Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №363/4873/26 — Вишгородський районний суд Київської області

Суд: Вишгородський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 04 серпня 2026 р.

Справа: №363/4873/26

Суддя: Чірков Г. Є.

05.08.2026 Справа № 363/4873/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого – судді ОСОБА_1 , розглянувши в м. Вишгороді в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2026 року за № 12026116150000144 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, пенсіонера, одруженого, на утриманні не маючого дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

встановив:

у вересні 2024 року у ОСОБА_2 , який перебував за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на пособництво у виготовленні завідомо підробленого посвідчення водія на власне ім`я, що надає право керування транспортними засобами категорії «В», з метою його подальшого використання та для пред`явлення за вимогою.

Тоді ж, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за місцем свого проживання за вищевказаною адресою, діючи умисно, протиправно, з метою підроблення посвідчення водія та подальшого його використання, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення посвідчення водія, зі свого особистого мобільного телефону зайшов до мережі Інтернет, де знайшов оголошення про виготовлення водійських посвідчень за плату.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, знаючи та розуміючи процедуру отримання водійського посвідчення та допуску громадян до керування транспортними засобами в Україні, вступив у зговір з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на пособництво у підробленні посвідчення водія, ОСОБА_2 шляхом надсилання повідомлень надав невстановленій особі, свої анкетні дані, а саме: прізвище, ім?я та по-батькові, дату та місце народження, особистий підпис, та фотознімок, а також пообіцяв придбати завідомо підроблене посвідчення водія після його виготовлення, тим самим, сприяючи особі, у підробці посвідчення водія.

В подальшому, невстановленою особою, у невстановленому під час досудового розслідування місці, умисно виготовлено підроблене посвідчення водія, яке надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 08.10.2024 року, ТСЦ 1242 на ім?я ОСОБА_2 , який не відповідає за способом та спеціальними елементами захисту аналогічних бланків посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу на території України.

У вересні 2024 року, невстановлена особа за допомогою служби доставки «Нова Пошта» передала ОСОБА_2 підроблене посвідчення, яке не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 08.10.2024 року, ТСЦ 1242 на ім?я ОСОБА_2 , що посвідчує право керування транспортними засобами категорії «В» для його особистих потреб, за що останній заплатив грошові кошти у сумі 19 000 гривень.

13 жовтня 2026 о 07 годині 20 хвилині, ОСОБА_2 , будучи учасником дорожнього руху, як водій транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «ЗАЗ», моделі «Sens» з державними номерними знаками НОМЕР_2 , рухаючись по вулиці Свято-Покровській, в селі Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області, з метою перевірки документів особи був зупинений працівниками ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.

ОСОБА_3 при перевірці документів, виконуючи законну вимогу працівника поліції, щодо надання йому документів, що посвідчують право керування транспортним засобом, достовірно знаючи, що посвідчення водія НОМЕР_1 , видане 08.10.2024 року, ТЦ 1242 на ім?я ОСОБА_2 , котре за способом виготовлення та елементами захисту не відповідає зразку бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу, і є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, діючи умисно, з метою створити перед працівникам поліції видимість наявності у нього дійсного посвідчення водія та відповідно і з цим права на керування транспортними засобами категорії «В» і таким чином уникнути адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного із порушенням Правил дорожнього руху (ст. 126 КУпАП), надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблене для нього посвідчення водія серії НОМЕР_3 із його особистими анкетними даними та фотокарткою, яке не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто використав його.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних провопорушень, передбачених передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , встановлені обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином суд визнає доведеною вину ОСОБА_2 у пособництві в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає право керування транспортними засобами з метою його використання та у використанні завідомо підробленого документа, в зв`язку з чим кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що останній є пенсіонером, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має постійне місце реєстрації та проживання, кримінальне правопорушення вчинив уперше, не судимий.

Також, при призначенні покарання суд враховує те, що ОСОБА_2 використав підроблене посвідчення водія, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік згідно постанови Вишгородського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 13.08.2024 року (справа №363/3683/24), намагаючись у такий спосіб уникнути настання відповідальності за адміністративне правопорушення, за вчинення якого на нього накладено відповідне стягнення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Беручи до уваги викладене, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, та, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції інкримінованих статей у виді штрафу, оскільки обвинувачений обмеженої ізоляції від суспільства не потребує.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого згідно вимог ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України,

ухвалив:

визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України і за цим законом призначити йому покарання:

за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України – штраф в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.;

за ч. 4 ст. 358 КК України – штраф в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань остаточно ОСОБА_2 визначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 850 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн.

За проведення експертизи стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 2 888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 16 (шістнадцять) коп.

Речові докази по справі: спеціальний пакет експертної служби «Україна МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА 6603434» в якому знаходиться бланк посвідчення на ім`я ОСОБА_5 , серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 1242 від 08.10.2024 року – знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua