Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №345/2981/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2981/26

Провадження № 2/345/2329/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сирка Й.Й.

за участі секретаря судового засідання Слободян Т.Я.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно за законом. Позовні вимоги мотивує тим, що 08.05.2026 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Бабичем В.Л. відмовлено позивачу, як спадкоємцю після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на гараж, що знаходиться в АДРЕСА_1 оскільки відсутні документи, які підтверджують право власності на дане майно. В зв`язку з тим, що іншим способом захистити спадкові права позивач не має можливості, тому вона вимушена звернутися до суду за захистом свого неоспорюваного права.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.06.2026 підготовче провадження у цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_2 не з`явилися, однак представник позивача подала суду заяву, в якій зазначила, що просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно з якою просить розглядати справу без його участі, з даним позовом згідний.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету № 83 від 16.05.1980 року, спадкодавцю ОСОБА_4 , було виділено земельну ділянку під будівництво автогаражу. ОСОБА_4 , у 1990 році побудував гараж по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.05.2026 року, видане Калуським відділом ДРАЦС у Калуському районі Івано- Франківської області, актовий запис № 37.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (далі - спадкодавець), який був батьком ОСОБА_1 (далі – позивач, спадкоємець), що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.04.2026 року, видане Калуським відділом ДРАЦС у Калуському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 08.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на гараж площею 27.2 кв.м по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 . Заповіт від імені ОСОБА_4 не посвідчувався.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж після смерті батька, але нотаріус відмовив в здійсненні нотаріальної дії щодо оформлення права власності на гараж в зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи.

Побудований гараж належав спадкодавцю ОСОБА_4 , що підтверджується документацією про надання земельної ділянки для спорудження кооперативного або індивідуального автогаражу, яка видана на ім`я ОСОБА_4 . До складу цієї документації входить: рішення виконавчого комітету Калуської міської Ради народних депутатів № 83 від 16.05.1990р. «Про виділення земельної ділянки для будівництва кооперативного або індивідуального автогаражу».

Відповідно до довідки № 05-04/97 від 23.04.2026 р., виданої Управлінням архітектури та містобудування, адреса гаража спадкодавця АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 - колишня адреса АДРЕСА_5 .

З технічного паспорта який виготовлений ФОП ОСОБА_7 , побудований гараж має наступні технічні характеристики: загальна площа 27,2 кв.м.

Реєстрація права власності на даний гараж не проводилась. Інвентаризаційна вартість гаражу станом на 08.04.2026 становить 124540,00 грн., що підтверджується довідкою виданою ФОП ОСОБА_7 №б/н від 28.04.2026.

Так як право власності на гараж не було зареєстровано за померлим, то спадкоємець не має можливості отримати та переоформити даний гараж на своє ім`я.

Інших спадкоємців немає.

Як роз`яснено в підпункті 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але не час відкриття спадщини не проживав постійно разом із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, позивачка у справі в установленому порядку та строки прийняла спадщину після смерті рідного батька, проте не може отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на майно спадкодавця.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставинах, єдиним способом реалізації спадкових прав позивачки після смерті ОСОБА_4 є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Мін`юсту від 21.02.2005 №19-32/319).

За таких обставин спадкове право на набуття права власності на нерухоме майно може бути реалізовано лише в судовому порядку.

За змістом статей 2, 3 Закону України від 1 липня 2004 р. № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень даних про право власності особи на об`єкт нерухомого майна, збудований до набрання чинності зазначеним Законом, не породжує в особи права власності, а засвідчує офіційне визнання і підтвердження державою факту наявності в особи цього права. Право власності на збудований до набрання чинності цим Законом об`єкт нерухомого майна виникає в порядку, який існував на час його будівництва (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. у справі № 6-54цс12).

Таким чином враховуючи, що гараж, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 (колишня адреса АДРЕСА_5 ), був збудований 1990 року , то після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на гараж.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У ст. 328 ЦК України зазначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із способів набуття права власності є спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст.1218 та 1268 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України необхідно враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Судом встановлено, що відповідно до встановлених обставин справи, інших спадкоємців за законом на спадкове майно, немає, будь які інші особи не претендують на спадкове майно, оскільки не зверталися з заявою про прийняття спадщини за законом на спадкове майно до нотаріуса.

Оцінивши в сукупності зібрані докази суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а зібрані по справі докази та належна їх оцінка вказують на наявність підстав для їх задоволення.

На компенсації понесених судових витрат позивачка та її представник не наполягають, тому суд їх не розподіляє за результатами розгляду справи.

Керуючись ст. 12, 81, 137, 141, 259, 263-265, 258,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 право власності на спадкове майно, а саме гараж загальною площею 27,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_6 .

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя