унеможливлювала підписання проекту договору, умови якого були визначені замовником ще на стадії оголошення запиту пропозицій та не могли бути змінені після визначення переможця.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що відповідач, керуючись підпунктом 1 пункту 64 Порядку № 822, мав передбачені законом підстави для відхилення пропозиції позивача.

Так, відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із засад цивільного законодавства є добросовісність.

Частинами другою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, зловживання правом в інших формах.

Принцип добросовісності передбачає, що кожен учасник цивільних та господарських правовідносин повинен діяти чесно, відкрито та послідовно, вчиняючи всі дії, які об`єктивно залежать від нього для належної реалізації своїх прав та виконання своїх обов`язків. Аналогічний підхід неодноразово викладений у практиці Верховного Суду, який виходить із того, що оцінка поведінки сторін здійснюється не лише з формального дотримання вимог закону, а й з точки зору стандарту добросовісної поведінки учасника цивільного обороту.

Водночас колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що договір повинен був бути підписаний виключно через електронну систему закупівель. Редакція пунктів 64, 66 Порядку № 822, чинна на момент виникнення спірних правовідносин, не містила вимог щодо способу укладення договору між замовником та переможцем відбору.

Оцінивши наявні у справі докази відповідно до зазначених вимог процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів належними доказами виконання всіх залежних від нього дій, необхідних для укладення договору у строки, визначені Порядком № 822, тоді як наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до покладення всього обсягу обов`язків із завершення процедури закупівлі виключно на відповідача, що не узгоджується із наведеними вище положеннями законодавства та принципом добросовісності учасників цивільних і господарських правовідносин.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту залежить як від змісту права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Спосіб захисту повинен бути ефективним, тобто таким, що забезпечує реальне поновлення порушеного права або, якщо таке поновлення є неможливим, надає особі належне відшкодування завданих порушенням наслідків. Аналогічний підхід сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати незаконними дії відповідача щодо відхилення його тендерної пропозиції, оформлені протоколом № 29 від 06.02.2025, однак не заявляє вимоги про визнання незаконним чи скасування самого рішення замовника, яким оформлено результати розгляду пропозиції.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом судового контролю у такому випадку є не окремі фактичні дії суб`єкта господарювання, а їх юридичний результат, який породжує відповідні правові наслідки для учасників спірних правовідносин.

Протокол від 06.02.2025 є індивідуальним актом, яким замовник реалізував передбачені пунктом 64 Порядку № 822 повноваження щодо відхилення пропозиції переможця відбору. Саме з прийняттям цього рішення закон пов`язує припинення участі позивача у процедурі закупівлі та виникнення відповідних правових наслідків.

Тому навіть за умови доведеності позивачем неправомірності поведінки відповідача обраний спосіб захисту повинен забезпечувати ефективне відновлення його прав.

Позивач разом із вимогою про визнання незаконними дій відповідача заявив вимогу про стягнення 2 534 183,10 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків належать, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналогічні положення містяться у статтях 224, 225 Господарського кодексу України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Як уже зазначалося вище, під час апеляційного перегляду не встановлено обставин, які б свідчили про неправомірність прийнятого відповідачем рішення щодо відхилення пропозиції позивача. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку про те, що позивач не довів належними доказами виконання усіх дій, необхідних для укладення договору у строки, визначені пунктом 66 Порядку №822, тоді як відповідач реалізував передбачене пунктом 64 цього Порядку право відхилити пропозицію переможця. За відсутності встановленої судом протиправної поведінки відповідача одна із необхідних умов застосування цивільно-правової відповідальності відсутня.

Крім того, позивач визначив розмір упущеної вигоди як різницю між ціною продажу електричної енергії, запропонованою ним під час проведення закупівлі, та ціною її придбання за договором із ТОВ «Газ України», зменшивши отриманий результат на суму податку на прибуток. Однак такий розрахунок, на переконання колегії суддів, не підтверджує реального розміру збитків, про які заявлено у позові.

У постанові від 30.06.2025 у справі №904/1143/21(904/5094/22) Верховний Суд виснував, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

При цьому, неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора/позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.

У цих висновках Верховний Суд звернувся до сталої правової позиції в питанні критеріїв та підстав для стягнення упущеної вигоди, що неодноразово та послідовно викладалась, зокрема Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, а також Верховним Судом, зокрема в постановах: від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 11.11.2019 у справі № 904/7601/17, від 12.11.2019 у справі № 910/9278/18, від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14, від 27.08.2019 у справі № 910/9095/18, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19, від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18 від 07.11.2023 у справі № 922/3928/20.

Матеріали справи свідчать, що договір купівлі-продажу електричної енергії, на який посилається позивач як на підставу розрахунку упущеної вигоди, не підтверджує можливості придбання необхідного обсягу електричної енергії за зазначеною ціною протягом усього строку виконання спірної закупівлі.

Додатковою угодою, яка була надана позивачем, погоджено постачання електричної енергії лише протягом лютого 2025 року, тоді як предмет закупівлі передбачав постачання електричної енергії до 31 грудня 2025 року.

Інших доказів, які підтверджували б забезпеченість позивача необхідним ресурсом протягом усього періоду виконання договору, матеріали справи не містять.

Не подано також доказів того, що визначена позивачем закупівельна ціна електричної енергії залишалася б незмінною протягом усього строку виконання договору, тоді як загальновідомою є обставина, що ринок електричної енергії характеризується постійною зміною цінових показників.

Фактично поданий позивачем розрахунок відображає лише можливу різницю між двома ціновими показниками без підтвердження того, що саме така сума становила б його чистий прибуток після виконання договору.

Крім того, умовами закупівлі передбачалося постачання електричної енергії відповідно до фактичного споживання замовника, тоді як розрахунок позивача здійснено виходячи із максимального прогнозного обсягу закупівлі без підтвердження того, що зазначений обсяг був би фактично спожитий відповідачем протягом строку дії договору.

Отже, надані позивачем докази не підтверджують ні реальності отримання доходу саме у заявленому розмірі, ні існування прямого причинного зв`язку між прийнятим відповідачем рішенням та неодержанням такого доходу.

За змістом статей 73, 74 та 86 Господарського процесуального кодексу України саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Однак належних, допустимих і достатніх доказів, які б підтверджували реальність отримання заявленої суми прибутку за звичайних умов господарської діяльності, позивач суду не надав.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність передбачених законом підстав для стягнення заявленої суми збитків.

Приймаючи рішення у даній справі, колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод одним із складників права на справедливий суд є обов`язок суду належним чином мотивувати прийняте рішення.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах "Ruiz Torija v. Spain", "Серявін та інші проти України", хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди наводити мотиви своїх рішень, цей обов`язок не може розумітися як вимога надати детальну відповідь на кожний довід сторони. Обсяг мотивування залежить від характеру рішення, однак суд зобов`язаний надати оцінку тим аргументам учасників справи, які є визначальними для правильного вирішення спору.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів надала оцінку кожному з аргументів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з наданою судом першої інстанції оцінкою доказів та власного тлумачення норм матеріального права, однак не містять посилань на обставини, які б не були предметом дослідження місцевого господарського суду, або на докази, що спростовують встановлені ним фактичні обставини справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2026 у справі № 925/821/25 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний енергопостачальник" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2026 у справі № 925/821/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.03.2026 у справі № 925/821/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.08.2026.

Головуючий суддя О.Л. Бестаченко

Судді І.М. Скрипка

Ю.А. Шаратов