Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №589/2573/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м.Суми

Справа №589/2573/24

Номер провадження 22-ц/816/353/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Замченко А. О. , Щербаченко М. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2025 року у складі судді Лєвши С.Л., ухвалене в м. Шостка Сумської області,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на час навчання,

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь аліменти на її утримання у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня її звернення до суду з позовом та до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.

Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 є її матір`ю. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона досягла повноліття та є студенткою Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» з терміном навчання до 30 червня 2027 року. Оскільки навчальний процес забирає багато часу ОСОБА_2 не взмозі працювати та забезпечувати себе самостійно, тому на час навчання потребує матеріальної допомоги. Витрати позивача складаються з: придбання підручників, канцелярського приладдя, одягу, харчування, оплати за поїзд до місця навчання і в зворотному напрямку, тощо.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на час її навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення із 06 червня 2024 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що розгляд справи судом проведено без повідомлення сторін. Вказує на те, що у визначені ст. 279 ЦПК України строки нею було подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, проте, у порушення вимог ст. 272 ЦПК України ухвалу суду за наслідками розгляду її заяви вона отримала лише 09 квітня 2025 року. Внаслідок порушення судом норм процесуального права, вона пропустила строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які впливають на розмір аліментів.

Позивачем у визначений апеляційним судом строк відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Враховуючи, що предметом спору у даній справі є стягнення аліментів, ціна позову є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 3).

ОСОБА_2 навчається в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», на денній формі навчання, дата закінчення – 30 червня 2027 року (а.с. 5).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зібрані по справі докази підтверджуються потребу позивачки, яка продовжує навчання, на утримання матір`ю.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду та не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Так, відповідно до статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Частиною 1 статті 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як передбачено частиною 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивачки аліментів на її утримання, на період навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як на підставу для скасування судового рішення, відповідачка в доводах апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді даної судової справи.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 274, п. 3) ч. 6 ст. 19 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи малозначні справи.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

Частиною 1 статті 279 ЦПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5, 6 та 7 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

За змістом ч. 1 та 3 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання прийнято до розгляду та відкрито провадження у справи. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Дана ухвала отримана відповідачкою ОСОБА_1 24 січня 2025 року (а.с. 14).

03 лютого 2025 року відповідачка ОСОБА_1 подала суду заяву, в якій просила дозволити розглянути справу у судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с. 15).

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом. Судом наведено мотиви відмови у задоволенні клопотання відповідачки.

Колегія суддів не встановлено істотного порушення норм процесуального права, які відповідно до приписів ч.3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Зокрема, зважаючи на предмет спору – стягнення аліментів утримання повнолітньої дочки на період навчання справа належить до малозначних та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом першої інстанції забезпечено відповідачці право на судовий захист, її було належним чином повідомлено про розгляд судової справи та запропоновано подати відзив на позовну заяву. Однак таким правом вона не скористалася, доказів на спростовання заявлених позивачкою вимог нею також подано суду не було.

Строк подання відзиву на позовну заяву у відповідачки відраховувався з дня отримання нею ухвали про відкриття провадження у справі, а не вирішення заявленого нею клопотання про слухання справи з викликом сторін.

Розгляд справи, яка відноситься до малозначних і підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників процесу, за наявності клопотання сторони про проведення слухання справи в викликом учасників справи, не відноситься до істотного порушення норм процесуального права, які в силу ч. 3 ст. 376 ЦПК України є підставою для обов`язкового скасування судового рішення.

В апеляційної скарги відповідачкою не наведено доводів на спростування правильності висновків суду першої інстанції щодо доведеності позивачем потреби в матеріальній допомозі на період навчання та щодо присудженого до стягнення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: А. О. Замченко

М. В. Щербаченко