Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №676/1920/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/1920/26

Номер провадження 3/676/718/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Мельника А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області об`єднану справу про адміністративні правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернівці, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого лікарем Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, інваліда 3-ї групи,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 04 березня 2026 року о 08 год. 41 хв. в м.Кам`янці-Подільському по вул. Молодіжна, 5, керуючи автомобілем «TESLA MODEL3», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог пункту 10.9 ПДР України, відповідно до якого – «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб», не був уважним, не стежив за змінами дорожньої обстановки, під час виконання руху заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру, не врахував особливостей технічної складової транспортного засобу, не звернувся по допомогу до сторонніх осіб та допустив наїзд на припаркований автомобіль «ВАЗ 210934-20», номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно з протоколом серії ЕПР1 №607094 від 05.03.2026, складеного начальником ВРОМ ДТП БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Пасічником М.О., 04 березня 2026 року о 08 год. 41 хв. в м.Кам`янці-Подільському по вул. Молодіжна, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «TESLA MODEL3», номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, після чого місце вчинення залишив, розшуканий в ході оперативно-розшукових заходів, чим порушив підпункт «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП, визнав частково.

Зокрема, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, визнав повністю та пояснив, що дорожньо-транспортна пригода сталася за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що 04 березня 2026 року о 08 год. 41 хв. у м. Кам`янці-Подільському по вул. Молодіжній, 5, керуючи автомобілем «TESLA MODEL 3», державний номерний знак НОМЕР_3 , під час руху заднім ходом не переконався у безпечності маневру, не врахував особливостей технічної конструкції транспортного засобу та допустив наїзд на припаркований автомобіль «ВАЗ 210934-20», державний номерний знак НОМЕР_2 , унаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Разом із тим ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП. Пояснив, що під час руху заднім ходом не відчув контакту з припаркованим автомобілем, а тому не усвідомлював факту настання дорожньо-транспортної пригоди та залишення її місця. Про те, що став учасником ДТП, дізнався лише наступного дня від працівників поліції.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607083 від 05 березня 2026 року встановлено, що 04 березня 2026 року о 08 год. 41 хв. у м. Кам`янці-Подільському по вул. Молодіжній, 5 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «TESLA MODEL 3», державний номерний знак НОМЕР_3 , під час руху заднім ходом не був уважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки, не переконався у безпечності маневру, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб та допустив наїзд на припаркований автомобіль «ВАЗ 210934-20», державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху України.

Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що ДТП сталася 04 березня 2026 року біля будинку №5 по вул. Молодіжній у м. Кам`янці-Подільському. На схемі відображено місце пригоди, розташування транспортних засобів після зіткнення, а також зафіксовано видимі механічні пошкодження автомобіля «ВАЗ 210934-20», державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме пошкодження його передньої правої частини.

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 05 березня 2026 року на автомобілі «TESLA MODEL 3», державний номерний знак НОМЕР_3 , виявлено пошкодження лакофарбового покриття задньої лівої частини кузова на висоті від 44 до 59 см. У протоколі також зазначено, що характер виявлених пошкоджень відповідає механізму дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04 березня 2026 року.

Досліджені судом фотознімки з місця події підтверджують наявність механічних пошкоджень передньої правої частини автомобіля «ВАЗ 210934-20», державний номерний знак НОМЕР_2 , а фотознімки, виконані під час огляду автомобіля «TESLA MODEL 3», підтверджують наявність пошкодження лакофарбового покриття його задньої лівої частини.

Сукупність зазначених доказів свідчить про те, що під час дорожньо-транспортної пригоди відбувся контакт задньої лівої частини автомобіля «TESLA MODEL 3», державний номерний знак НОМЕР_3 , з передньою правою частиною автомобіля «ВАЗ 210934-20», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Крім того, до матеріалів справи долучено відеозапис із камери зовнішнього відеоспостереження, встановленої на будинку №5 по вул. Молодіжній у м. Кам`янці-Подільському, а також скриншоти із зазначеного відеозапису.

Під час безпосереднього дослідження відеозапису судом встановлено, що 04 березня 2026 року о 08 год. 41 хв. автомобіль «TESLA MODEL 3», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , виконуючи рух заднім ходом, здійснив зіткнення задньою лівою частиною транспортного засобу з передньою правою частиною припаркованого автомобіля «ВАЗ 210934-20», державний номерний знак НОМЕР_2 . Після зіткнення автомобіль «TESLA MODEL 3» продовжив рух у прямому напрямку, після чого відеозапис закінчується.

