Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 26 травня 2026 р.
Справа: №758/575/26
Суддя: Войтенко Т. В.
Справа № 758/575/26
Категорія 38
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
27 травня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний суд» звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 28 507,72 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», право вимоги від якого перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №75382466, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Ya0qv2lsFF».
Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту - 8 500,00 грн.; строк - 30 днів з 13.08.2021 р. по 12.09.2021 р.; процентна ставка базова - 1,99 % за один день; тип процентної ставки за договором - фіксована; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 833,88%, орієнтовна загальна вартість кредиту - 10276,08.
25.12.2021 року між ТОВ «Мілоан», право вимоги від якого перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3388775, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «S53565».
Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту - 2 000,00 грн.; строк - 15 днів з 25.12.2021р. по 09.01.2022 р.; проценти за користування кредитом 600 грн., які нараховуються за ставкою 2.00%; стандартна процентна ставка - 5 % за один день; тип процентної ставки за договором - фіксована; комісія - 580 грн., яка нараховується за ставкою 29% в день.
На банківську картку позичальника 13.08.2021 року було перераховано кредитні кошти у розмірі 8 500,00 грн. та 25.12.2021 у розмірі 2 000,00 грн.
Посилаючись на те, що кредитор виконав своє зобов`язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, але останнім кредит не погашається, позивач, як особа, до якої перейшло право вимоги від первісних кредиторів, звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості:
за Договором позики №75382466 від 13.08.2021 року в розмірі 20 827,72 грн., з яких:
-8 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-12 326,33 грн. - сума заборгованості за відсотками;
-1,39 грн. - 3% річних.
за Договором про споживчий кредит №3388775 від 25.12.2021 року в розмірі 7 680,00 грн., з яких:
-2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-5 100,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою;
-580,00 грн. - сума заборгованості за комісією.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позову просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач до суду повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від нього не надходило.
Зважаючи на відсутність заперечень представника позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, з можливістю ухвалення заочного рішення по справі (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, у зв`язку з таким.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 неодноразово отримував кредитні кошти.
Так, 13 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №75382466.
Даний кредитний договір було укладено ОСОБА_1 в електронному кабінеті позичальника, який створено в системі товариства, шляхом верифікації відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022, за умовами якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №75382466 від 13.08.2021 року.
За п. 2.1. договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим договором.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу від 22 лютого 2022 року загальна сума заборгованості становить 20 826,33 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 8 500,00 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 12 326,33 грн.
10.01.2023 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №10-01/2023, за умовами якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №75382466 від 22.02.2022 року.
За п. 2.1. договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим договором.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу від 10 січня 2023 року загальна сума заборгованості становить 20 827,72 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 8 500,00 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 12 326,33 грн.; 3% річних у розмірі 1,39 грн.
28.08.2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №28-08/2023, за умовами якого до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №75382466 ві22.02.2022 року.
За п. 2.1. договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим договором.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу від 28 серпня 2025 року загальна сума заборгованості становить 20 827,72 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 8 500,00 грн.; сума заборгованості за відсотками у розмірі 12 326,33 грн.; 3% річних у розмірі 1,39грн.
На підтвердження позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором №75382466 від 22.02.2022 року надало: кредитний договір №75382466 від 22.02.2022 року; паспорт споживчого кредиту; договір факторингу № 22/02/2022; витяг з реєстру боржників №1 до договору факторингу №22/02/2022; договір факторингу №10-01/2023; витяг з реєстру боржників від 10 січня 2023 року до договору факторингу №10-01/2023; договір факторингу №28-08/25; витяг з реєстру боржників від 28 серпня 2025 року до договору факторингу №28-08/25; розрахунок заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за кредитним договором №75382466 від 13.08.2021 року; розрахунок заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №75382466 від 13.08.2021 року; розрахунок заборгованості ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №75382466 від 13.08.2021 року; розрахунок заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором №75382466 від 13.08.2021 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором № 75382466 від 13.08.2021 станом на 13.09.2025 року складає 20 827,72 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 500,00 грн; прострочена заборгованість за процентами - 12 326,33 грн3% річних у розмірі 1,39грн.
Доказів того, що відповідач здійснив оплату заборгованості матеріали справи не містять.
За умовами договору №75382466 від 13.08.2021 кредитні кошти надавалися на 30 днів під проценту ставку знижену - 0,70% та базову - 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Отже, умовами кредитного договору було передбачено сплату відсотків за зниженою відсотковою ставкою по 59,20грн. (0,70% від 8 500 грн.) за кожен день користування кредитними коштами впродовж 30 днів.
За 30 днів користування кредиту по 59,20 грн. в день утворилася сума 1776,00 грн. В подальшому, 11.09.2021 року позивачем на виконання умов договору щодо пролонгації неодноразово було внесено платежі на погашення комісії: 11.09.2021 у розмірі 1 716,80 грн., 30.10.2021 року - у розмірі 2 800,00 грн., 18.11.2021 року -1720,30 грн., 03.12.2021 року - 1 730, 00 грн., 18.12.2021 року - 1 722, 00 грн. заборгованості на погашення відсотків. Внаслідок чого, станом на 09.01.2022 року розмір заборгованості за відсотками склав 12 326,33 грн.
Позивач просив стягнути суму відсотків у розмірі 12 326, 33грн.
Відтак, позивач довів розрахунками розмір заборгованості зі сплати відсотків - 12 326,33 грн., які підлягають стягненню судовим рішенням.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором №75382466 від 13.08.2021 року у розмірі 20 827, 72 грн., з яких: 8 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 326,33 грн. - заборгованість за відсотками, 1,39 грн. - 3 % річні підлягають задоволенню.
Щодо кредитного договору №3388775 вiд 25 лютого 2021 року суд зазначає таке.
З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» свої зобов`язання за договором виконало, надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №3388775 від 25.12.2021 за період з 25.12.2021 по 09.01.2022 складає 7 680,00грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2 000,00грн; прострочена заборгованість за процентами - 5 100,00 грн., заборгованість за комісіями - 580,00 грн.
Доказів того, що відповідач здійснив оплату заборгованості матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору та норм закону відповідач допустив порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором для погашення його договірних зобов`язань.
Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 кредитного договору №3388775 від 25.12.2021 року. ОСОБА_1 отримав кредит за договором № 3388775, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернув.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості за основною сумою боргу.
Позивач також просив стягнути з відповідача 5 100,00 грн. відсотків, які нарахував за період з 21.12.2021 по 03.04.2022 .
Вирішуючи питання про те, чи за весь період позивач мав право нараховувати відсотки, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору №3388775 від 25.12.2021 кредитні кошти надавалися до 09.01.2022 року.
Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 580 грн.
Відповідно до п.1.5.2. договору проценти за користування кредитом становлять 600 грн. за ставкою 2% за кожен день.
Сума відсотків за період з 25.12.2021 по 09.01.2022 становить 600 грн. (40 грн. х 15 днів). Саме у такому розмірі відсотки можуть бути стягнуті з відповідача.
Умовами договору передбачалася пролонгація договору (п.2.3 договору), однак, для її реалізації відповідач мав би сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частину заборгованості (п..2.3.1.1.1)
Оскільки доказів про те, відповідач сплатив комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частину заборгованості матеріли справи не містять, підстав вважати, що період кредитування збільшувався, не має. Відтак, позивач безпідставно нараховував відсотки після 09.01.2022 р.
Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за договором, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Відповідно до п 1.5.1. укладеного між сторонами договору визначено, що комісія за надання кредиту становить 580,00 грн. Нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.
Розмір комісії, встановлений даними пунктами договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку.
Отже, умови договору про надання кредиту від 25 грудня 2021 року щодо розміру та порядку сплати комісії з ОСОБА_1 погоджені, Закону України «Про споживче кредитування» вказані умови не суперечать.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними договорами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту 2 000,00 грн., 600 грн. відсотків та 580 грн. комісії, а всього 3180,00 грн.
Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне. Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).
На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн. представником позивача надано:
- договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс;
- заявку на надання юридичної допомоги №1270 від 01.08.2025 року;
-прайс -лист АО «Лігал Ассістанс».
Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, складність даної справи, зважаючи на принципи реальності та співмірності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, однак пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 0558970127 від 26.09.2025 року про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути 28 507,72 грн. заборгованості; суд визнав доведеними вимоги у розмірі 24 007,72 грн. (20827,72 грн. за договором №75382466 від 13.08.2021 та 3180 грн за договором №3388775 вiд 25 лютого 2021 року), тобто задовольняє позовні вимоги на 84,21%. Отже, судовий збір і витрати на правову допомогу повинні бути компенсовані позивачу лише на 84,21 %, тобто у розмірі 2 039,90 грн. судового збору та 10 947,30 грн. витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 24 007, 72 грн., 2 039,90 грн. судового збору та 10 947, 30 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 36 994,92 грн. (тридцять шість тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 92 коп).
В решті вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» ЄДРПОУ 42640371, місто Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Т. В. Войтенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua