Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №494/1578/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

30.07.2026

Справа № 494/1578/26

Провадження № 3/494/422/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 р. м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яке надійшло від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалася протягом року, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення зі змінами та доповненнями (далі – КупАП) -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2026 року на розгляд до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 року, вказану справу визначено судді Римар І.А. та призначено до судового розгляду на 10.07.2026 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у строки, визначені КУпАП, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працюють два судді при штатній чисельності чотири судді, які водночас виконують повноваження слідчих суддів на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів, постійними повітряними тривогами на території Одеської області, перебуванням судді Панчишина А.Ю. у липні 2026 року у щорічній відпустці та надходженням усіх справ у цей період лише судді Римар І.А., а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд кожної справи у строки, визначені КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698641 від 21.06.2026 року, 21 червня 2026 року о 00 годині 03 хвилини в місті Березівка Одеської області по вул. Свято-Миколаївській водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, тест №251, результат якого становив 0,60‰.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та просила закрити провадження у справі, посилаючись на істотні порушення вимог закону при зупинці транспортного засобу, проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформленні матеріалів справи. З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона вважає зупинку транспортного засобу незаконною, зазначає про відсутність належної відеофіксації всіх процесуальних дій працівників поліції, а також вказує на недотримання процедури проведення огляду та використання спеціального технічного засобу. Будь-якої згоди та погодження з результатами не давала та їй не надано змоги та роз`яснень щодо можливості пройти освідуванняв у медичному закладі.

Крім того, 09.07.2026 року подала заяву про витребування документів про повірку та сертифікат відповідності приладу Драгер 6820 та виклик поліцейських, які складали протокол про адміністративне правопорушення.

Постановою суду від 10.07.2026 року судом викликано для допиту працівників поліції, які складали адміністративні матеріали, а також витребувано з Березівського РВП ГУНП в Одеській області документи, що підтверджують проходження повірки та відповідності спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARSC-0118.

На виконання зазначеної постанови суду до суду надійшов лист Березівського районного відділу поліції, до якого долучено копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, копію сертифіката відповідності, декларацію про відповідність, копію сервісно-гарантійної книжки газоаналізатора та роздруківку тестування №251.

Під час судового засідання 30.07.2026 року допитані працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що 20.06.2026 року заступили на чергування та 00:03 ними зупинений транспортний засіб під час дії комендантської години, після чого під час спілкування з водієм ними були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим останній було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу або у медичному закладі. Вона здійснила продув Драгер, який показав, 0,60 проміль. З результатами вона погодилась, однак вказане не зафіксовано у протоколі та поясненнях. Окрім того, матеріали надсилались та складались не ними, а відповідальною особою Березівського РВП ГУНП в Одеській області та відсутність повного відео пояснити не можуть.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, допитавши поліцейських, дослідивши та оцінивши докази по справі, переглянувши надані поліцейськими відеозапис, суд доходить до наступного висновку:

Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».

Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол, яким передбачено правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.2 статті 251 КУпАП передбачено: «Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу».

Оскільки, ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП - не визнає, а тому вказані обставини у протоколі є недоведеними та підлягають встановленню (доказуванню) під час розгляду справи.

Водночас, суд враховує, що навіть у разі наявності підпису водія у протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом його вини. Вказане підтверджується практикою ВС, а саме Постановою ВС/КАС № 757/2757/16-а від 22.07.2019 року.

Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР) та є частиною національного законодавства.

Відповідно до позиції Європейського суду з права людини /справа «Надточій проти України» ( заява №7460/03)/ Уряд України визнає карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки справа за своєю суттю є кримінальною, то адміністративні правопорушення підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з п.а ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50р. кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Відповідно до ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Також, в справі «Пол Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99),Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння та обов`язково має керувати транспортним засобом.

Відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи кожний доказ окремо та їх сукупність, суд зазначає наступне.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698641 від 21.06.2026 року є процесуальним документом, яким зафіксовано обставини, можливого вчинення особою адміністративного правопорушення.