Оцінивши наведені докази як кожний окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а відтак у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Разом із тим, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП з наступних підстав.

Так, згідно з п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

А відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП – якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Як установлено в судовому засіданні ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, 04 березня 2026 року, а тому на момент розгляду справи в суді закінчився строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, що відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Разом з тим, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення, виходячи з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, не визнав.

Згідно п. 1.9. Правил дорожнього руху (надалі за текстом - ПДР) особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підставою адміністративної відповідальності є вчинення особою діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбачене КУпАП (ст., ст. 8, 9 цього Кодексу).

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Санкція ст.122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. Тому, через суворість санкції цієї статті її слід відносити до фактично кримінальних правопорушень з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане підтверджується рішеннями ЄСПЛ «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України», які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковими до застосуванню судами України.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд .

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Принцип «презумпції невинуватості» закріплений і в ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пунктом п.3.2. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 передбачено, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ст.122-4 КУпАП, не визнав, а тому виходячи з презумпції невинуватості, його вина має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст.122-4 КУпАП.

За ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. В даній конкретній справі обов`язок щодо збирання доказів був на поліцейському – начальнику ВРОМ ДТП БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП старшому лейтенанту поліції Пасічнику М.О., оскільки він порушив провадження по справі за ст.122-4 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

За змістом цієї статті обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони зазначеного у ній правопорушення є умисне залишення водіями місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607094 від 05.03.2026, складеного начальником ВРОМ ДТП БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Пасічником М.О., ОСОБА_1 ставиться в вину порушення вимог підпункту «а» пункту 2.10 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди».

Проте, з пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 встановлено, що 04 березня 2026 року о 08 год. 41 хв. в м.Кам`янці-Подільському по вул. Молодіжна, 5, керуючи автомобілем «TESLA MODEL3», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог пункту 10.9 ПДР України не був уважним, не стежив за змінами дорожньої обстановки, під час виконання руху заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру, не врахував особливостей технічної складової транспортного засобу, не звернувся по допомогу до сторонніх осіб та допустив наїзд на припаркований автомобіль «ВАЗ 210934-20», номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Разом з тим, категорично заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, зазначивши, що під час руху заднім ходом не відчув зіткнення із припаркованим позаду автомобілем «ВАЗ 210934-20», номерний знак НОМЕР_2 , і лише наступного дня від працівників поліції дізнався, що вчинив ДТП.

На підтвердження винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставинах, органом, що порушив провадження у справі, до протоколу не додано будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 було відомо, що він є причетним до дорожньо-транспортної пригоди та, знаючи про це, в порушення вимог підпункту «а» пункту 2.10. Правил дорожнього руху умисно залишив місце пригоди.

Долучені органом, що порушив провадженні в справі, до протоколу про адміністративне правопорушення докази, зокрема копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607083 від 05 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, схеми місця ДТП, письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 04.03.2026 року, акт огляду транспортного засобу від 05 березня 2026 року, фотознімки та відеозапис, підтверджують факт ДТП, яка мала місце 04 березня 2026 року о 08 год. 41 хв. в м.Кам`янці-Подільському по вул. Молодіжна, 5, за участю автомобілів «TESLA MODEL3», номерний знак НОМЕР_1 , та «ВАЗ 210934-20», номерний знак НОМЕР_2 . Проте, зазначеними доказами не доведено поза розумним сумнівом тієї обставини, що ОСОБА_1 було відомо, що він є причетним до дорожньо-транспортної пригоди та, знаючи про це, в порушення вимог підпункту «а» пункту 2.10. Правил дорожнього руху умисно залишив місце пригоди.

А будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, у справі відсутні, суддею такі докази не встановлені. До того ж, в рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, застосовуючи закріплений вст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя дійшов переконання, що провадження в об`єднаній справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ст.122-4 КУпАП, щодо ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутності в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 38, 283, 284, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Закрити провадження в об`єднаній справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ст.122-4 КУпАП, щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Закрити провадження в об`єднаній справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ст.122-4 КУпАП, щодо ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Черепахін В.О