Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №486/908/26 — Миколаївський апеляційний суд

06.08.26

33/812/333/26

Справа №486/908/26

Провадження №33/812/333/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді – Базовкіної Т.М.,

із секретарем судового засідання Повертайленко Ю.В.,

за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бабкової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Бабкової Ольги Сергіївни на постанову, яку ухвалив суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О. у приміщенні цього суду 07 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,

у с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 635296 від 08 квітня 2026 р. водій ОСОБА_1 08 квітня 2026 р. о 15:20 год. у м. Південноукраїнськ, на 106 км автодороги Н-24 «Благовіщенське Миколаїв», керував транспортним засобом Opel, державний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер, результат якого становив 0,49 проміле, тест 1407, від проходження огляду на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі відмовився під відеозапис. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9-А Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Вказаний протокол разом з іншими документами був скерований органами поліції на розгляд до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області.

Постановою судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 липня 2026 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

Не погоджуючись із постановою суду, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Бабкова О.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі - закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не з`ясував всіх фактичних обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у справі доказам та обставинам справи, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови суду. Так, зі змісту фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №635296 від 08 квітня 2026 р. вбачається, що правопорушення було вчинено водієм ОСОБА_2 , відповідно водієм транспортного засобу Opel, державний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння був ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , проте матеріали розглянуті судом стосовно ОСОБА_1 . Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, огляд проводився за згодою водія за допомогою приладу «Драгер», тест №1407. Зі змісту роздруківки тесту №1407 вбачається, що тестування проводилося стосовно ОСОБА_1 . Такі розбіжності приводять до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки матеріали справи містять суперечливі дані щодо суб`єкта правопорушення, що відповідно до ст. 62 Конституції України трактується на користь особи і є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Крім того, як вбачається з тексту самого чека газоаналізатора «Драгер Alcotest 6810», огляд було проведено стосовно ОСОБА_1 , який, згідно з фабулою протоколу про адміністративне правопорушення, не є водієм транспортного засобу Opel, державний номер НОМЕР_2 . Проте, у фабулі цього ж протоколу поліцейський зазначає, що водій «від проходження огляду на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі відмовився під відео». Відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції МВС/МОЗ № 400/666, направлення до закладу охорони здоров`я здійснюється виключно у разі відмови водія від проведення огляду на місці або в разі його незгоди з результатами такого огляду. Включення у фабулу протоколу про «керування у стані сп`яніння» одночасного запису про «відмову від проходження огляду в лікарні» свідчить про юридичну взаємовиключність та хаотичність обвинувачення. Якщо мала місце відмова від медогляду, протокол не міг складатися за фактичний стан сп`яніння. Такий процесуальний безлад унеможливлює визнання наданих поліцією матеріалів належними доказами, оскільки висунуте особі обвинувачення містить взаємовиключні обставини (одночасну фіксацію і проходження огляду на місці, і відмови від нього), що повністю нівелює його законність. Окрім цього, при ознайомлення з матеріалами адміністративної справи було встановлено, що вони складаються з 5 аркушів, 4 з них це сам протокол, корінець тесту, акт, копія постанови та диск. Вказані матеріали не містять рапорту уповноваженої особи щодо виявленого адміністративного правопорушення з викладенням фактичних обставин, направлення на проходження медичного огляду в медичному закладі.

У судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бабкова О.С. не з`явилися, остання через систему «Електронний суд» 04 серпня 2026 року подала заяву про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та захисника.

Враховуючи належне повідомлення учасників провадження про день, час та місце судового засідання відповідно до правил, передбачених статтею 277-2 КУпАП, зміст заяви захисника, з урахуванням положень частини 1 статті 268, частин 5, 6 статті 294 КУпАП, достатність у справі матеріалів для її розгляду, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність учасників провадження.

Вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону.

Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі – Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно частин 1-3 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульований також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі – Порядок).

Так, відповідно до пунктів 2, 4 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Аналогічні положення викладені у п. 2 Порядку.

Згідно із пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

ОСОБА_1 в суді першої інстанції і згідно змісту апеляційної скарги заперечує свою провину у вчиненні правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суд у відповідності зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП повно встановив всі обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності.

Висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме – керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, підтверджений сукупністю проаналізованих судом першої інстанції зібраних органом поліції доказів, які є взаємопов`язаними та узгоджуються між собою:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 635296 від 08 квітня 2026 р., згідно якого водій ОСОБА_1 08 квітня 2026 р. о 15:20 год. у м. Південноукраїнськ, на 106 км автодороги Н-24 «Благовіщенське Миколаїв», керував транспортним засобом Opel державний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер, результат якого становив 0,49 проміле, тест 1407, від проходження огляду на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі відмовився. Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень та застережень. У графі «пояснення» вказано «надасть в суді»;

- змістом постанови про накладання адміністративного стягнення серії ЕНА № 6990815 від 08 квітня 2026 року, яким було встановлення вчинення ОСОБА_1 08 квітня 2026 року правопорушень, передбачених ч. 1 ст.126 та ч.1 ст.122 КУпАП, яка також підписана ним особисто без зауважень та застережень;

- роздруківкою результату проходження ОСОБА_1 алкотеста на місці зупинки транспортного засобу, який проведений поліцейським 08 квітня 2026 р. за допомогою газоаналізатору ALCOTEST 6810, результат якого становить 0,49 ‰, роздруківка результату підписана ОСОБА_1 , що свідчить про його згоду з викладеним в ній результатом тесту;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 , де зафіксований його результат, що становить 0,49‰, акт також містить підпис ОСОБА_1 ;

- відеозаписами з відеореєстратора поліцейських, на якому зафіксовано момент зупинки автомобіля Opel державний номер НОМЕР_2 , з якого виходить водій, яким в подальшому виявився ОСОБА_1 . Далі водій проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння у машині поліцейського, результат огляду станови 0,49 проміле. Під час спілкування водій не заперечує, що вживав алкогольні напої, зокрема слабоалкогольний напій, та пропонує поліцейському домовитись. Після проходження огляду на місці зупинки поліцейський пропонує перевіритись на стан сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_3 відповів «а смьісл». Після чого відносно ОСОБА_1 складають протокол про адміністративне правопорушення та ознайомлюють з його змістом останнього. ОСОБА_1 ніяких заперечень та зауважень до протоколів не надавав.

Оскільки ОСОБА_1 пройшов відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного, приладу, результат огляду склав 0,49‰, від огляду а сан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, він відмовився, що підтверджено фіксацією технічними засобами відеозапису, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, обґрунтовано вважав доведеним факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

За такого висновок суду про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та всебічно перевірених судом доказах, які отримали відповідну оцінку в постанові.

Встановлені судом фактичні обставини щодо вчинення правопорушення не спростовані апелянтом, а тому доводи апеляційної скарги відхиляються.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки матеріали справи містять суперечливі дані щодо суб`єкта правопорушення, оскільки у фабулі протоколу зазначено, що адміністративне правопорушення вчинено водієм « ОСОБА_2 », а не « ОСОБА_1 », не заслуговують на увагу, оскільки у розділі 4 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 635296 «особа, щодо якої розглядається справа» зазначено « ОСОБА_1 » та його особисті дані, а також сам протокол містить особисті підписи ОСОБА_1 , так саме як акт огляду на стан сп`яніння і роздруківка тестування, в яких також вказно прізвище оглянутої особи – « ОСОБА_1 ». Крім того, зауважень та заперечень щодо цього у протоколі ним не зазначено. Тому у суду відсутні сумніви, що протокол серії ЕПР1 № 635296 був складений поліцейським саме відносно ОСОБА_1 , а описка в написання прізвища особи, яка притягається до відповідальності, при викладені обставин правопорушення не спростовує законність його складання.

Щодо доводу апеляційної скарги про незрозумілість та нечітке викладення кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

При викладені об`єктивної сторони правопорушення (обставин правопорушення), у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_1 , поліцейський у протоколі серії ЕПР1 № 635296 розлого виклав зміст подій, пов`язаних із виявленням адміністративного правопорушення (факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлені у нього поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння, проходження ним огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмову від огляду в закладі охорони здоров`я), що не є обов`язковим, але не суперечить вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП. Також поліцейський зазначив суть вчиненого правопорушення - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що є чітким та зрозумілим та повністю відповідає складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому відсутні підстави вважати, що протокол серії ЕПР1 № 635296 складений з порушенням закону.

У справі, яка переглядається, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння здійснений за його згодою поліцейським з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатору DRAGER «ALKOTEST» №6810, роздруківка результату огляду, складений відносно нього протокол, акт огляду містять особистий підпис ОСОБА_1 та не містять зауважень та заперечень, що свідчить про згоду останнього з результатами огляду. Під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими застосовано технічні засоби відеозапису, що відповідає вимогам частини 2 ст. 266 КУпАП.

В сукупності перелічені докази свідчать, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, проаналізованими та належним чином оціненими в їх сукупності та взаємозв`язку судом першої інстанції доказами підтверджено, що ОСОБА_1 було порушено п. 2.9 «а» Правил, тобто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд наголошує, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Тобто належними та допустимими доказами доведено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 635296.

Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. Між тим, у справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджений правомірно проведеним оглядом на стан сп`яніння.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Бабкової Ольги Сергіївни, залишити без задоволення, постанову судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 07 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна