Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №494/1793/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

30.07.2026

Справа № 494/1793/26

Провадження № 3/494/464/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 р. м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.,

за участю секретаря судового засідання Авдєєвої С.В.,

представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Ніколова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа надійшла у провадження судді Римар І.А.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у строки, визначені КУпАП, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працюють два судді при штатній чисельності чотири судді, які водночас виконують повноваження слідчих суддів на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів, постійними повітряними тривогами на території Одеської області, перебуванням судді Панчишина А.Ю. у липні 2026 року у щорічній відпустці та надходженням усіх справ у цей період лише судді Римар І.А., а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд кожної справи у строки, визначені КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №717879 від 12.07.2026 року ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 12 липня 2026 року приблизно о 20 годині 43 хвилини на автомобільній дорозі Р-55 між селами Донська Балка та Курісове Березівського району Одеської області, керуючи автомобілем AUDI A4, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час виконання маневру випередження вантажного автомобіля RENAULT MAGNUM, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ SPR24 д.н. НОМЕР_3 не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не дотримався безпечного бокового інтервалу, чим допустив зіткнення із зазначеним транспортним засобом, унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ст.124 КУпАП із посиланням на порушення пунктів 2.3.б, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Ніколов В.М. вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та подав письмове клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України. На обґрунтування своїх доводів захисник посилався на те, що безперервний відеозапис із відеореєстратора автомобіля AUDI A4 свідчить про відсутність порушень Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_1 , натомість підтверджує, що безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди стало перестроювання вантажного автомобіля RENAULT MAGNUM із другої смуги руху до крайньої правої смуги без забезпечення безпечності такого маневру. Крім того, захисник зазначив, що матеріали справи не містять будь-яких об`єктивних доказів перевищення автомобілем AUDI A4 встановленої швидкості руху. Навпаки, з наявних матеріалів убачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася на автомобільній дорозі поза межами населеного пункту, де дозволена швидкість руху для легкового автомобіля становить до 90 км/год, а будь-які вимірювання швидкості чи інші докази її перевищення працівниками поліції не здійснювалися. Також сторона захисту звернула увагу суду на те, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди свідчить про достатню ширину смуги руху вантажного автомобіля, а тому водій останнього мав реальну технічну можливість здійснити випередження без зміни напрямку руху та без створення небезпеки для автомобіля AUDI A4. Захисник зазначив,що після початку зміни напрямку руху вантажного автомобіля водій AUDI A4 об`єктивно не мав технічної можливості уникнути зіткнення, оскільки від моменту початку маневру вантажного автомобіля до зіткнення минуло близько півтори секунди. Посилаючись на наведені обставини, положення статей 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, статті 62 Конституції України та практику Європейського суду з прав людини щодо стандарту доказування «поза розумним сумнівом», захисник просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Також, додав до клопотання про закриття провадження, відео з реєстратора автомобіля АУДІ.

Інший учасник по справі - водій ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить телефонограма від 22.07.2026 року. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від нього не надходило. Причини неявки не повідомив.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Враховуючи, що ОСОБА_2 був обізнаний про дату ,час та місце розгляду справи, враховуючи думку захисника Ніколова В.М., суд доходить висновку про можливість розгляду справи за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши надані пояснення захисником та ознайомившись з відео з відеореєстратора, суд доходить таких висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

За змістом статті 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також чи підтверджуються такі обставини належними та допустимими доказами.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, а оцінка доказів здійснюється на основі їх всебічного, повного та об`єктивного дослідження.

Сам по собі факт дорожньо-транспортної пригоди не свідчить про доведеність вини будь-якого з її учасників та не є безумовною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Для притягнення особи до відповідальності необхідним є встановлення конкретного порушення Правил дорожнього руху, причинного зв`язку між таким порушенням та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, а також доведеність вини особи належними та допустимими доказами.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з моменту складання протоколу послідовно заперечував свою вину та зазначав, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок того, що водій вантажного автомобіля RENAULT MAGNUM під час здійснення ним маневру випередження почав змінювати смугу руху праворуч, унаслідок чого автомобіль AUDI був затиснутий між вантажним автомобілем та узбіччям.

Зазначені пояснення узгоджуються із письмовими поясненнями пасажира автомобіля AUDI — ОСОБА_3 , яка також повідомила, що під час випередження водій вантажного автомобіля без попередження почав перестроювання праворуч, після чого автомобіль AUDI був вимушений екстрено гальмувати, однак уникнути зіткнення не вдалося.

Крім того, оглянувши відео з реєстратора автомобіля АУДІ, дані пояснення співпадають з наведеними поясненнями, та є взаємоузгодженими та послідовними і не містять істотних суперечностей.

Разом із тим, пояснення ОСОБА_2 зводяться до твердження, що він рухався своєю смугою, після чого почув удар у праву частину транспортного засобу. Проте будь-яких пояснень щодо причин контакту транспортних засобів під час зміни дорожньої обстановки ним не наведено.

Водночас, суд звертає увагу, що за результатами оформлення цієї ж дорожньо-транспортної пригоди працівниками поліції було складено окремий протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП також відносно водія вантажного автомобіля ОСОБА_2 .

Таким чином, уже на стадії оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди органом поліції фактично були висунуті взаємовиключні твердження щодо причин його вини та складено протоколи відносно обох водіїв, що саме по собі свідчить про відсутність однозначного встановлення особи, яка вчинила дорожньо-транспортну пригоду.

При цьому, як зазначив захисник у судовому засіданні, що інший водій ОСОБА_2 після ознайомлення з відео, визнає свою вину за порушення ПДР та скерував заяву до суду по іншій справі про визнання вини.

У такому випадку кожен із складених протоколів підлягає самостійній оцінці, а вина особи не може ґрунтуватися виключно на припущеннях або на самому факті настання дорожньо-транспортної пригоди.

Досліджуючи письмові матеріали справи, суд також враховує схему місця дорожньо-транспортної пригоди, схему пошкоджень транспортних засобів, письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також відеозапис із відеореєстратора автомобіля AUDI A4.

Із дослідженого відеозапису встановлено, що автомобіль AUDI A4 рухався поза межами населеного пункту автомобільною дорогою Р-55 у попутному напрямку другою смугою руху та розпочав маневр випередження вантажного автомобіля RENAULT MAGNUM.

Під час здійснення автомобілем AUDI A4 маневру випередження водій вантажного автомобіля почав змінювати напрямок руху праворуч, унаслідок чого відбулося зближення транспортних засобів та подальше їх зіткнення.

Більше того, із матеріалів справи не вбачається, що працівниками поліції проводились будь-які вимірювання швидкості руху автомобіля AUDI A4.

Посилання у протоколі на порушення пунктів 13.3, 13.1, 2.3 б Правил дорожнього руху України є декларативним, оскільки жодного доказу, який би підтверджував недотримання ОСОБА_1 безпечної дистанції чи бокового інтервалу, матеріали справи не містять. Сам факт виникнення дорожньо-транспортної пригоди не свідчить про те, що водій був неуважним або не стежив за дорожньою обстановкою. Також, матеріали справи не містять жодних об`єктивних даних, які б свідчили про виїзд автомобіля AUDI A4 на смугу зустрічного руху чи інше порушення правил зустрічного роз`їзду.

За таких обставин суд позбавлений можливості зробити висновок про те, що саме дії ОСОБА_1 , стали безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Суд також бере до уваги, що за результатами оформлення цієї ж ДТП працівниками поліції було складено окремий протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП відносно іншого учасника дорожнього руху — водія вантажного автомобіля ОСОБА_2 .

Таким чином, навіть орган, який здійснював оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, не встановив однозначного причинного зв`язку між діями конкретного водія та наслідками ДТП, що також свідчить про наявність сумнівів у винуватусті особи, яка здійснила ДТП.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути покладені судом в основу висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши кожний доказ окремо та їх сукупність відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суд доходить висновку, що органом поліції не доведено поза розумним сумнівом факт порушення ОСОБА_1 пунктів 2.3.б, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, а також причинний зв`язок між його діями та настанням ДТП.

У матеріалах справи відсутні достатні, належні та допустимі докази, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 9, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.08.2026 року

Суддя І.А. Римар