Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №478/478/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/478/26 Провадження № 2/478/371/2026

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю: секретаря Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ща Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товарна біржа «Українська» про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

В с т а н о в и в:

У квітні 2026 року позивачка ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Страх В.О. звернулася до суду з позовом про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять: житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який є часткою у спільному майні подружжя, а також транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Позивачка ОСОБА_1 вказує, що вона являється дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

Позивачка ОСОБА_2 вказує, що вона є донькою померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де батьками зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Позивачі звернулись до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. та постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.01.2026 року за №17/02-31 ОСОБА_2 відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у частці, передбаченій чинним законодавством України, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 її батька ОСОБА_4 на спадкове майно, яке складається з житлового будинку садибного типу №12 з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. від 14.01.2026 року №11/02-21 ОСОБА_1 відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у частці, передбаченій чинним законодавством України, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловіка ОСОБА_4 на спадкове майно, яке складається з житлового будинку садибного типу №12 з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. від 21.01.2026 року №18/02-21 ОСОБА_1 відмовили у видачі свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловіка ОСОБА_4 на спадкове майно по причині виникнення спору між спадкоємцями.

Посилаючись на необхідність оформлення спадщини, позивачки просили визнати дійним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 18.09.2000 року, зареєстрований філією товарної біржі «Українська» за № 100552 та зареєстрований Казанківським БТІ 18.09.2000 року у реєстровій книзі №1 за реєстровим №14; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 2/3 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та 2/3 частки транспортного засобу марки «RENAULT TRAFIC», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 у порядку спадкування за законом та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частку житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та 1/6 частки транспортного засобу марки «RENAULT TRAFIC», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 у порядку спадкування за законом.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 29 квітня 2026 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивачі та представник позивачів у судове засідання не з`явились про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Від представника позивачів до суду надано клопотання про розгляд справи за їх відсутності та задоволення позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє позовних вимог щодо предмету спору Товарна біржа «Українська» явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином про причини неявки суд не повідомила.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Матеріалами справи встановлено, що 03 червня 1995 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 укладено шлюб, прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка – « ОСОБА_9 », дружини – « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Новоданилівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Новобузьким відділом реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_5 , батьками якої являються ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 підтверджується факт укладання шлюбу між громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка – « ОСОБА_7 », дружини – « ОСОБА_7 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданим Казанківською селищною радою.

18 вересня 2000 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нерухомості, а саме житлового будинку з блоків по АДРЕСА_1 , житловою площею 50 м2 , а також сарай цегляний, гараж з ракушняку, І, ІІ спорудження, 2, 4 загорожа та земельна ділянка розміром 800 м2, що належать ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на праві власності на підставі державного акту МК №1993, виданого 13.12.1996 року Новоданилівською сільською радою згідно рішення І сесії ХХІІ скликання від 25.07.1994 року та зареєстровано у книзі державних актів за №3. Зазначений об`єкт нерухомості належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.07.1994 року, виданого на підставі розпорядження органу приватизації Казанківської селищної ради від 01.07.1994 року №234, що підтверджується довідкою характеристикою, що видана у БТІ за місцем розташування об`єкта нерухомості за №54 від 18.09.2000 року.

З відповіді Відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо надання копії державного акту про право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_4 за №Б-71/0-0.110-174/354-25 від 12.12.2025 року, вбачається, що згідно Книг реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки по Новоданилівській сільській раді, державний акт для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на ім`я ОСОБА_4 не зареєстровано.

З відповіді КП «Казанківське бюро технічної інвентаризації» за №1 від 05.01.2026 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу зареєстрованого Казанківькою філією товарної біржі «Українська» від 18.09.2000 року №100552 та зареєстрованого Казанківським БТІ 18.09.200 року в книгу №1 за р.№14.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що ОСОБА_4 є власником транспортного засобу марки RENAULT TRAFIC білого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 52 роки, про що 11 липня 2025 року складено відповідний актовий запис №131, місце смерті – с. Дронівка Бахметського району Донецької області, місце державної реєстрації – Казанківська селищна рада, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з: житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_4 була заведена приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. за №55/2025 за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 від 07 листопада 2025 року.

14 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. від 14 січня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у частці, передбачені чинним законодавством України, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на спадкове майно, яке складається з житлового будинку садибного типу №12 з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю актуальних відомостей про наявність зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомого майна.

21 січня ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. від 21 січня 2026 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у частці, передбачені чинним законодавством України, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 її батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на спадкове майно, яке складається з житловий будинок садибного типу №12 з господарськими будівлями та спорудами, який знаходить за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю актуальних відомостей про наявність зареєстрованого права власності на об`єкт нерухомого майна.

21 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.

Постановою приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Рожко О.О. від 21 січня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловіка ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_7 , на спадкове майно, по причині виникнення спору між спадкоємцями.

Встановивши наведене, суд керується наступним.

Щодо позовної вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухового майна.

Так, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст.227 (в редакції Закону 1963 року) ЦК УРСР договір купівлі-продажу будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

Згідно ст.47 (в редакції Закону 1963 року) ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених в законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

В силу приписів ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 4, 5 ч.3 ст.2 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є змагальність сторін та диспозитивність.

Згідно ч.1, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже із зазначених положень Цивільно-процесуального законодавства України випливає, що позивач на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, самостійно визначає ту особу, яка на його думку порушує, не визнає або оспорює його права і яка відповідно має бути відповідачем у справі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Справа розглядалася за правилами загального позовного провадження, а отже позивачі мали право подати клопотання про заміну відповідача до першого судового засідання. Проте жодних клопотань від позивачів про заміну відповідача не надходило.

Під час розгляду справи було встановлено, що 18 вересня 2000 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу нерухомості, а саме житловий будинок з блоків по АДРЕСА_1 , житловою площею 50 м2 , а також сарай цегляний, гараж з ракушняку, І, ІІ спорудження, 2, 4 загорожа та земельна ділянка розміром 800 м2, що належать ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на праві власності на підставі державного акту МК №1993, виданого 13.12.1996 року Новоданилівською сільською радою згідно рішення І сесії ХХІІ скликання від 25.07.1994 року та зареєстровано у книзі державних актів за №3.

Зазначений об`єкт нерухомості належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.07.1994 року, виданого на підставі розпорядження органу приватизації Казанківської селищної ради від 01.07.1994 року №234, що підтверджується довідкою характеристикою, що видана у БТІ за місцем розташування об`єкта нерухомості за №54 від 18.09.2000 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що належним відповідачем за вимогою позивачів про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна є продавець майна - ОСОБА_10 або його спадкоємці, а не ОСОБА_3 .

У зв`язку зі встановленими обставинами, позовні вимоги в цій частині пред`явлено до неналежного відповідача, в той час як клопотань про заміну відповідача від позивачів не надходило, а за власною ініціативою суд не має права замінювати відповідача у справі.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні позовної вимог про визнання дійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна слід відмовити.

Також слід зазначити, що позивачі не позбавлені можливості захистити свої права звернувшись до суду із позовом до належного відповідача.

Щодо позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Спірні правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, регулюються нормами права, які містяться в книзі 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.ст.1217, 1261 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст.1268, ч. 1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦК України).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

З огляду на наведені вище норми права, суду при розгляді справ про визнання права власності на спадкове майно належить встановити: факт смерті спадкодавця, коло спадкоємців, наявність (відсутність) заповіту, факт прийняття спадщини, наявність спадкового майна.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку. Водночас застосуванню підлягає законодавство, що регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

Відповідно до ст. 1226 ЦК частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб?єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Зазвичай, значна частина майна, набутого під час шлюбу, має статус спільної сумісної власності.

За ст. 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного доходу. Презюмується, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є спільним майном подружжя.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 та 3 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Таким чином, ОСОБА_1 є власником частки зазначеного спадкового майна, як частки у спільному майні подружжя, тоді, як інша частка, що належала померлому ОСОБА_4 , входить до складу спадщини та підлягає поділу між трьома спадкоємцями першої черги у рівних частках, тобто по 1/6 частці кожному.

Отже, позивач ОСОБА_1 має 2/3 частки у спадковому майні померлого ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 по 1/6 від спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 .

У відповідності до ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 18.09.2000 року, зареєстрованого Казанківською філією товарної біржі «Українська» за №100552 та зареєстрованому Казанківським БТІ у реєстровій книзі №1 за реєстровим №1, суд дійшов до висновку, що позов був пред`явлений до неналежного відповідача.

Виходячи з цього, оскільки позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/6 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 походять від первинної позовної вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, яка не підлягає задоволенню у зв`язку з пред`явленням до неналежного відповідача по справі, - суд не знаходить підстав для їх задоволення.

В той же час, матеріалами справи підтверджено, що спадкоємці, мають право на частку у спадщині на транспортний засіб марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, у зв`язку із чим право позивачів підлягає захисту судом, оскільки іншого порядку визнання права власності в даному випадку не існує, тому позов необхідно задовольнити в цій частині.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується ч. 9 ст.141 та ст.2 ЦПК України та враховує, що у даному випадку спір виник не внаслідок винних дій відповідачки, яка проти позову не заперечувала, будь - яких дій, які б порушували право позивачів на оформлення спадщини не вчиняла, у зв`язку із чим, стороною позивача не заявлялось вимог щодо стягнення з відповідачки судових витрат.

За таких обставин, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, суд покладає судові витрати на позивачів незалежно від результату вирішення даного спору та підстав для їх стягнення з відповідачки не вбачає.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачкою при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст.2, 12, 81, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товарна біржа «Українська» про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 право власності на 2/3 частки транспортного засобу марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 у порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/6 частки транспортного засобу марки «RENAULT TRAFIC», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 у порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати у виді судового збору в розмірі 5218,93 грн покласти на позивача ОСОБА_1 .

Судові витрати у виді судового збору в розмірі 1331,20 грн покласти на позивача ОСОБА_2 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 06.08.2026 року.

Суддя