Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №161/14715/24 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/14715/24 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В.

Провадження № 22-ц/802/1071/26 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Черняк О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2025 року в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Луцькводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

12 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухваленого у цій справі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2025 року, яким стягнуто з нього на користь КП «Луцькводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Постановою Волинського апеляційного суду від 22.04.2025 його апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а ухвалою Верховного Суду від 30.05.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за його скаргою.

Вважаючи рішення суду незаконним і необґрунтованим, він після більш детального вивчення матеріалів справи встановив істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були відомі йому на час розгляду справи.

Так, ним було виявлено істотні розбіжності у Додатку № 3 до позовної заяви – картці нарахувань, де зафіксований станом на січень 2023 року борг становить майже половину від заявленої до стягнення суми та не має чітко визначеної дати її утворення. Також при розгляді справи судом не встановлювалась обставина формування рахунків на оплату послуг.

Наведене згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України вважає істотною для справи обставиною, яка не була встановлена судом і не була відома йому на час розгляду справи.

Ураховуючи наведене, просив скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2025 року і закрити провадження у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу суду та розглянути його заяву про перегляд рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.01.2025 за нововиявленими обставинами в частині залишення позовної заяви без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Луцькводоканал», посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у призначене на 11 год 20 хв 03.08.2026 судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У цій справі – це 06 серпня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Таким чином, необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи, вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначає про більш детальне вивчення ним матеріалів справи і виявлення істотних розбіжностей у Додатку № 3 до позовної заяви - картці нарахувань, де зафіксований станом на січень 2023 року борг становить майже половину від заявленої до стягнення суми, тобто не має чітко визначеної дати її утворення. Також при розгляді справи судом не встановлювалась обставина формування рахунків на оплату послуг.

Суд першої інстанції вірно відхилив зазначені обставини.

Зазначені у заяві обставини не є нововиявленими та такими, що не були і не могли бути відомі учасникам справи, а навпаки, є такими, що наявні в матеріалах справи, тобто були відомі усім учасникам справи і суду та досліджувалися у судовому засіданні.

Про такі обставини відповідач зазначав у своєму відзиві на позовну заяву, в апеляційній скарзі, а позивач подавав обґрунтування своїх заперечень у відповідних заявах із приєднанням письмових доказів щодо усіх помісячних нарахувань за весь спірний період.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14.

Посилання відповідача у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами на незастосування судом першої інстанції позовної давності, не є нововиявленою обставиною у розумінні ст. 423 ЦПК України і свідчить про спробу відповідача ініціювати повторний розгляд справи по суті з підстав, які ним не були наведені у відзивах та скаргах, після вичерпання усіх передбачених законом можливих інстанційних переглядів цієї справи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata – принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03 § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA. № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Виходячи із викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи в частині обставин постановлення оскаржуваної ухвали – відхиляються апеляційним судом, оскільки з протоколу судового засідання від 05.06.2026 та відеозапису судового засідання, приєднаного до матеріалів справи на компакт-диску, встановлено, що судове засідання здійснювалося у визначені судом першої інстанції час та дату, з участю представника позивача та самого відповідача, у приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області, в залі судових засідань № 9, із дотриманням порядку та форми процесу. Учасники судового розгляду надавали усні пояснення, їх було заслухано судом, вони не були обмежені у користуванні усіма процесуальними правами, визначеними ст. 43 ЦПК України.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на об`єктивно встановлених фактичних обставинах справи, яким судом надано належну правову оцінку, правильно застосовано та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення поданої заяви.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування ухвали суду, постановленої з додержанням норм процесуального права.

У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий – суддя

Судді