Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №907/822/24 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/822/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий – суддя О.В. Зварич

судді І.Ю. Панова

Д.В. Шаповал,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вітана" б/н від 09.04.2026 року (вх. № 01-05/1088/26 від 10.04.2026 року)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2026 року (суддя Д.Є.Мірошниченко; повну ухвалу складено 30.03.2026 року)

за заявою Приватного підприємства "Вітана" від 21.10.2025 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

у справі № 907/822/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" (надалі ТзОВ "Магазин "Взуття")

до відповідача: Приватного підприємства "Вітана" (надалі ПП "Вітана")

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Ігнатенко С.С. – адвокат (ордер серії АО №1165710 від 24.03.2025 року),

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

02.10.2024 року ТзОВ "Магазин "Взуття" звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх.№02.31-05/876/24 від 02.10.2024 року) до особи, яка може отримати статус учасника справи – відповідача Приватного підприємства «Вітана».

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.10.2024 року у цій справі задоволено заяву ТзОВ "Магазин "Взуття" (вх.№02.31-05/876/24 від 02.10.2024 року). Накладено арешт на наступне нерухоме майно: вбудовані приміщення част. літ. А І-поверху (поз. 1, 2) площею 67,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно - 6659721101, які знаходяться за адресою: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Корзо, буд. 17 та зареєстровані на праві власності за Приватним підприємством "Вітана" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 4, код ЄДРПОУ 31072269); вбудовані приміщення літ. А І-поверху (позиції 1''', 2''', 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно - 98842921000, які знаходяться за адресою: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Корзо, буд. 17 та зареєстровані на праві власності за Приватним підприємством "Вітана" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 4, код ЄДРПОУ 31072269).

Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно (за виключенням реєстрації арешту, накладеного судом для забезпечення позову/виконання рішення), скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна: вбудовані приміщення част. літ. А І-поверху (поз. 1, 2) площею 67,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно - 6659721101, які знаходяться за адресою: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Корзо, буд. 17 та зареєстровані на праві власності за Приватним підприємством "Вітана" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 4, код ЄДРПОУ 31072269); вбудовані приміщення літ. А І-поверху (позиції 1''', 2''', 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно - 98842921000, які знаходяться за адресою: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Корзо, буд. 17 та зареєстровані на праві власності за Приватним підприємством "Вітана" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 4, код ЄДРПОУ 31072269).

11.10.2024 року ТзОВ "Магазин "Взуття" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ПП "Вітана" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзОВ "Магазин "Взуття" є дійсним власником спірного нерухомого майна, спір щодо витребування якого на користь позивача було остаточно вирішено Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області рішенням від 18.03.2014 року в межах розгляду справи №308/12227/13-ц. Позивач вказував на те, що 02.10.2024 року отримав відомості з Державного реєстру щодо майна, яке було предметом спору у справі №308/12227/13-ц та з`ясував, що спірне нерухоме майно на час заявлення позову зареєстровано за ПП "Вітана". Позивач відзначав, що оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесені відомості про право власності Приватного підприємства "Вітана" щодо спірного нерухомого майна, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" та вибуло з володіння поза його волею, отже між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" та Приватним підприємством "Вітана" виник спір щодо нерухомого майна.

В позові зазначено, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23 жовтня 2013 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2014 року, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Магазин Взуття» про погодження продажу вбудованих приміщень магазину на вул.Корзо,17 в м.Ужгороді, яке було оформлено протоколом від 06 липня 2011 року № 7. Господарським судом встановлено, що у зборах, рішення яких оформлено оспорюваним протоколом, взяв участь тільки один учасник, який володів часткою у розмірі 10 % статутного фонду, решта 9 учасників про проведення зборів не були повідомлені, їх підписи на протоколі були відтворені за допомогою знакодрукуючого пристрою.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 задоволено позов. Витребувано з чужого незаконного володіння ПП "Вітана" на користь ТзОВ "Магазин "Взуття" наступне нерухоме майно: - вбудовані приміщення част.літ. А І-поверху (поз. 1, 2) площею 67,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 6659721101, які знаходяться за адресою: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Корзо, буд. 17; - вбудовані приміщення літ. А І-поверху (позиції 1''', 2''', 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 98842921000, які знаходяться за адресою: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Корзо, буд. 17. Стягнуто з ПП "Вітана" на користь ТзОВ "Магазин "Взуття" 37183,50 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Мотивуючи своє рішення, суд, зокрема, зазначив про те, що судове рішення у справі №308/12227/13-ц має преюдиційне значення, а встановлені ним обставини щодо вибуття спірного нерухомого майна з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" поза волею останнього, в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК України є такими, що не потребують повторного доведення при розгляді спору у цій справі.

Встановлення цього факту є достатнім для того, щоб у позивача як власника спірного нерухомого майна виникли правові підстави для його витребування із чужого незаконного володіння.

Щодо правових підстав для витребування спірного нерухомого майна в межах розгляду спору у справі № 907/822/24 Господарський суд Закарпатської області, серед іншого, зазначив, що на момент набуття Приватним підприємством "Вітана" у власність спірного нерухомого майна на підставі договорів від 10.10.2014 та від 04.12.2014 (про що зазначено у інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №397440175, № 397440153, № 398159317) до Єдиного державного реєстру судових рішень було внесено рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 у справі № 308/12227/13-ц, яким спірне нерухоме майно витребувано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" з підстав вибуття такого нерухомого майна з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" поза волею останнього.

При цьому суд врахував, що хоча рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 у справі № 308/12227/13-ц і було скасовано рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 22.09.2014 (тобто до моменту укладення Приватним підприємством "Вітана" відповідних правочинів від 10.10.2014 та від 04.12.2014), проте таке рішення суду апеляційної інстанції в подальшому скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.01.2015. З урахуванням цього суд зазначив, що скасоване рішення суду апеляційної інстанції від 22.09.2014 не призвело до жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Крім того, суд наголосив у рішенні, що на момент набуття Приватним підприємством "Вітана" спірного нерухомого майна у Єдиний державний реєстр судових рішень було внесене рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2013 у справі №907/907/13 (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2014) про задоволення позову фізичних осіб учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" про погодження продажу вбудованих приміщень магазину по вул. Корзо, 17 в м. Ужгород, яке оформлене протоколом № 7 від 06.07.2011. При цьому суд першої інстанції у рішенні від 23.10.2013 у справі №907/907/13 вказав, що оскільки збори 06.07.2011, рішення яких оспорюється учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття", в порушення вимог закону належним чином не скликались та не проводились, продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" відбувся з порушенням вимог діючого законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття".

Отже, відповідач мав беззаперечну можливість дізнатися з Єдиного державного реєстру судових рішень про наявність судових рішень у вказаних справах, а наведена інформація мала б спонукати Приватне підприємство "Вітана" до виваженого рішення щодо придбання спірного нерухомого майна та проявити розумну обачність за наявності численної відкритої інформації про судові конфлікти навколо цього майна та судових спорів щодо нього.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що Приватне підприємство "Вітана" за встановлених у цій справі обставин не може вважатися добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

Пунктом 4 цього судового рішення зазначено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом на підставі ухвали від 04.10.2024 року у справі №907/822/24, зберігають свою дію протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи у відповідності до частини 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

21.10.2025 року відповідач подав через систему «Електронний суд» заяву (вх.№02.3.1-05/1307/25 від 21.10.2025 року), в якій просив:

- переглянути рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 у зв`язку з нововиявленими обставинами;

- скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 у зв`язку з нововиявленими обставинами та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову;

- в поворот виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 витребувати з чужого незаконного володіння ТзОВ "Магазин "Взуття" на користь ПП "Вітана" наступне нерухоме майно: - вбудовані приміщення част. літ. А І-поверху (поз. 1, 2) площею 67,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 6659721101, які знаходяться за адресою: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Корзо, буд. 17; - вбудовані приміщення літ. А І-поверху (позиції 1''', 2''', 3, 4, 5, 6, 7) площею 67,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 98842921000, які знаходяться за адресою: 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Корзо, буд. 17.

Дана заява мотивована тим, що підставою для ухвалення рішення у даній справі стало зокрема рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц, яким було задоволено позов ТзОВ "Магазин "Взуття", а саме: визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.07.2011 року та витребувано з володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТзОВ "Магазин "Взуття" нерухоме майно – вбудовані приміщення, що розташовані по АДРЕСА_1 шляхом його передачі в натурі. Заявник вказав, що вирішуючи спір у справі №907/822/24 суд виходив з того, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц преюдиційно встановлено певні обставини. За доводами відповідача після ухвалення рішення у справі №907/822/24 рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц було скасовано за результатами його перегляду в апеляційному порядку.

Також відповідач зазначає, що постановою Львівського апеляційного суду від 29.09.2025 року у справі № 308/12227/13-ц зокрема вирішено: апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вітана" задовольнити; рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року скасувати; ухвалити нове рішення; відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу від 07.07.2011 року недійсним та витребування на його користь спірного нерухомого майна.

За доводами заявника, постанова Львівського апеляційного суду від 29.09.2025 року у справі №308/12227/13-ц має преюдиційне значення, а встановлені у ній обставини щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.07.2011 року, за умовами якого спірне нерухоме майно вибуло з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття", а також щодо добросовісності дій первинного покупця спірного майна ОСОБА_4 та виникнення права власності на таке майно у наступних покупців, фізичних осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), які спірне нерухоме майно відчужили відповідачу (Приватному підприємству "Вітана"), в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК України є такими, що не потребують повторного доведення при розгляді спору у цій справі.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2026 року у справі №907/822/24 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Вітана" за вх.№02.3.1-05/1307/25 від 21.10.2025 року про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 за нововиявленими обставинами та поворот виконання рішення.

Суд зазначив, що ухвалюючи рішення від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 про задоволення віндикаційного позову щодо витребування у Приватного підприємства "Вітана" (як кінцевого набувача) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" спірного нерухомого майна на підставі статей 387, 388 ЦК України, судом в основу вказаного рішення були покладені висновки щодо відсутності волевиявлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" як власника на вибуття спірного нерухомого майна з його володіння.

При цьому таких висновків суд дійшов, врахувавши обставини, які безпосередньо встановленні саме у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2013 року у справі №907/907/13 (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року) про задоволення позову фізичних осіб-учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" про погодження продажу вбудованих приміщень магазину по вул. Корзо, 17 в м.Ужгород, яке оформлене протоколом № 7 від 06.07.2011.

В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції констатовано, що ухвалюючи рішення у справі №907/822/24, судом було враховано встановлені у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2013 року у справі №907/907/13 обставини щодо порушення вимог діючого законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" під час продажу спірного нерухомого майна цього товариства внаслідок того, що загальні збори учасників цього товариства (на яких мало вирішуватися питання щодо погодження учасниками товариства продажу цього нерухомого майна та рішення яких оспорювалося самими учасниками) не скликалися та не проводилися.

Місцевий господарський суд виснував, що обставина скасування судом касаційної інстанції ухвали Львівського апеляційного суду від 24.09.2024 року у справі №308/12227/13-ц та прийняття протилежного за змістом скасованого судового рішення про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" у зазначеній справі, не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену Господарським судом Закарпатської області у судовому рішенні у справі № 907/822/24, що переглядається.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у даному випадку відсутні обставини для перегляду рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 за нововиявленими обставинами, відтак і підстави для відмови у задоволені позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння Приватного підприємства "Вітана" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" спірного нерухомого майна.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні заяви Приватного підприємства "Вітана" за вх.№ 02.3.1-05/1307/25 від 21.10.2025 року про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 за нововиявленими обставинами та поворот виконання рішення та залишив таке рішення в силі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2026 року у справі №907/822/24 та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви Приватного підприємства "Вітана" за вх.№ 02.3.1-05/1307/25 від 21.10.2025 року. В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що аналіз мотивувальної частини рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24, перегляд якого ініційовано ПП "Вітана" за нововиявленими обставинами, свідчить про те, що визначальним та покладеним в основу висновків суду першої інстанції є встановлення обставини вибуття спірного нерухомого майна з володіння ТзОВ "Магазин "Взуття" поза його волею. Вказує на те, що саме ця обставина була кваліфікована судом як ключова юридична передумова для застосування віндикаційного способу захисту та задоволення позовних вимог, що обумовило висновок про наявність підстав для витребування майна у ПП "Вітана". Заявляє, що підставою для формування такого висновку стало зокрема рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц, яким було задоволено позов ТзОВ "Магазин "Взуття", а саме: визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.07.2011 та витребувано з володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" нерухоме майно – вбудовані приміщення, що розташовані по вул. Корзо, 17 в м. Ужгороді шляхом його передачі в натурі. Звертає увагу суду на те, що після ухвалення рішення у даній господарській справі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц було скасовано за результатами його перегляду в апеляційному порядку. Апелянт покликається на постанову Львівського апеляційного суду від 29.09.2025 року у справі №308/12227/13-ц, яким рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року скасовано. Вважає, що дана постанова Львівського апеляційного суду від 29.09.2025 року у справі №308/12227/13-ц має преюдиційне значення. Скаржник стверджує, що нововиявлена обставина, яка полягає у скасуванні рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц та ухваленні апеляційним судом нового рішення про відмову у визнанні недійсним договору купівлі-продажу від 07.07.2011 року, стороною якого є ТзОВ "Магазин "Взуття" та на підставі якого спірне нерухоме майно вибуло з його володіння, спростовує покладений в основу рішення господарського суду від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 юридичний факт вибуття спірного нерухомого майна з володіння ТзОВ «Магазин «Взуття» поза його волею. Зазначає, що за цих дійсних обставин законні підстави для задоволення позовних вимог ТзОВ "Магазин "Взуття", які є предметом розгляду у даній господарській справі, відсутні. Апелянт вважає, що з урахуванням виникнення нововиявленої обставини, а саме скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц, договір купівлі-продажу від 07.07.2011 року, за умовами якого спірне майно вибуло з володіння ТзОВ «Магазин «Взуття», є чинним та підтверджує волевиявлення ТзОВ «Магазин «Взуття» на відчуження спірного майна.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити. Зокрема, покликається на обставину скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц.

У поданому відзиві позивач заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги ПП "Вітана" без участі представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

За положеннями частини 4, 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1)переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення

Також Велика Палата Верховного Суду та об`єднана палата Касаційного господарського Суду послідовно та логічно висловлювали правову позицію, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства, зокрема:

- одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте);

- обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення;

- юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим;

- істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення;

- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у постановах послідовно сформулювали правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема:

- не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи;

- не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи;

- не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах;

- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. До того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах;

- не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Подібні правові висновки висвітлені у постанові Верховного Суду від 16.03.2026 року у справі № 910/9262/23.

В обґрунтування поданої заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 за нововиявленими обставинами за вх.№ 02.3.1-05/1307/25, а також в поданій апеляційній скарзі відповідач покликаєся на скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц, яке, за доводами скаржника, лягло в основу ухвалення рішення від 11.12.2024 року судом першої інстанції у справі №907/822/24.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У рішенні Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 суд покликався на обставини, встановлені у справі №308/12227/13-ц та на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2013 року у справі №907/907/13 (яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року).

Так, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц задоволено позов ТзОВ «Магазин «Взуття» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого володіння.

Постановою Львівського апеляційного суду від 29.09.2025 року у справі №308/12227/13-ц задоволено апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вітана» та скасовано рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року.

Вказана постанова Львівського апеляційного суду набрала законної сили та не була скасована в касаційному порядку.

Разом з тим колегія суддів враховує, що в рішенні Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 суд також зазначив наступне:

«на момент набуття Приватним підприємством "Вітана" спірного нерухомого майна у Єдиний державний реєстр судових рішень було внесене рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2013 у справі № 907/907/13 (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2014) про задоволення позову фізичних осіб-учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" про погодження продажу вбудованих приміщень магазину по вул. Корзо, 17 в м. Ужгород, яке оформлене протоколом № 7 від 06.07.2011. При цьому суд першої інстанції у рішенні від 23.10.2013 у справі №907/907/13 вказав, що оскільки збори 06.07.2011, рішення яких оспорюється учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття", в порушення вимог закону належним чином не скликались та не проводились, продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" відбувся з порушенням вимог діючого законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття".

Отже, відповідач мав беззаперечну можливість дізнатися з Єдиного державного реєстру судових рішень про наявність судових рішень у вказаних справах, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.03.2021 у справі № 922/634/19, за яким у разі придбання майна покупець мав би проявити розумну обачливість і дослідити історію вибуття майна у попередніх власників.

Суд вважає, що наведена інформація мала б спонукати Приватне підприємство "Вітана" до виваженого рішення щодо придбання спірного нерухомого майна та проявити розумну обачність за наявності численної відкритої інформації про судові конфлікти навколо цього майна та судових спорів щодо нього. Подібні висновки щодо оцінки поведінки набувача для визначення критеріїв добросовісності/недобросовісності останнього також застосовані у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 466/11944/21.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що Приватне підприємство "Вітана" за встановлених у цій справі обставин не може вважатися добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

При цьому будь-яких інших доказів та доводів в обґрунтування протилежного висновку відповідачем не наведено.

За таких обставин справи витребування спірного нерухомого майна у кінцевого набувача (Приватного підприємства "Вітана"), добросовісність набуття яким наявними у матеріалах справи доказами спростована (не доведена), відповідатиме принципам справедливості та розумності. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16».

Отже місцевий господарський суд, покликаючись зокрема на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2013 року у справі № 907/907/13 (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року), прийшов до висновку про те, що Приватне підприємство "Вітана" не може вважатися добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції обґрунтовано вказав про те, що ухвалюючи рішення у справі №907/822/24, судом було враховано встановлені у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2013 року у справі №907/907/13 обставини щодо порушення вимог діючого законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Взуття" під час продажу спірного нерухомого майна цього товариства внаслідок того, що загальні збори учасників цього товариства (на яких мало вирішуватися питання щодо погодження учасниками товариства продажу цього нерухомого майна та рішення яких оспорювалося самими учасниками) не скликалися та не проводилися.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновки, відповідно до яких, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (зокрема вказана правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 року у справі №446/478/19).

Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (зокрема вказана правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 року у справі № 911/906/23).

З урахуванням вищенаведених правових висновків щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, усталеної судової практики Великої Палати Верховного Суду, а також зважаючи на предмет спору у справі №907/822/24, колегія суддів приходить до висновку, що скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2014 року у справі №308/12227/13-ц не може вважатись підставою для перегляду рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24, оскільки таке скасування не впливає на юридичну оцінку обставин, не спростовує висновків щодо недобросовісності Приватного підприємства "Вітана" та не підпадає під положення частини 2 статті 320 ГПК України.

Зважаючи на наведені мотиви апеляційний господарський суд висновує, що місцевий господарський суд правомірно та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви Приватного підприємства "Вітана" за вх.№ 02.3.1-05/1307/25 від 21.10.2025 року про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2024 року у справі №907/822/24 за нововиявленими обставинами та поворот виконання рішення, а відтак оскаржена ухвала постановлена у відповідності до з`ясованих обставин справи та у відповідності до норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу ухвали Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2026 року у справі №907/822/24.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу у відповідності до з`ясованих обставин, що мають значення для справи, та норм процесуального права. Така ухвала є законною та обґрунтованою, відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вітана" б/н від 09.04.2026 року (вх. №01-05/1088/26 від 10.04.2026 року) залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.02.2026 року у справі №907/822/24 – без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя І.Ю. Панова

Суддя Д.В. Шаповал