Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №359/10321/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/915/2026

Справа № 359/10321/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Муранової-Лесів І.В.,

за участю секретарі - Кулакевич В.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Ковальова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області про визначення місця проживання дитини та зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження -

В С Т А Н О В И В :

28.08.2025 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також зміну розміру аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_5 за рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.08.2017 року у справі №359/4287/17, шляхом зміни способу такого стягнення та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.2-7).

Позов обґрунтований тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2017 року розірвано. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , 2015 року народження, яка після розірвання шлюбу проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні.

Позивачка зазначає, що відповідач тривалий час не бере належної участі у вихованні та утриманні дитини. Рішенням суду від 19 серпня 2017 року з відповідача стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Після призову відповідача на військову службу він отримує стабільний дохід, однак добровільно збільшити розмір матеріальної допомоги на дитину відмовляється.

Посилаючись на те, що дитина фактично проживає разом із нею, вона забезпечує її виховання, розвиток та належні умови проживання, а також з метою належного захисту прав та інтересів дитини і усунення труднощів при вирішенні питань, пов`язаних із її вихованням та місцем проживання, позивачка просить визначити місце проживання доньки разом із матір`ю.

Крім того, вважаючи, що змінилися обставини, які були підставою для визначення аліментів у твердій грошовій сумі, а відповідач на даний час має постійний дохід, позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати їх у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

29.12.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача – адвокатом Чернявською С.А. подано відзив (а.с.63-67), за змістом якого, відповідач просить: позовні вимоги в частині визначення місця проживання дитини задовольнити; відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача; частково задовольнити позов в частині зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, змінивши спосіб та розмір стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач вважає, що вимога щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю підлягає задоволенню, з огляду на те, що дитини, дійсно, проживає з позивачкою, в той час, як відповідач проходить службу в ЗСУ та після розлучення не проживав спільно з дитиною

.

Щодо позовних вимог про зміну розміру аліментів відповідач зазначає, що хоча його середньомісячний дохід становить близько 50000 грн., цей дохід не є повністю вільним, оскільки він проходить військову службу в зоні бойових дій та несе значні додаткові витрати, пов`язані з придбанням і обслуговуванням екіпірування, утриманням та ремонтом автомобіля, а також виконанням службових (бойових) завдань. Крім того, на його утриманні перебуває мати похилого віку, яка має проблеми зі здоров`ям, є вдовою, проживає одна та потребує постійної матеріальної допомоги. Вважає, що зазначені обставини відповідно до статті 182 СК України підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів.

Відповідач зазначає, що не ухиляється від виконання батьківського обов`язку та погоджується зі зміною способу стягнення аліментів, проте заперечує проти їх стягнення у розмірі 1/4 частини доходу, оскільки такий розмір не враховує його реального матеріального навантаження. Вважає справедливим визначити аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначає, що за його середньомісячного доходу такий розмір аліментів становитиме близько 8333 грн на місяць, що є суттєвою сумою, перевищує мінімальні державні гарантії, забезпечує потреби дитини та відповідає принципам розумності і співмірності.

Також відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати не лише розмір доходу платника, а й його реальні фінансові можливості, забезпечуючи баланс інтересів дитини та платника аліментів.

Ухвалою судді від 07.11.2025 було відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.30-35).

Ухвалою суду від 28.04.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.131).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала.

Представник відповідача Ковальов А.О. проти позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю не заперечував, в частині збільшення розміру аліментів, відповідач визначає частково відповідно до поданого відзиву.

Представник третьої особи – органу опіки та піклування Служби у справах дітей та сім`ї Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області в призначене судове засідання не з`явився. Третя особа повідомлена належним чином, направила до суду клопотання з проханням розгляд справи проводити за відсутності представника служби у справах дітей Пристоличної сільської ради (а.с.114).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що 12 січня 2016 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 (а.с.8).

Від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_4 (а.с.9).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2017 року у справі № 359/4287/17 шлюб між сторонами було розірвано та стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_7 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття (а.с.12-13).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 58283624 від 05 лютого 2019 року, виконавчий лист про стягнення аліментів було пред`явлено до примусового виконання (а.с.15).

06 березня 2020 року позивачка уклала новий шлюб, у зв`язку з чим змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ». Від другого шлюбу вона має ще двох малолітніх дітей, а сім`я має статус багатодітної. Позивачка проживає разом із дітьми у с. Велика Олександрівка за місцем своєї реєстрації, ці обставини підтверджуються долученими до позовної заяви доказами: свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_5 , посвідченням Серія НОМЕР_6 , витягами з реєстру територіальної громади (а.с.16,17, 18 22).

Згідно із довідкою №1884/43/3142 від 22 грудня 2025 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_7 , старший солдат ОСОБА_3 з 10.01.2023 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_7 (а.с.77).

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплаченого доходу та утриманих податків (а.с.122-123) відповідач має стабільний дохід за місцем проходження військової служби в В/ч НОМЕР_7 , розмір нарахованого/виплаченого доходу у період січень-грудень 2025 року становив: січень – 24168,03 грн., лютий – 50042,71 грн., березень – 53913,68 грн., квітень – 60791,13 грн., травень – 54118,36 грн., червень – 38720,81 грн., липень – 50204,68 грн., серпень – 1000,00грн. + 58854,04 грн., вересень -63370,17 грн., жовтень – 62671,24 грн., листопад – 47886,30 грн., грудень - 61337,91 грн.

Згідно із висновком про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , затвердженим рішенням виконавчого комітету Пристоличної сільської ради від 27.01.2026 року №50 (а.с.115, 116-117) орган опіки та піклування не встановив факти, що свідчили б про наявність спору між батьками щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В той же час, з метою захисту прав та законних інтересів дитини, вважають за можливе визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю ОСОБА_2 .

Також встановлено, що відповідач має мати пенсійного віку - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка є пенсіонером за віком, та має ряд хронічних захворювань (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ст., остехондроз поперекового відділу хребта, артрозо-артрит малогомілкового суглобу, вальгусна деформація стоп), що підтверджується долученою медичною документацією, пенсійним посвідченням та свідоцтвом про народження відповідача (а.с.7074, 75,76).

Відповідно до ч.1 ст.160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити здоров`ю дитини.

З урахуванням поданого відзиву, а також пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що сторони фактично дійшли згоди щодо місця проживання дитини.

Обставин, які б давали суду підстави вважати, що таке рішення сторін не відповідає інтересам їх малолітньої доньки, з урахуванням вищенаведеного висновку органу опіки та піклування, не встановлено.

Враховуючи, що малолітня донька сторін фактично проживає разом із матір`ю, перебуває на її утриманні, проживає однією сім`єю із зведеними братом та сестрою, а відповідач позовні вимоги в цій частині визнав, при цьому висновок органу опіки та піклування також свідчить про доцільність визначення місця проживання дитини разом із матір`ю, суд доходить висновку, що визначення місця проживання дитини разом із позивачкою відповідає її найкращим інтересам.

Відповідно до ст.ст. 141, 155, 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим збільшенням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

У спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей, визначених у ст.ст. 182-184 СК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц.

Так, за змістом ч.2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Сторонами визнано, що з часу стягнення аліментів відбулося зростання споживчих цін, внаслідок чого раніше визначений розмір аліментів не забезпечує усіх потреб дитини.

Разом із тим подані відповідачем медична документація, пенсійне посвідчення ОСОБА_11 , свідоцтво про народження відповідача та свідоцтво про смерть її чоловіка підтверджують лише вік, стан здоров`я та її родинні відносини з відповідачем. Водночас ці докази самі по собі не свідчать про її потребу у сторонньому матеріальному утриманні чи про її фактичне перебування на утриманні відповідача. Жодних доказів надання відповідачем матеріальної допомоги матері або розміру такої допомоги, та що така допомога має систематичний характер, суду не надано.

Посилання відповідача на додаткові витрати, пов`язані з проходженням військової служби та виконанням службових (бойових) завдань, не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема документами щодо їх характеру, періодичності та розміру. За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості врахувати зазначені витрати при визначенні розміру аліментів.

Натомість заявлений позивачкою розмір аліментів відповідає положенням ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, згідно з якими судовий наказ щодо стягнення аліментів на одну дитину може бути виданий саме у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів.

Оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів у 2017 році істотно змінилися обставини, які були покладені в основу визначення способу їх стягнення, оскільки відповідач отримує постійний дохід від проходження військової служби. При цьому відповідач не довів наявності обставин, які б об`єктивно перешкоджали сплаті аліментів у розмірі 1/4 його заробітку (доходу). Такий розмір аліментів відповідає вимогам статей 180, 181, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, забезпечує належний рівень утримання дитини та узгоджується із принципом пріоритетності найкращих інтересів дитини.

Для здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів відповідно до ч.1 ст.186 Сімейного кодексу України та «Порядку здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину», затвердженого Наказом Мінсоцполітики №1713 від 15.11.2018, копію рішення суду після набрання законної сили слід направити Службі у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області.

При зверненні з позовом до суду позивачкою сплачено судовий збір за вимогою про визначення місця проживання дитини з матір`ю у розмірі 1211 гривень 20 копійок, які у зв`язку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на її користь. Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за позовом про зміну розміну аліментів, належний до сплати судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223, 258,259,263-265,266,273 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_12 згідно із рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2017 року по справі № 359/4287/17, та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Копію рішення суду після набрання законної сили направити Службі у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області для здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів відповідно до ч.1 ст.186 Сімейного кодексу України та «Порядку здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину», затвердженого Наказом Мінсоцполітики №1713 від 15.11.2018.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 15.05.2026.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів