Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №592/5559/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м.Суми

Справа №592/5559/24

Номер провадження 22-ц/816/356/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Замченко А. О. , Щербаченко М. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 квітня 2025 року у складі судді Бичкова І.Г., ухвалене в м. Суми,

в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі по тексту – ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 06 квітня 2021 року о 14 год. 40 хв. по вул. Харківській в м. Суми, в районі будинку 4, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mersedes-Benz, держаний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не впевнився в тому, що це буде безпечно, здійснив наїзд на припаркований автомобіль Toyota Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілю Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завдані матеріальні збитки. Вина водія ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 20 квітня 2021 року.

На час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований за договором добровільного страхування наземного транспорту 412/20-Е/С від 09 листопада 2020 року, укладеним між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 .

Вказує, що товариством виконано зобов`язання за договором добровільного страхування, розмір відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до страхового акту №006.00720321-1 від 09 квітня 2021 року склав 52000 грн 00 коп. виплачений. Після чого товариство звернулося до ТДВ СК «Альфа-Гарант», де була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди. ТДВ СК «Альфа-Гарант» з урахуванням зносу автомобіля – 46,40%, виплатило страхове відшкодування в сумі 32 386 грн 20 коп. (за вирахуванням ПДВ, що становить 4544 грн 58 коп.), а тому до товариства перейшло право вимоги від винної особи - ОСОБА_1 щодо виплати різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 15 068 грн 50 коп. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 квітня 2025 року у задоволенні позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції не було враховано положення ст. 12, 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних власників», якими визначено, що страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та розміру франшизи.

Звертає увагу на те, що страховиком – ТДВ СК «Альфа-Гарант» визначено розмір страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Відзиву на апеляційну скаргу в установлений апеляційним судом строк відповідачем подано не було.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 06 квітня 2021 року о 14 год. 40 хв. по вул. Харківській в м. Суми, в районі будинку 4, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mersedes-Benz, держаний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не впевнився в тому, що це буде безпечно, здійснив наїзд на припаркований автомобіль Toyota Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобілю Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завдані матеріальні збитки.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 20 квітня 2021 року, яка набрала законної сили 05 травня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн (а.с. 18).

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортну №412/20-Т/С від 09 листопада 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», застраховано майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом: автомобілем Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 7-12).

Цивільно-правова відповідальності водія ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечений транспортний засіб Mersedes-Benz, держаний номерний знак НОМЕР_1 , страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн, розмір франшизи 0,00 грн (а.с. 35).

07 квітня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с. 13).

07 квітня 2021 року судовим експертом автотоварознавцем Сіталом Є.В. складено протокол (акт) огляду транспортного засобу в якому зафіксовано перелік пошкоджень автомобіля Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 19-27).

09 квітня 2021 року ОСОБА_2 подано голові правління ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» заяву-погодження в якій вона просила перерахувати страхове відшкодування по страховій події, яка трапилася 06 квітня 2021 року за договором №412/20-Т/С від 09 листопада 2020 року у розмірі 52 000 грн 00 коп. на розрахунковий рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 29).

Також, 09 квітня 2021 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» складено страховий акт №006.00720321-1 та розрахунок страхового відшкодування, в яких визначено розміру страхового відшкодування в сумі 52 000 грн 00 коп. (а.с. 31, 32).

Платіжним дорученням від 09 квітня 2021 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перераховано ОСОБА_2 52000 грн 00 коп. страхового відшкодування (а.с. 33).

Листом від 28 грудня 2023 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомило представника позивача про те, що 21 квітня 2021 року товариство отримало від ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» претензії про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) на суму 52000 грн 00 коп. Вказало на положення ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія відшкодовує вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу. Коефіцієнт фізичного зносу визначений на підставі п. 7.38 методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів становить 46,40%. Оскільки ТДВ СК «Альфа-Гарант» був незгодним із сумою матеріального збитку, яка була заявлена ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», було проведено власний розрахунок вартості матеріального збитку і сума становить 36 931 грн 50 коп. (в тому числі ПДВ). Відповідно до п. 2 ст. 36.2 вказаного Закону сума матеріального збитку становить 32 386 грн 20 коп. без урахування ПДВ. 02 липня 2021 року було прийнято рішення та виплачено страхове відшкодування у розмірі 32 386 гр 20 коп. (а.с. 34).

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №10-D/90/7 від 15 червня 2021 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювальних робіт автомобіля Toyota Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 54878 грн 61 коп., вартість матеріального збитку завданого власнику майна, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу – 0,464, складає 36931 грн 50 коп., в тому числі 4544 грн 58 коп. ПДВ на вартість матеріалів і складових (а.с. 54-61).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не може виступати належним відповідачем у даному спорі, оскільки обов`язок відшкодувати 15068 грн. 50 коп. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власниці транспортного засобу «TOYOTA LANDCRUISER 200» , державний номерний знак НОМЕР_2 , покладений на ТДВ СК «Альфа-Гарант», як страховика відповідача, враховуючи, що розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у межах ліміту страхового відшкодування (130 000 грн.) належним відповідачем у даній справі є страховик відповідача - ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Предметом спору у даній справі є стягнення з винної особи в порядку суброгації страхового відшкодування, виплаченого страховиком за договором добровільного страхування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» (тут і далі в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування стархувальнику у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України «Про страхування» встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі, в редакції, яка діяла станом на час ДТП) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик ТДВ СК «Альфа-Гарант» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29, п. 32.7 ст. 32 цього Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Тобто, ТДВ СК «Альфа-Гарант» за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом, у урахуванням зносу транспортного засобу.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що позивачем за договором добровільного страхування виплачено власнику автомобіля Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 52000 грн 00 коп. страхового відшкодування. При цьому вартість відновлювальних робіт автомобіля Toyota Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 54878 грн 61 коп., вартість матеріального збитку завданого власнику майна, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу – 0,464, складає 36931 грн 50 коп., в тому числі 4544 грн 58 коп. ПДВ на вартість матеріалів і складових.

ТДВ СК «Альфа-Гарант» перерахувало позивачу в рахунок відшкодування спричиненої ОСОБА_1 майнової шкоди 32386 грн 20 коп. з урахування коефіцієнту зносу автомобіля Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 , що становить 0,464, та без урахування ПДВ.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач у поданому відзиві на позову заяву не ставив під сумнів правильність визначеного експертом коефіцієнт зносу автомобіля Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 , а також правильність визначеного ТДВ СК «Альфа-Гарант» розміру страхового відшкодування.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував, що заявлений ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в порядку суброгації до стягнення з ОСОБА_1 , як особи яка безпосередньо завдала шкоду, розмір відшкодування- 15 068 грн 50 коп., є різницею між виплаченим позивачем страховим відшкодуванням за договором добровільного страхуванням – 52000 грн 00 коп. та страховим відшкодуванням ТДВ СК «Альфа-Гарант» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності 36931 грн 50 коп. (в т.ч. ПДВ), що відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не підлягає відшкодування страховиком - ТДВ СК «Альфа-Гарант».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що заявлені ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» вимоги про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування 15 068 грн 50 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на задоволення позовних вимог та апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції та 4542 грн 00 коп. за апеляційне оскарження рішення суду.

В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою в сумі15 068 гривень 50 копійок та 3 028 гривень 00 копійок судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 4542 гривні 00 копійок судового збору за апеляційне оскарження рішення суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: А. О. Замченко

М. В. Щербаченко