Вирок від 05 серпня 2026 р. у справі №465/7316/26 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників

Дата: 05 серпня 2026 р.

Справа: №465/7316/26

Суддя: Гулієва М. І.

465/7316/26

1-кп/465/1180/26

Вирок

Іменем України

06.08.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026142370000209 від 17.07.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнюс Литовської Республіки, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України,-

встановив:

рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30.04.2026 у справі № 465/3979/26 (провадження №2-о/465/226/26) видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 строком на 6 місяців, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав відносно тітки, а саме:

- заборонено ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою - ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 ;

- заборонено наближатися на відстань меншу, ніж 300 м. до місця проживання (перебування) постраждалої особи - ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 ;

- вести телефонні переговори з постраждалою особою - ОСОБА_4 або контактувати з нею через інші засоби зв?язку особисто і через третіх осіб.

Однак, ОСОБА_3 , 16.07.2026, близько 14:05 год., будучи ознайомленим із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30.04.2026 про видачу обмежувального припису, яким відносно нього встановлено вищенаведені тимчасові обмеження його прав, діючи умисно, порушив даний обмежувальний припис, а саме: прийшов у місце спільного проживання з ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_3 .

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Тобто, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України, а саме: умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого, що складена ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 05.08.2026 року призначено судовий розгляд у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, розглянувши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження 12026142370000209 від 17.07.2026 року, перевіривши встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини інкримінованого кримінального проступку, які не оспорюються учасниками судового провадження, враховуючи беззаперечне визнання обвинуваченого своєї винуватості у його вчиненні, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, стороною обвинувачення доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує: характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, передбаченого за ст. 390-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу віднесене до категорії кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який відповідно до довідки №2994 від 17.07.2026 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, відповідно до довідки № 808-вих від 20.07.2026 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий.

Обставини,які пом"якшують покарання - щире каяття обвинуваченого.

Обставини, які обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення відносно особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про доцільність призначення обвинуваченому за вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, покарання в межах санкції даної статті .

Суд також враховує, що вироком Франківського районного суду м.Львова від 21.05.2026 року ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, та призначено покарання у виді одного року обмеження волі. На підставі ч. 4 ст.70 КК України, з врахуванням вироку Франківського районного суду м. Львова від 20.05.2026 у справі №465/1911/26, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Франківського районного суду м. Львова від 20.05.2026 у справі №465/1911/26, остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі.

З відповіді Франківського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Львівській області № 1851/36/24/1 від 28.07.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Франківському районному відділі філії Державної установи "Центр пробації" у Львівській області за вироком Франківського районного суду м.Львова від 07.05.2026 року.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст.390-1 КК України, ОСОБА_3 вчинив 16.07.2026, тобто під час відбування покарання у виді обмеження волі.

На підставі вище наведеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, у виді обмеження волі, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, при цьому суд враховує особливості й обставини вчинених кримінальних проступків, форму вини, мотиви і мету вчинення проступків, спосіб та стадію їх вчинення, поведінку обвинуваченого до та після вчинення неправомірних дій та саму особу обвинуваченого.

Оскільки, кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ст. 390-1КК України, вчинено після ухвалення попереднього вироку, тому обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкцією ст. 390-1КК України, та визначити остаточне покарання за правилами ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням покарання, призначеного за вироком Франківського районного суду м. Львова від 21.05.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

За таких обставин, згідно вимог ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком, ОСОБА_3 слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м.Львова від 21.05.2026 та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі.

Керуючись ст.ст. 369-371,373, 374,376, 381,382,394, 395 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за статтею 390-1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 21.05.2026, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 4 (чотирьох) місяців обмеження волі.

Строк покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua