Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №463/4086/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 463/4086/26 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 33/811/1318/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Юнко М.В.,розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Юнко М.В. на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 07 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,

встановив:

Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 07.07.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119 гривень.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 23.04.2026 року близько 09 год. 20 хв. перебуваючи у громадському місці за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 66, на транспортному засобі марки «Nissan», н.з. НОМЕР_1 , розмістив плакат з провокативним надписом, чим порушивши громадський порядок.

Захисник Юнко М.В. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, оскільки дії ОСОБА_1 , а саме розміщення плакату, не були спрямованими на порушення громадського порядку, а були елементом мирної мовчазної акції протесту проти суддівського свавілля, яку проводила ГО «Українська спілка учасників бойових дій «Братерство українських комбатантів» та розміщення плакату на транспортному засобі не супроводжувалося нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян, блокуванням руху.

Розглянувши матеріали справи № 463/4086/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ВБА №214700 від 23.04.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1), рапортом прийняття заяви про правопорушення від 23.04.2026 року (а.с.2), фотоматеріалами, долученими до матеріалів справи (а.с.4-5).

Апеляційний суд досліджуючи матеріали справи, приходить до обґрунтованого переконання про те, що висновки суду першої інстанції з приводу заперечень поданих в суді першої інстанції та викладені доводи в апеляційній скарзі, які є аналогічними запереченням, є обґрунтованими належним чином та апеляційний суд не вбачає жодних підстав не погоджуватися із зазначеними висновками.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Отже, апеляційний суд вважає, що розміщений ОСОБА_1 на транспортному засобі плакат великих розмірів у громадському місці біля приміщення державної установи, а саме Західного апеляційного господарського суду, містить образливий зміст щодо конкретної судді (представника судової гілки влади відповідно ст.6 Конституції України), що крізь призму неповаги до цієї судді виражає явну неповагу до законів і правил поведінки, громадського порядку та прийнятих норм моралі в цілому, - тому цілком правильним є висновок місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 дрібного хуліганства.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.

Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника Юнко М.В., апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Постанову Личаківського районного суду м.Львова від 07 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Юнко М.В. – без задоволення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.