Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №446/931/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/931/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

Справа №446/931/26;

Провадження №2-а/446/19/26;

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ;

третя особа

ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

представник третьої особи Костюк Віталій Русланович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Кам`янка-Бузька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за участі третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження рішення дій суб`єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2026 ОСОБА_1 подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить поновити строк на оскарження та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обгрунтування позову вказав, що 09.11.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову №1346 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу, що становить 17000,00 грн. З вказаним правопорушенням він не погоджується, оскільки адміністративний протокол було складено із значними порушеннями, зокрема строків притягнення до відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП. Більше того, зазначена постанова складена відносно нього за його неявку до територіально центру комплектування по повістці, однак жодної повістки він не отримував, та не знав про її наявність. А тому вважає, що будь-яких доказів, які підтверджували його провину у адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не має, і постанова №1346 від 09.11.2025 підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 08.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

23.04.2026 від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду та відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, зокрема через те, що постанова №1346 була винесена у повній відповідності вимог чинного законодавства та вручена позивачу під особистий підпис. Більше того, позивач особисто звернувся до територіально центру комплектування із заявою №33318, де чітко зазначив, що він усвідомлює факт вчинення адміністративного правопорушення, визнає свою вину та погоджується на притягнення його до відповідальності.

Ухвалою суду від 11.06.2026 заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі задоволено.

03.07.2026 від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 у Львівській області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 була направлена засобами поштового зв`язку «Укрпошта» повістка за адресою його реєстрації № НОМЕР_1 для уточнення даних. На вказану в повістці дату та час, а саме 07.08.2025 об 10 год. 00 хв. позивач не прибув, про поважність причини не прибуття не повідомив, відповідно до вище наведеного 15.08.2025 його подано у розшук та внесені дані в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення правил військового обліку, та скеровано звернення №Е3231222 до Національної поліції України, щодо доставки останнього в ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачено КУпАП. 15.11.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно позивача провів розгляд по справі про адміністративне правопорушення за вчинення останнім адміністративного правопорушення передбачено статті 210, 210-1, 211 КУпАП. За результатами розгляду по справі про адміністративне правопорушення винесено Постанову №R189155 про закриття справи про адміністративне правопорушення, керуючись статтею 247 КУпАП, а саме на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення сплили строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, вважаючи їх підставними та обгрунтованими, просив позов задоволити. Зокрема пояснив, що він є інвалідом 3 групи і йому невідомі причини його розшуку. Коли його було доставлено до ТЦК, то всі проблеми відпали, але згодом він дізнався про штраф.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 - Вольбин І-О.Т. у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав клопотання про залишення позову без розгляду та визнати неповажними причини пропуску позивачем звернення до адміністративного суду.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_8 у Львівській області - Костюк В.Р. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, дату й час розгляду справи, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши сторону позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі 08.04.2026, суд поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду і підстав для перегляду такого рішення суд не вбачає.

Так, дійсно на постанові від 09.11.2025 міститься підпис ОСОБА_1 про її отримання 09.11.2025, тоді як до суду він звернувся 07.04.2026.

Однак у матеріалах справи наявна копія постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення від 15.11.2025, якою закрито провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП.

Також, як видно з постанови державного виконавця від 03.03.2026, ним відкрито виконавче провадження з виконання постанови від 09.11.2025 №1346.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що він мав підстави вважати що оскаржувана постанова скасована і про факт її виконання він дізнався лише з моменту отримання інформації про наявність виконавчого провадження.

За таких умов, суд дійшов висновку, що строк для звернення до суду пропущено з поважних причин і такий підставно поновлено судом під час відкриття провадження у справі.

Так, судом встановлено, що 09.11.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову №1346 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Згідно обставин справи, військовозобов`язаний ОСОБА_1 08.11.2025 був доставлений працівниками поліції до територіального центру комплектування для уточнення військово-облікових даних. За матеріалами справи встановлено те, що надійшла заява від ОСОБА_1 , який повністю визнає вину у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП та погоджується на оплату штрафу. Під час розгляду усіх документів з`ясувалось, що ОСОБА_1 з 15.08.2025 знаходиться у розшуку по базі " ІНФОРМАЦІЯ_9 ", у зв`язку з тим, що не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці, всупереч ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку мобілізацію", чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000.00 грн. (а.с.8).

