Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №161/14935/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14935/26

Провадження № 1-кп/161/1345/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 06 серпня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030580000310 від 20.02.2026, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня спеціальна, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , одружений, має на утриманні малолітню дитину, в силу положень ст.89 КК України несудимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.382, ч.5 ст.407 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи солдатом, всупереч вимогам ухвали Володимирського міського суду Волинської області, яка набрала законної сили 02.09.2025, на підставі якої останній звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, та якою ОСОБА_3 зобов`язано невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою суду законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби, 05.09.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, без поважних причин, в умовах воєнного стану, до розташування військової частини НОМЕР_2 не прибув, таким чином не з`явившись до місця несення служби без поважних причин та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

ОСОБА_3 інкримінується нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин, повторно, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Окрім цього, він же, ухвалою Володимирського районного суду Волинської області від 25 серпня 2025 року (справа №154/3235/25), яка набрала законної сили 02.09.2025, звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України, та якою, останнього зобов`язано невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою суду законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної ухвали суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання ухвали суду щодо прибуття до військової частини НОМЕР_2 , маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення статті 1291 Конституції України, згідно якої судове рішення є обов`язковим до виконання, та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 05.09.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, солдат ОСОБА_3 , без поважних причин до розташування військової частини НОМЕР_2 не прибув, таким чином не з`явився до місця несення служби та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, чим не виконав ухвалу суду.

ОСОБА_3 інкримінується умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Окрім цього, він же, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP в особливо великому розмірі, з метою її подальшого збуту, яка знаходилася за координатами: довгота – 50.735717 широта – 25.492251, що поблизу села Гаразджа Луцького району Волинської області до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції в ході огляду місця події, тобто до 23 години 35 хвилин 19.02.2026.

Згідно висновку експерта, надана на дослідження речовина, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP. Маса PVP в речовині становить 89,5355 г., що відповідно до Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, є особливо небезпечною психотропною речовиною у особливо великому розмірі.

ОСОБА_3 інкримінується незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у особливо великому розмірі, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.5 ст.407, ч.1 ст.382, ч.3 ст.307 КК України, визнав повністю та показав, що будучи військовослужбовцем, в зазначений в обвинувальному акті період вчасно не з`явився на службу без поважних причин, не виконав ухвалу суду, що набрала законної сили, та незаконно придбав за допомогою мобільного телефону марки «ZTE» з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP, у розмірі, який зазначений в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому, просив його суворо не карати.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразились у нез`явленні вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин, повторно, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України.

Він же, своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному невиконанні ухвали суду, що набрала законної сили, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.382 КК України.

Окрім цього, він же, своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконному придбанні особливо небезпечної психотропної речовини, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у особливо великому розмірі, вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.307 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки такі обставини підтверджені учасниками кримінального провадження та встановлені в ході судового розгляду.

В силу ч.2 ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає відсутність тяжких наслідків.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_3 в силу положень ст.89 КК України несудимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, дані про негативну характеристику відсутні, на обліку у нарколога чи психіатра не перебуває, виявив бажання продовжити військову службу за контрактом.

На підставі викладеного, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин, які, на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а також беручи до уваги обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи строк покарання, передбачений санкціями закону, за якими визнав ОСОБА_3 винуватим, зважаючи на те, що суспільно небезпечні наслідки у виді передачі відповідної особливо небезпечної психотропної речовини кінцевим покупцям не настали, вважає за необхідне призначити останньому покарання як за ч.5 ст.407 КК України, так і за ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі, та приходить до висновку про можливість та необхідність призначення йому покарання за ч.3 ст.307 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.69 КК України без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Остаточне покарання суд призначає на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань.

На думку суду, таке остаточне покарання, яке необхідно відбувати реально є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання у виді штрафу за ч.1 ст.382 КК України, суд не вбачає, з огляду на особу обвинуваченого.

Строк відбуття покарання обвинуваченому необхідно рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, із врахуванням того, що обвинувачений використовував мобільний телефон для замовлення особливо небезпечної психотропної речовини, а арешт майна відповідно до ст.174 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 необхідно залишити попередній – тримання під вартою з метою запобігання ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченого термін його перебування під вартою у відповідності до вимог ст.72 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.1 ст.382, ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

-за ч.5 ст.407 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.382 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

-за ч.3 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років 6 (шість) місяців.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Арешт на майно, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.02.2026, скасувати.

Речові докази у справі, а саме:

-поліетиленовий пакет із вмістом канабісу масою 0,3339г, 5 рулонів полімерної стрічки у виді ізоленти, електричні ваги, особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено – PVP, маса PVP в речовині становить 89,5355г, знищити;

-мобільний телефон марки «ZTE» imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , конфіскувати;

-два оптичні диски «CD-R» залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертиз в загальній сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.

Зарахувати ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.72 КК України в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 23.02.2026 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду учасниками судового провадження протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту отримання копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий