Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №613/2/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №613/2/26 Головуючий 1 інстанції: Сеник О.С.

Провадження №33/818/1200/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді Люшні А.І.,

- за участю секретаря Цебро Д.С.,

- захисника Савочки А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою захисника Савочки А.М. на постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 17 березня 2026 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 18 грудня 2025 року о 10-46 год. ОСОБА_1 у м.Богодухів по вул.Індустріальна, 10 керував транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я КНП «Богодухівська ЦРЛ» відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Савочка А.М. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 ; не зареєстрували інформацію про вчинене адміністративне правопорушення в журналі єдиного обліку поліції. Вказав, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є безперечними доказами по справі. Зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про назву, модель, серію та номер засобу відеофіксації. Вважає, що надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки вони небезперервні та не відображають цілісної картини події і обстановки.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду захисник Савочка А.М. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №913609 від 18 грудня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

-постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6366342 від 18 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП;

-письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , надані під час складання протоколу про адміністративне правопорушення;

-рапортів поліцейського СРПП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області А.Кулика;

-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги захисника Савочки А.М. про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , є необґрунтованими.

З наданих відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на стаціонарному блокпосту (відеозапис VID251218-101038.MP4).

Вказаний блокпост створений на підставі затвердженого Кабінетом Міністрів України «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в України або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» №1455 від 29 грудня 2021 року.

Відповідно до п.3 «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в України або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно п.5 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» №1456 від 29 грудня 2021 року право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Управління державної охорони, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил.

До того ж, відповідно до рапорту поліцейського СРПП ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області А.Кулика 18 грудня 2025 року о 10-46 год. ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на підставі п.2 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» через наявність у транспортного засобу очевидних ознак, які свідчили про його технічну несправність (а.с.3).

Посилання в апеляційній скарзі сторони захисту на недопустимість письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як доказів по справі, позбавленні підстав.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Враховуючи, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи, у тому числі з відеозаписами з місця події, такі пояснення можуть бути прийняті судом до уваги в якості доказу.

Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про назву, модель, серію та номер засобу відеофіксації, не впливає на суть прийнятого рішення та не є порушенням, яке б стало підставою для скасування постанови суду.

Твердження захисника Савочки А.М. про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, через те, що вони небезперервні та не відображають цілісної картини події і обстановки, є безпідставними.

Зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів, що є обов`язковим відповідно до положень ст.266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Надані відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції хоча є небезперервними, але їх зміст є логічним, послідовним та об`єктивно підтверджує обставини події, що мають значення для справи про адміністративне правопорушення, а тому є допустимим доказом .

Не реєстрування працівниками поліції інформації про вчинене адміністративне правопорушення в журналі єдиного обліку поліції, саме по собі не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Савочки А.М. залишити без задоволення, а постанову Богодухівського районного суду Харківської області від 17 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня