Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №201/10158/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/10158/26

Провадження № 1-кп/201/953/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд м. Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026042130000611, внесеного у ЄРДР 12.05.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, одружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді машиніста екскаватора 6-го відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

1.Обставини, які встановлені судом

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.08.2024 року № 229 солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду старшого стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони 4 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Згідно зі ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Статут внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_3 як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що діяння, пов`язані із придбанням, зберіганням, перевезенням, збутом рослин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі – Переліку), що здійснюються у порушення порядку, встановленого законодавством про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, є незаконними.

Згідно з вимогами ст.ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках – у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого № 770 постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається за наявності відповідної матеріально-технічної бази, нормативно-технічної документації, кваліфікованого персоналу, умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також для забезпечення безпечності такої діяльності.

Згідно із Списком 1 Таблиці ІІ «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» Переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс та метафметамін віднесені до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин, а також вогнепальної зброї.

Так, ОСОБА_3 у невстановлені час та місці на території м. Дніпра знайшов предмет, який він за зовнішніми ознаками визначив як вогнепальну зброю та 11 сліп-пакетів з кристалічною речовиною білого кольору, після чого у невстановлений спосіб заволодів вказаними предметами та переніс останні до свого транспортного засобу ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , де в подальшому почав їх зберігати.

11.05.2026, близько 22 год. 30 хв., ОСОБА_3 , рухаючись на транспортному засобі ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зупинений працівниками патрульної поліції навпроти будинку розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Блізнюківський узвіз, 143, якими відповідно до ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в ході поверхневої перевірки у салоні вказаного транспортного засобу було виявлено предмет схожий на пістолет та 11 сліп-пакетів з невідомою кристалічною речовиною білого кольору після чого на місце події викликано слідчо-оперативну групу ВП №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Надалі, 11.05.2026 в період часу з 23 год 30 хв. по 01 год 20 хв. 12.05.2026, старшим слідчим СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 за адресою: м. Дніпро, вул. Блізнюківський узвіз, біля буд. 143, проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_3 з салону транспортного засобу марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , видав наступні предмети:

- гладкоствольний самозарядний пістолет, виготовлений шляхом переробки виробу, що не був вогнепальною зброєю – сигнального (стартового) пістолету «BLOW» мод. TR 92 № НОМЕР_3 , калібру 9 мм. P.A. Knall (виробництва Туреччини), в конструкцію якого саморобним способом були внесені зміни – з каналу ствола видалений захисний елемент (заглушка), що перешкоджав проведенню пострілів кінетичними снарядами (кулями), який з огляду на вказані зміни є вогнепальною зброєю;

- 11 сліп-пакетів з речовиною білого кольору масами: 0,2574 г., 0,2807 г., 02165 г., 0,1987 г., 0,2109 г., 0,1899 г., 0,2630 г., 0,2444 г., 0,2476 г., 0,2423 г, 1,5510 г., яка у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін. Маса метамфетаміну в речовинах становить: 0,1829 г., 0,1994 г., 0,1538 г., 0,1412 г., 0,1489 г., 0,1349 г., 0,1869 г., 0,1736 г., 0,1759 г., 0,1722 г., 1,1020 г., що є великим розміром.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України – незаконне зберігання, перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, у великих розмірах, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: незаконне зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), без передбаченого законом дозволу.

2.Позиція обвинуваченого

Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю та підтвердив їх вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, повідомив, що готовий понести заслужене покарання і просив суворо не карати.

3.Докази, які досліджені судом

Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3 ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечив.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позиції немає. Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідив документи, які характеризують його особу та документи, які підтверджують процесуальні витрати.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

4.Висновок суду про винуватість обвинуваченого

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, повністю та об`єктивно доведена.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України – незаконне зберігання, перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, у великих розмірах, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: незаконне зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), без передбаченого законом дозволу, - вірно.

5.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Загальні положення

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Щодо обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття,оскільки він критично оцінив вчинені ним кримінальні правопорушення, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, що проявилось в осуді вчиненого та активному сприянні їх розкриттю.

Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначення покарання

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудний у розумінні ст. 19 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

Так, виходячи з положень ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, є тяжким злочином. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, виходячи з положень ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, визначаючи вид та міру покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, наслідків вчинення, соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, рівень культури та освіти, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, і відсутність його обтяжуючої, тому, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України – позбавлення волі на мінімальний строк, встановлений санкцією інкримінованої статті, а саме три роки.

- за ч. 2 ст. 309 КК України - позбавлення волі на два роки.

При цьому суд застосовує ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Згідно ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При вирішенні питання щодо застосування обвинуваченому положень ст. 75 КК України, суд враховує обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який не судимий, має середньо-спеціальну освіту, одружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, має постійне місце реєстрації і проживання, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді машиніста екскаватора 6-го відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», за місцем несення служби має негативну репутацію, втім критично ставиться до скоєного і бажає продовжувати проходження військової служби та здійснювати захист Вітчизни, раніше не судимий, щире каяття як обставину, яка пом`якшує покарання, і відсутність його обтяжуючої, а тому суд вважає за можливе виправлення засудженого без відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства.

Виходячи з усіх обставин справи, а також думки прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому вважає, що його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України на мінімальний строк з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженого, призначене судом покарання у вигляді позбавлення волі буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

6.Вирішення питання про долю речових доказів

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

7.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід обвинуваченому не застосовувався. Клопотань про його застосування не надходило, а тому враховуючи вимоги ст. ст. 131, 132, 177, 178 КПК України і призначене судом покарання, суд не вбачає підстав для його застосування.

Витрати на залучення експерта для проведення експертиз: №СЕ-19/104-26/17911 склала 4813,60 грн (т. 1 а.п. 26), №СЕ-19/104-26/17910 склала 2406,80 грн (т. 1 а.п. 35), №СЕ-19/104-26/17909 склала 2406,80 грн (т. 1 а.п. 45), №СЕ-19/104-26/17970 склала 4813,60 грн (т. 1 а.п. 85).

Загальна сума витрат складає 14 440,80 грн, які слід стягнути з ОСОБА_3 .

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України – позбавлення волі на строк 3 роки,

- за ч. 2 ст. 309 - позбавлення волі на строк 2 роки,

ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до положень ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 покласти на командира військової частини НОМЕР_1 за місцем проходження засудженим військової служби, а в разі його звільнення з військової служби - на орган пробації за місцем проживання засудженого.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 14 440,80 грн.

Запобіжний захід не застосовувався.

Цивільний позов не пред`явлений.

Речові докази:

- 11 сліп-пакетів з речовиною білого кольору масами: 0,2574 г., 0,2807 г., 02165 г., 0,1987 г., 0,2109 г., 0,1899 г., 0,2630 г., 0,2444 г., 0,2476 г., 0,2423 г, 1,5510 г., яка у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін (маса метамфетаміну в речовинах становить: 0,1829 г., 0,1994 г., 0,1538 г., 0,1412 г., 0,1489 г., 0,1349 г., 0,1869 г., 0,1736 г., 0,1759 г., 0,1722 г., 1,1020 г.), які передані на зберігання до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за квитанціями №№2397, 2396, 2398 (т. 1 а.п. 48а, 48б, 48в) – знищити;

- Сигнальний (стартовий) пістолет «BLOW» мод. TR 92 № НОМЕР_3 , калібру 9 мм. P.A. Knall, який переданий на зберігання до ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією №637 (т. 1 а.п. 93) - знищити.

Роз`яснити учасникам судового провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1