Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №286/1766/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1766/26

Провадження № 1-кп/286/271/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026065500000067 від 21.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, судимого, останній раз 29.11.2023 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 125, ст. 71, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці 17 днів,-

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово засудженим, останній раз 29.11.2023 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 125, ст. 71, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці 17 днів та 06.06.2025 будучи звільнений по відбуттю строку покарання, на шлях виправлення не став та скоїв нові кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 10 травня 2026 року у ОСОБА_4 , який перебував поряд із житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який перебуває у приватній власності ОСОБА_5 згідно договору Підрудянської сільської ради від 20.10.1993 № 33, виник злочинний умисел на незаконне проникнення до житла з метою його протиправного подальшого використання як місця для власного проживання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, ОСОБА_4 , порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, умисно, протиправно, всупереч волі законного володільця ОСОБА_5 , без законних на те підстав, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає підійшов до вхідних дверей житлового будинку по АДРЕСА_3 . Застосовуючи фізичну силу, шляхом зриву дверних пробоїв навісного замка ОСОБА_4 подолав перешкоду, що обмежувала доступ до приміщення, та незаконно проник всередину вказаного житлового будинку, чим порушив недоторканість житла ОСОБА_5 ..

У подальшому, достовірно знаючи, що не має законних підстав для користування вказаним приміщенням, ОСОБА_4 продовжував незаконно перебувати та проживати у вищевказаному будинку у період з 10.05.2026 і 17.05.2026, порушуючи право на недоторканість житла власника, до моменту припинення його протиправних дій.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 17 травня 2026 року близько 12 години, ОСОБА_4 , перебуваючи біля входу до житлового будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочав словесний конфлікт із ОСОБА_6 .

У ході конфлікту в ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій умисел, діючи усвідомлено, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 та завдав йому один удар кулаком правої руки в область обличчя, від якого останній похилився та змістився з порогу всередину коридору будинку.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 зайшов у коридор вищевказаного будинку, де умисно завдав ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в тулуб, від чого останній зігнувся. Після чого ОСОБА_4 завдав ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в обличчя, від якого останній, втративши рівновагу, впав на підлогу. Після цього ОСОБА_4 умисно завдав лежачому потерпілому удар ногою в область голови.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді: садна в лобній ділянці справа; синця на верхній повіці лівого ока, крововиливу в склеру лівого очного яблука по нижній поверхні; синця на верхній повіці правого ока; синця по зовнішній поверхні верхньої та середньої частин лівої вушної раковини.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, підтвердив, що обставини в обвинувальному акті викладені вірно, та показав, що в травні місяці не було де жити, був п`яний та тиждень пожив у будинку. Побачив, що в хаті не було світла, відкрутив скобу і зайшов до будинку. З потерпілим ОСОБА_7 разом пили, між ними виник конфлікт із –за горілки. Потерпілий обізвав його, а він не витримав та побив його. У вчиненому щиро розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 надав заяву про розгляд справи без його участі. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_5 надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Міру покарання просить застосувати до обвинуваченого згідно закону.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вище вказане, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, а його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України та в незаконному проникненні до житла, а його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК України

Обираючи ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, що відносяться відповідно до ст. 12 КК України до категорії кримінальних проступків, також дані про його особу.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_4 зарекомендував себе із негативної сторони, зловживає спиртними напоями, порушує громадський порядок, неодноразово надходили скарги від жителів села Колосівка, щодо антигромадської поведінки; на обліку у лікарів нарколога та психолога не перебуває; раніше неодноразово судимий, останній раз 29.11.2023 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 125, ст. 71, ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці 17 днів та 06.06.2025 звільнений по відбуттю строку покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статей Кримінального Кодексу України, за якими він обвинувачується, визначивши остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч. 1 ст. 70 КК України.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами, а тому призначене ОСОБА_4 покарання буде відповідати його особі і вчиненому ним кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

ОСОБА_4 запобіжні заходи не обиралися, в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речових доказів у кримінальному провадженні не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-374, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень; визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та признати йому покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 не застосовувати.

На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1