Разом з тим, як видно з постанови №R189155 про закриття справи про адміністративне правопорушення, 15.11.2025 справу відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с.9).

Також судом встановлено, що за даними витягу із застосунку "Резерв +" ОСОБА_1 має право на відстрочку як інвалід 3 групи (а.с.16).

Посилаючись на неправомірність постанови №1346 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП від 09.11.2025, позивач звернувся до суду для її скасування.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин в Україні діє особливий період.

Предметом оскарження у справі, що розглядається, є постанова по справі про адміністративне правопорушення №1346 від 09.11.2025, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме позивач не з`явився без поважних причин за повісткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 210-1 КУпАП України є бланкетною, та відсилає до законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року.

За приписами ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком № 560.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

В силу вимог пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка».

Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Разом із тим суд не може погодитися із висновком відповідача про доведеність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, зокрема, у неприбутті військовозобов`язаного за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин. Водночас юридичний обов`язок особи прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виникає лише за умови її належного повідомлення про такий виклик у спосіб, визначений законодавством.

Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт вручення позивачу повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 07 серпня 2025 року або направлення такої повістки у передбачений законодавством спосіб.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні примірник повістки із підписом позивача про її отримання, документи, що підтверджують її направлення засобами поштового зв`язку, акти про відмову від отримання повістки, відомості про її вручення уповноваженими особами чи будь-які інші докази, які б підтверджували належне повідомлення позивача про необхідність прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме 07 серпня 2025 року.

Самі лише посилання у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові на те, що позивач не прибув за викликом, а також внесення інформації про нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» як особи, яка перебуває у розшуку, не можуть вважатися належними доказами отримання позивачем повістки чи іншого належного повідомлення про необхідність явки, оскільки такі документи лише відображають висновок посадової особи про наявність порушення, але самі по собі не підтверджують факт належного повідомлення особи.

Суд також враховує, що письмова заява позивача від 09 листопада 2025 року про визнання вини є одним із доказів у справі та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами відповідно до статей 90 Кодексу адміністративного судочинства України та 252 КУпАП.

Разом із тим зазначена заява не може підміняти собою обов`язок суб`єкта владних повноважень довести всі обставини, які входять до предмета доказування у справі про адміністративне правопорушення, зокрема факт належного повідомлення особи про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що у своїй заяві позивач підтвердив факт особистого отримання повістки або іншим чином підтвердив обставини належного повідомлення про дату та час явки. Саме лише визнання вини за відсутності інших належних доказів не усуває обов`язку відповідача довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що під час здійснення судового контролю суд повинен перевірити, чи доведені суб`єктом владних повноважень усі обставини, покладені в основу прийнятого ним рішення, а також чи підтверджуються вони належними, допустимими та достатніми доказами. Недоведеність хоча б однієї з істотних обставин, яка входить до предмета доказування, виключає можливість визнання рішення суб`єкта владних повноважень законним.

За встановлених судом обставин відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт повідомлення позивача про необхідність прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 07 серпня 2025 року, а відтак не доведено виникнення у нього відповідного юридичного обов`язку та, як наслідок, не підтверджено належними доказами об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач не виконав покладений на нього частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доведення правомірності оскаржуваної постанови, а наявні у справі докази не дають можливості дійти беззаперечного висновку про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин оскаржувана постанова не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а адміністративний позов — задоволенню.

Крім того, при прийнятті рішення суд враховує факт наявності постанови від 15.11.2025 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, якою доводиться, що сам орган ТЦК та СП погоджується із твердженням про сплив строку притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , що виключає можливість накладення на нього адміністративного стягнення.

Водночас оскільки у даній справі позивач заперечує сам факт допущеного правопорушення і судом встановлено це, то такий позов підлягає до задоволення.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, оскільки відповідачем не доведено правомірність накладеного на позивача адміністративного стягнення, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити, скасувавши винесену відповідачем постанову та закривши провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судові витрати у цій справі складаються з судового збору, який сплачений позивачем за подання позовної заяви до суду в розмірі 665,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, з урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, тому судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 665,60 грн. підлягають до стягнення з відповідача, який виступав у справі як суб`єкт владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 8, 9, 72-77, 242-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за участі третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 - задоволити повністю.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 за № 1346 від 09.11.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 06.08.2026.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_7 у Львівській області (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , юридична адреса: АДРЕСА_3 );

Суддя Т.І. Котормус