Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №309/1118/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа№ 309/1118/26

Провадження № 1-кп/309/73/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадженні, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071050000156 від 08.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № № 12026071050000156 від 08.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства у закритому судовому засіданні, оскільки потерпілим є неповнолітній, а також просила суд вирішити питання щодо продовження обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту .

Клопотання про продовження запобіжного заходу вмотивовано тим , що ОСОБА_4 05 березня 2026 року приблизно о 22 годині, перебуваючи на вулиці Лісній у місті Хуст, підійшов до групи осіб, серед яких знаходився ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якими у нього виникла суперечка. У ході суперечки, маючи прямий умисел на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів переслідуючи мету на відкрите викрадення майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_6 , передати йому наявну в нього наплічну сумку сірого кольору з логотипом «Guess», з якої витягнув розташовані у ній речі ОСОБА_6 - мобільний телефон та парфуми, які повернув останньому, а сумку повертати відмовився та її відкрито викрав.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи №CE-19/107-26/2553-ТB від 17.03.2026, вартість викраденої сумки становила 789 гривень та відповідно кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_6 спричинено матеріальну шкоду, на вказану суму.

У зв`язку з чим, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненого в умовах воєнного стану.

18.03.2025 ОСОБА_4 вручена письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 20.03.2026 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 18.05.2026 включно.

Ухвалою Хустського районного суду від 9 червня 2026 р. відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 9 серпня 2026 р. включно.

25.03.2026 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлено до Хустського районного суду.

Обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме допитами свідків, оглядом відеозапису, протоколами слідчих дій та проведеною експертизою.

3 огляду на наявність вагомих доказів для обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні наведеного вище кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оскільки, строк запобіжного захід у виді цілодобового домашнього арешту спливає 09.08.2026, сторона обвинувачення вважає за необхідне його продовжити, оскільки досі існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків визначених ч.7 ст.42 КПК України.

Положення ч.2 ст.177 КПК України передбачено що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків. В даному випадку існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений будучи обізнаним про міру покарання за скоєне ним кримінальні правопорушення зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні.

Також, відповідно до положень ч.1 ст.178 КІК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчому судді, суду, крім вищезазначених ризиків необхідно оцінити наступні обставини, зокрема: вагомість наявних доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, за вчинення вищевказаного злочину, зокрема позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, його вік, міцність соціальних зв?язків, відсутність постійного місця роботи та посередня характеристика за місцем проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Враховуючи наведене, вважаю за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого з метою забезпечення виконання, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, потреба продовження терміну застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обумовлена також тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, вчинити спроби незаконно впливати на свідків злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 його захисник ОСОБА_5 заперечень щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта не висловили, клопотань не заявляли, однак заперечили проти задоволення клопотання прокурора в частині продовження запобіжного у вигляді цілодобового домашнього арешту. Суду ствердили, щ з моменту обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 не порушував обов`язків , які були покладені на нього ухвалою суду. На даний час ОСОБА_4 має можливість влаштуватися на роботу , а тому просить клопотання задоволити частково та застосувати запобіжних захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

В судове засідання неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 та його законний представник ОСОБА_7 не з`явилися надіславши суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у їх відсутність.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що потерпілим є неповнолітній .

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду та нормами ст. 27 КПК України, суд має право (а в певних категоріях — обов`язок) призначити закрите засідання, щоб мінімізувати стрес для дитини-потерпілої. Ця практика базується на міжнародних стандартах, зокрема Конвенції ООН про права дитини, Лансаротській конвенції та Пекінських правилах, що забезпечують захист від публічності.

Згідно з ч. 2 ст. 27 КПК України, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового розгляду або його окремої частини, якщо це необхідно для запобігання розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи, а також в інтересах осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та вік потерпілої особи, публічний розгляд справи може спричинити дитині тяжку психологічну травму, призвести до повторної віктимізації та порушити її право на приватність, що гарантовано ст. 32 Конституції України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дитини, наголошують на необхідності захисту приватного життя дитини та мінімізації стресу під час судових процедур.

Враховуючи наведені обставини, а також враховуючи , що інші учасники не заперечили проти проведення закритого судового засідання, суд вважає , що клопотання прокурора слід задоволити та провести розгляд даної справи у закритому судовому засіданні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді - прокурор, неповнолітній потерпілий, законний представник неповнолітнього потерпілого, обвинувачений, адвокат.

Що стосується клопотання прокурора щодо запобіжного заходу.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України. .

Ухвалою Хустського районного суду від 9 червня 2026 р. відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 09 серпня 2026 р. включно.

Також встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, задовольнивши клопотання прокурора в повному обсязі.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд виходить із того, що згідно пояснень ОСОБА_4 на даний час фактично постійно проживає в АДРЕСА_1 .

Разом з цим, при продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 314-316, 331, 369 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити до судового розгляду у закритому судовому засіданні кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071050000156 від 08.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України на « 13 » серпня 2026 року на «09 » год. 00 хв..

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого , адвоката, потерпілого та законного представника потерпілого.

Клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 – задоволити .

Продовжити відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці з дня винесення даної ухвали тобто до 3 жовтня 2026 р. з покладанням на нього наступних обов`язків:

- цілодобово не залишати місце проживання, а саме будинок АДРЕСА_1 ;

-прибувати до суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.

Роз`яснити ОСОБА_4 що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого , який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу УП за місцем проживання обвинуваченого та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_8 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали виготовлено 6 серпня 2026 р. о 9 год 00 хв.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1