Суд: Жашківський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 02 серпня 2026 р.
Справа: №693/896/26
Суддя: Коцюбинська Ю. Д.
Справа № 693/896/26
Провадження № 2/693/794/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03.08.2026р. м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Коцюбинської Ю.Д., за участю секретаря судового засідання - Олійник С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що на підставі судового наказу Жашківського районного суду Черкаської області від 28.02.2022р. з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 18.11.2022р. і до досягнення дітьми повноліття.
На даний час розмір аліментів зменшився, так як дочка ОСОБА_3 досягла повноліття, і на неповнолітню дочку ОСОБА_4 почали стягувати аліменти у розмірі 1/6 заробітку (доходу) платника аліментів, але розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Аліментів, які стягуються з відповідача в умовах збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму доходу громадян, не достатньо для матеріального утримання дітей. Повнолітня дочка, ОСОБА_3 являється інвалідом дитинства першої групи і потребує постійної сторонньої допомоги та догляду, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище.
Неповнолітня дочка, ОСОБА_4 навчається у КЗ «Жашківський ліцей №1 Жашківської міської ради Черкаської області», а тому потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв`язку з чим збільшуються потреби у навчанні, розвитку та іншому.
Відповідач залишив дітей без належної батьківської уваги, а також ніяким чином не бере участі в утриманні та вихованні їхніх спільних дітей, матеріальної допомоги не надає.
Відповідач є військовослужбовцем і постійно отримує грошове забезпечення.
На даний час позивач працює, але доходів на утримання дітей не вистачає. Неодноразові прохання стосовно матеріальної допомоги залишилися безрезультатними.
Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів, беручи до уваги розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на сьогоднішній день та дохід відповідача, позивач звернулася з даною позовною заявою та просить збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача частину всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, починаючи дня подання даної позовної заяви.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області 19.06.2026р. у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення (викликом) сторін.
За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач не з`явилася, але подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з`явився. Про день і час розгляду справи повідомлений двічі належним чином, про що свідчать наявні у справі поштові повідомлення з особистим підписом про отримання судових повісток. Відзив та заперечення на позовну заяву не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
На підставі судового наказу Жашківського районного суду Черкаської області від 28.02.2022р. у справі №693/948/22 з ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 18.11.2022р. і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тількист.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02.06.2026р. вбачається, що ОСОБА_1 за період з січня 2026 року по квітень 2026 року отримав дохід у розмірі 147 155,74 грн.
З Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02.06.2026р. вбачається, що ОСОБА_2 за період з травня 2025 року по квітень 2026 року отримав дохід у розмірі 452 670,70 грн.
Отже, дохід відповідача значно перевищує дохід позивача, що свідчить про набагато краще матеріальне становище ніж у позивача та можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у більшому розмірі.
Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно положення ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Одержувач аліментів вправі звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо недостатнього розміру аліментів, які стягуються у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо збільшення їх розміру.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2817 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень;
працездатних осіб - 3328 гривень;
Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи рівність прав та обов`язків батьків щодо виховання та утримання дитини, виходячи з закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, зміни мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вбачає зміни матеріального забезпечення у одержувача аліментів, які пов`язанні в першу чергу із зміною економіки у всіх галузях країни в цілому, зокрема зростанням цін, що значною мірою впливає на достатній необхідний рівень матеріального забезпечення потреб дитини та її духовного і фізичного розвитку, а також вбачає зміни матеріального забезпечення у платника аліментів, а тому вважає, що її вимоги щодо збільшення розміру аліментів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч.ч. 1,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.
Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.
Положеннями ч. 1 ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказівЖодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).
Проаналізувавши вищевикладені обставини, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази та врахувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про покращення матеріального становища відповідача у порівнянні з матеріальним становищем позивача, і вважає, що зміна розміру стягуваних аліментів, визначених раніше судом, буде співрозмірною та справедливою по відношенню до неповнолітньої дитини, а тому вбачає підстави для задоволення позовних вимог та збільшення розміру стягуваних на підставі судового наказу Жашківського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2022 року до 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.06.2026р. до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.
Таким чином, позивач звільняється від сплати судового збору у даній справі.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки позовну заявупро зміну розміру аліментів задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180 - 183, 191, 200 СК України, ст. ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2 на підставі судового наказу Жашківського районного суду Черкаської області від 28.02.2022р.
Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08.06.2026р. до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного судучерез Жашківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення – якщо така адреса відсутня.
Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua