Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №754/8750/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1820/26

Справа №754/8750/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, такого, що проживає у АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 о 05 год. 20 хв. у м. Києві на вул. Братиславській, 48, ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі постанови Деснянського районного суду м. Києва від 09.03.2026 у справі № 754/318/26, провадження № 3/754/405/26, а також будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП постановою серії ЕНА № 5333809 від 28.07.2025, повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з`явився. Про місце і час розгляду справи повідомлявся судовими повістками, які надсилалися за місцем його проживання. ОСОБА_1 також викликався через повідомлення на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , під час складання якого його повідомлено про розгляд справи Деснянським районним судом м. Києва.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 КУпАП, не належать до категорії справ, під час розгляду яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розумних строків розгляду суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак він зазначеним правом не скористався та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Частиною п`ятою цієї статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона полягає у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування, вчиненому повторно протягом року після притягнення до відповідальності за порушення, передбачене частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП (формальний склад). Суб`єктом є загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653373 від 30.04.2026, складеним відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у якому зафіксовано дату, час, місце, обставини та спосіб вчинення правопорушення. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09.03.2026 у справі № 754/318/26, провадження № 3/754/405/26, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами та відповідно до ст. 30 КУпАП визначено йому загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами 9 (дев`ять) років, який рахувати із 29.09.2025 - дати набрання законної сили рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2025 (справа № 754/13659/25, провадження № 3/754/3513/25). Повторність вчинення правопорушення підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5333809 від 28.07.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Обставини події зафіксовано відеозаписом, здійсненим працівниками Управління патрульної поліції у м. Києві під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП і у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.

Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Під час накладення адміністративного стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини, визначені ст. 33 КУпАП. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено. Повторність вчинення правопорушення врахована при кваліфікації дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому повторно як обтяжуюча обставина не враховується.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає штраф у фіксованому розмірі з обов`язковим додатковим стягненням у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи порушника суд вважає за необхідне визначити строк позбавлення права керування транспортними засобами в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією.

Додаткове стягнення у виді оплатного вилучення автомобіля ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , не застосовується, оскільки з наявних у суду матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є власником зазначеного автомобіля.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

З огляду на наведене, у порядку ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення, що накладається цією постановою, підлягає приєднанню невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09.03.2026 у справі № 754/318/26, провадження № 3/754/405/26.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 30, 33, 283, 284, 285, 287, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за цим судовим рішенням приєднати ОСОБА_1 невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Деснянського районного суду м. Києва від 09.03.2026 у справі № 754/318/26, провадження № 3/754/405/26, та визначити йому загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами 14 (чотирнадцять) років, який обчислювати з 29.09.2025 - дати набрання законної сили рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2025 (справа № 754/13659/25, провадження № 3/754/3513/25).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК