Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №137/922/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 137/922/26

Провадження № 33/801/848/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гопкін П. В.

Доповідач: Медвецький С. К.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Хомича А. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 17 липня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в :

Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 17 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 17 червня 2026 року о 22 год 16 хв на 347 км автодороги М-30 він керував автомобілем ВАЗ 219060, д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан сп`яніння проводився із використанням приладу «Drager Alcotest 7510». Результат огляду – 2,45 проміле.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду на стан сп`яніння, а відтак, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

судом першої інстанції не встановлено належними та допустимими доказами факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки наведені судом обставини свідчать лише про його перебування біля автомобіля з увімкненим двигуном та не підтверджують безпосереднього керування транспортним засобом;

суд безпідставно ототожнив факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння поруч із транспортним засобом із фактом керування ним у такому стані;

судом не досліджено та не надано оцінки відеозапису, який містить відомості про порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння, зокрема щодо несправності первинного приладу, використання іншого приладу іншим нарядом поліції та роз`яснення прав особі вже після фіксації результату огляду;

матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 до проведення огляду було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я або роз`яснено таке право;

суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не усунув сумніви щодо дотримання встановленого законом порядку фіксації адміністративного правопорушення та всупереч принципу презумпції невинуватості не витлумачив такі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 та його представник – адвокат Хомич А. М. будучи належним чином повідомленим про день, час та місце апеляційного розгляду в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подали.

Указані обставини не перешкоджають проведенню апеляційного розгляду.

Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями частини 7 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Установлено, що 17 червня 2026 року о 22 год 16 хв на 347 км автодороги М-30 ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 219060, д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан сп`яніння проводився із використанням приладу «Drager Alcotest 7510».

Згідно з результатами показу приладу «Drager Alcotest 7510» ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Результат огляду – 2,45 проміле.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі за змістом - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).

Відповідно до ч. 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Судом установлено, що ОСОБА_1 пройшов освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, погодився з його результатами та не наполягав на проведенні повторного огляду в закладі охорони здоров`я.

Указані обставини підтверджуються власноручним підписом правопорушника на роздруківці результату тесту.

Судом було оглянуто матеріали відеофіксації з нагрудної камери працівника поліції під час виявлення правопорушення та проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, яке мало місце.

З указаного відеозапису слідує, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб ВАЗ 219060, д. н. з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 . У ході спілкування працівників поліції з водієм, в останнього були виявлені типові зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 було запропоновано пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Працівником поліції зафіксований огляд водія на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510».

Як слідує з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 фактично підтвердив факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Так, згідно з відеозаписом, о 22:20:09 хв ОСОБА_1 прямо повідомляє: «та я п`яний». У подальшому, на 22:22:10 год, на запитання працівника поліції щодо напрямку руху зазначає, що їде до Тернополя, а вже на 22:22:15 год пояснює: «значить нормально я випив», фактично визнавши факт вживання алкогольних напоїв. Більше того, на 22:38:58 год відеозапису ОСОБА_1 повідомляє, що вживав пиво «Тетерів Вишневий» у кількості трьох пляшок, чим підтвердив, що перебував у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

З огляду на викладене, огляд проведений відповідно до Інструкції та ст. 266 КУпАП.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції вірно встановив обставини вчинення правопорушення водієм ОСОБА_1 , надав належну оцінку доказам в їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема – пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Доводи захисника Хомича А. М. про те, що на відеозаписі зафіксовано лише припаркований автомобіль з увімкненою аварійною сигналізацією, а сам факт керування транспортним засобом останнім не зафіксовано, є безпідставними та не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Так, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису слідує, що під час перебування ОСОБА_1 безпосередньо біля автомобіля марки ВАЗ чітко зафіксовано роботу двигуна вказаного транспортного засобу. З огляду на те, що саме у цей час ніяких інших осіб поряд із транспортним засобом не було, наведені обставини в сукупності свідчать про те, що саме він здійснював керування цим автомобілем.

Отже, посилання сторони захисту на відсутність доказів факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом.

Ба більше, як слідує з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факту керування транспортним засобом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17, відеозапис, навіть якщо він не відображає повну картину подій, визнається належним доказом, якщо з його змісту можливо встановити обставини, що мають значення для справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з технічною несправністю первинного приладу та використанням іншого спеціального технічного засобу, апеляційний суд зазначає таке.

З відеозапису слідує, що прилад, яким працівники поліції розпочали проведення огляду, розрядився та не дозволив завершити освідування. У зв`язку з цим працівниками поліції було викликано інший екіпаж, який доставив справний спеціальний технічний засіб «Drager», за допомогою якого проведено огляд ОСОБА_1 .

За результатами проведеного огляду прилад зафіксував 2,45 проміле алкоголю. При цьому ОСОБА_1 не висловлював будь-яких зауважень щодо процедури проведення огляду, не ставив під сумнів справність використаного приладу та не заперечував достовірність отриманого результату.

Досліджений судом відеозапис об`єктивно відображає послідовність дій працівників поліції та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що надає можливість повно і всебічно перевірити дотримання вимог законодавства під час проведення огляду. Сам по собі факт використання іншого спеціального технічного засобу у зв`язку з технічною несправністю первинного приладу не свідчить про порушення встановленого законом порядку проведення огляду та не впливає на допустимість і достовірність його результатів, а навпаки свідчить про вжиття працівниками поліції заходів для проведення освідування за допомогою справного сертифікованого приладу.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я та не роз`яснено таке право, апеляційний суд також не знаходить підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, направлення особи до закладу охорони здоров`я здійснюється у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного на місці, або його відмови від такого огляду.

Матеріалами справи та дослідженим відеозаписом встановлено, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, після оголошення результату не висловлював незгоди з ним, не заявляв клопотань про проведення огляду в закладі охорони здоров`я та не ставив під сумнів встановлений приладом результат. Також матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б спростовували зафіксований спеціальним технічним засобом стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 .

За таких обставин, доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Інші аргументи на які посилається захисник зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Ураховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про особу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Хомича Андрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Літинського районного суду Вінницької області від 17 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. К. Медвецький