Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №497/798/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1514/26

Справа № 497/798/25

Головуючий у першій інстанції Раца В. А.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 18 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Городненської сільської ради Болградського району Одеської області, третя особа - ОСОБА_2 , про надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви.

04 квітня 2025 року представник позивача - адвокат Деревенський І.Ю. звернувся до суду з позовом та просить постановити судове рішення, яким надати позивачу ОСОБА_1 строк три місяці після набрання рішенням законної сили для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява вмотивована тим, що після смерті її батька відкрилася спадщина, до складу якої входить нерухоме майно, про яке їй відомо не було, тому вона не звернулася своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У другій половині 2023 року їй стало відомо про наявність спадкового майна померлого батька, вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 19.10.2023 року, але листом нотаріуса від 19.10.2023 року позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини. Вважає, що позивачка пропустила строк подачі заяви до нотаріальної контори з поважної причини, оскільки їй невідомо було про наявність спадкового майна, та часту хворобу позивачки, тому звертається до суду з цим позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 18 вересня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Городненської сільської ради Болградського району Одеської області, третя особа - ОСОБА_2 , про надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що

1) безпідставно залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи;

2) помилково не враховані докази, надані позивачем на обґрунтування поважності пропуску строку звернення до нотаріуса;

3) не надано належної оцінки заяві відповідача про визнання позовних вимог;

4) фактично позбавлено позивача права власності на спадкове майно, всупереч її волі, волі органу місцевого самоврядування, що є порушення положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог позовної заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивування.

Фактичні обставини справи.

На підставі матеріалів справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.05.2012 року, яке видане Виконавчим комітетом Новотроянівської сільської ради Болградського району Одеської області, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нові Трояни Болградського району Одеської області (а.с.10).

Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому на момент смерті майно, в тому числі на 1/5 частину (як члена колгоспного двору) житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою виконавчого комітету Городненської сільської ради Болградського району Одеської області від 10.11.2023 року за № 185/0216, копією технічного паспорту на житловий будинок (а.с. 16, 18-26), та земельна ділянка площею 1,42, яка перебувала в оренді ФГ "Троян-Агро-Плюс", що підтверджено довідкою від 14.12.2023 року (а.с. 27)

Позивачка по справі ОСОБА_1 являється донькою померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 , яке видане 16.04.1960 року Новотроянівською сільською радою Болградського району Одеської області, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00013552048 від 04.03.2014 року (а.с.11-13).

При зверненні позивачки ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Ажинтарева В.В., їй листом за вих.№193/02-14 від 19.10.2023, було роз`яснено, що нею пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.14).

Як вбачається з довідки про склад сім`ї від 25.10.2023 за №173/02-16, на момент смерті ОСОБА_3 в домоволодінні АДРЕСА_1 , були зареєстровані дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 (а.с. 15).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 п. 1, ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами поважність пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а саме об`єктивність цих причин, що пов`язана з непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Однак повністю з мотивуванням таких висновків суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав – це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1216, 1217 та 1220 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) та здійснюється за заповітом, або за законом та відкривається внаслідок смерті цієї особи.

Частиною ч. 1 ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 стверджує, що після смерті ОСОБА_3 спадщину фактично прийняв її син ОСОБА_5 , який є чоловіком ОСОБА_2 , оскільки він був зареєстрований і проживав з батьками за однією адресою, тобто був єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину згідно зі ст. 1268 ЦК України.

Апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року витребовано у приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Ажинтарева В.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

11 травня 2026 року до Одеського апеляційного суду надійшла копія спадкової справи, яка заведена щодо майна померлого ОСОБА_5 .

З матеріалів спадкової справи вбачається, що 30 серпня 2022 року ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 як спадкоємець першої черги.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. [..] Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20, провадження № 12-31гс22).

Визначення відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц).

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі №203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі №759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

Враховуючи зазначене, колегія суддів доходить висновку, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

При цьому, апеляційний суд наголошує, що позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва, передбаченого ст. 55 ЦПК України.

Крім того, апеляційний суд не надає правової оцінки іншим доводам апеляційної скарги та обставинам, якими скаржник обґрунтовує позовні вимоги, оскільки це може мати місце під час розгляду справи із усіма належними відповідачами по справі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, однак судове рішення необхідно змінити в частині мотивування.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 18 вересня 2025 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 серпня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

О.С. Комлева