Разом із тим, протокол не є беззаперечним доказом вини особи, а лише фіксує позицію посадової особи, яка його склала. Обставини, викладені у протоколі, повинні бути підтверджені іншими належними та допустимими доказами.

Водночас, до матеріалів справи долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та роздруківку тесту №251 із результатом 0,60‰.

На виконання постанови суду від 10.07.2026 року, органом поліції надано свідоцтво про повірку, декларацію про відповідність, сертифікат відповідності та сервісно-гарантійну книжку спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо відсутності документів, які підтверджують придатність приладу до експлуатації, знайшли своє спростування.

Разом із тим, сам по собі результат вимірювання не може бути оцінений окремо від дотримання встановленої законом процедури проведення огляду.

Суд повинен встановити не лише наявність показника спеціального технічного засобу, а й перевірити законність проведення самого огляду та дотримання вимог статті 266 КУпАП.

Водночас, із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що остання не погоджувалася із висновками працівників поліції, вказувала на порушення порядку проведення огляду та відсутність належної відеофіксації.

Зазначена позиція є послідовною протягом усього судового розгляду та узгоджується із доводами, викладеними у письмових запереченнях.

Судом також встановлено, що єдиним технічним доказом у справі є відеозапис, який був досліджений у судовому засіданні.

Разом із тим, зазначений відеозапис не містить повної безперервної фіксації подій, що передували складанню адміністративних матеріалів. На ньому відсутні момент зупинки транспортного засобу, встановлення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція пройти огляд у закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатом огляду, а також відсутня фіксація висловлення особою згоди чи незгоди з результатом огляду за допомогою спеціального технічного засобу. За таких обставин досліджений відеозапис не усуває сумнівів щодо дотримання вимог статті 266 КУпАП та не підтверджує належними й допустимими доказами дотримання встановленої законом процедури проведення огляду.

Наявний у матеріалах справи відеозапис фактично розпочинається вже після зупинки транспортного засобу та містить лише окремі дії щодо оформлення адміністративних матеріалів.

За таких обставин, суд позбавлений можливості перевірити достовірність відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях працівників поліції.

Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що після проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ОСОБА_1 висловила свою згоду з отриманим результатом огляду.

Вказана згода - не відображено ані у протоколі про адміністративне правопорушення, ані у поясненнях ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що відповідно до вимог статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП обов`язок доведення обставин, які підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, покладається на орган (посадову особу), який склав протокол про адміністративне правопорушення та направив матеріали до суду.

Суд не наділений повноваженнями самостійно збирати докази винуватості особи або усувати недоліки доказової бази, сформованої органом, який здійснював провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Під час розгляду справи судом досліджено всі докази, надані органом поліції, у тому числі відеозапис, долучений до матеріалів справи. Інших відеозаписів чи інших об`єктивних доказів, які б підтверджували обставини зупинки транспортного засобу, виявлення ознак алкогольного сп`яніння, дотримання процедури проведення огляду, роз`яснення особі її прав, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я та висловлення особою згоди або незгоди з результатом огляду, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд не вправі виходити за межі наданих доказів, самостійно встановлювати обставини, які не підтверджені матеріалами справи, або припускати існування доказів, які до суду не подані. Усі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до статті 62 Конституції України тлумачаться на її користь.

Суд оцінює лише ті докази, які подані до суду та досліджені у судовому засіданні, і не наділений повноваженнями самостійно збирати докази винуватості особи чи усувати недоліки доказової бази.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що ОСОБА_1 не погоджується із складеним відносно неї протоколом про адміністративне правопорушення, а тому суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами.

За таких обставин, суд вважає закрити провадження саме на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.

З досліджених судом доказів встановлено обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, у зв`язку із не доведенням та відсутністю доказів фактичних обставин вчинення нею правопорушення.

Керуючись ст.ст. 130,247,268,283- 285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.08.2026 року.

Суддя І.А. Римар