Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №202/2918/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8402/26 Справа № 202/2918/24 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О.М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Круглий Вячеслав Вікторович, на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року про залишення клопотання про призначення експертизи без розгляду, у складі судді Білоусової О.М., у цивільній справі № 202/2918/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання абсолютного права власності на об`єкт довірчої власності нерухомого майна та стягнення грошових коштів, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2024 року позивач ОСОБА_2 звернувся через суд з позовом, пред`явленим до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на предмет визнання за ним абсолютного права власності на об`єкт довірчої власності нерухомого майна із зарахуванням вартості об`єкту довірчої власності на погашення заборгованості за грошовою позикою, що виникла у відповідачів на підставі договору позики від 02 жовтня 2018 року і розписки від 20 лютого 2019 року, та стягнення грошових коштів на виконання цивільно-правових зобов`язань за грошовою позикою.

30 квітня 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче провадження у справі (а.с.53).

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2024 року витребувано докази у справі та закрито підготовче провадження (а.с.68,69).

11 лютого 2026 року в системі “Електронний суд” подано заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Круглого В.В., щодо надання доступу до електронної справи, ознайомлення з матеріалами справи та внесення його даних про учасника справи (а.с.95,96). Разом з цим адвокат Круглий В.В. подав договір про надання правничої допомоги, укладений з ОСОБА_1 від 03 лютого 2026 року та ордер на надання правничої допомоги (а.с.97-99).

17 лютого 2026 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Круглим В.В. подано суду в системі “Електронний суд” клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи та оціночно-земельної експертизи, в якому також просив поновити строк на подачу клопотання, враховуючи закриття підготовчого провадження. В обґрунтування клопотання зокрема зазначив, що вирішення питання про вартість майна набутого у власність позивачем в рахунок погашення боргових зобов`язань, має істотне значення для цієї справи, оскільки у разі, якщо оціночна вартість набутого позивачем майна визначена експертним шляхом виявиться більшою ніж сума боргу, відносини сторін за договором позики слід вважати припиненими, що безпосередньо впливає на вирішення другої позовної вимоги позивача та може бути підставою для відмови у її задоволенні (а.с.101-105).

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Круглого В.В. про поновлення строку для подання клопотання про призначення експертизи - відмовлено.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Круглого В.В. про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та оціночно-земельної експертизи, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності - залишено без розгляду (а.с.118-123).

Ухвала суду першої інстанції мотивована невизнанням судом причин пропуску строку для подання клопотання стороною відповідача ОСОБА_1 поважними, порушенням процесуального закону, що встановлює порядок подання таких клопотань та наявність підстав для застосування вимог ч. 2 ст. 222 ЦПК України, тобто, залишення такого клопотання на стадії розгляду справи по суті спору, без розгляду.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 09 червня 2026 року через свого представника — адвоката Круглого В.В. в системі “Електронний суд” звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував реалізацію права відповідача ОСОБА_1 на отримання правничої допомоги, яка не передбачає участі адвоката формальною при розгляді справи, а полягає у відстоюванні інтересів клієнта у визначений законом спосіб, тобто, право на суд, в розумінні судової практики Європейського суду. Відмовляючи у поновленні строку на подання клопотання, суд першої інстанції позбавив відповідача ОСОБА_1 на доступ до суду та подання усіх доказів, яким також є висновок заявленої експертизи, що безпосередньо стосується позовних вимог ОСОБА_2 .. Сам відповідач не обізнаний у праві та процесуальному обов`язку подання доказів своєчасно, тому потребує ефективної правової допомоги, а бездіяльність іншого його представника про обрання способу захисту, засобів доказування т реалізації процесуальних прав сторін у справі, об`єктивно була непереборною обставиною для відповідача. Разом з цим скаржник зазначив, що суд першої інстанції поновив строк на подання доказів, витребувавши їх ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року та долучив до справи як доказ висновок іншої експертизи, поданої попереднім представником ОСОБА_1 , але відмовив у поновленні строку на подання клопотання про призначення заявлених експертиз з тих же підстав, що суперечить одне одному та свідчить про порушення норм ст. 126,127 ЦПК України. Скаржник також наголошує, що процесуальний закон не забороняє призначати судову експертизу під час розгляду справи по суті для з`ясування усіх обставин справи, чого суд першої інстанції не врахував. Скаржник вважає, що позовні вимоги безпосередньо пов`язані із зарахуванням вартості земельної ділянки та житлового будинку в рахунок погашення заборгованості, а визначення ринкової вартості зазначеного майна, що також є предметом спору, є однією з ключових обставин, що входить до предмету доказування у справі.

Інші учасники справи, своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались та відзивів на апеляційну скаргу не подавали, але, в силу ч.3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджають перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Згідно із частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції, ухвалюючи про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк, вважав недоведеними стороною відповідача ОСОБА_1 поважності причин пропуску процесуального строку на подання клопотання про призначення судових експертиз, а, відтак, не визнаними судом поважними. Також суд першої інстанції врахував, що відповідне клопотання про призначення експертиз подане під час розгляду справи по суті, а не під час підготовчого провадження.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним та частково приймає доводи апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Так, у відповідності до ч.1,2 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Главою 6 Розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії заслуховування як обґрунтувань позовних вимог, так і заперечень на них сторонами справи.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02 жовтня 2019 року у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя”.

Аналогічний підхід з питання про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття викладений і в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 922/2115/19, в ухвалі Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 923/525/20.

Колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2021 року у справі №910/7103/21.

Колегія суддів наголошує, що предметом спору у справі є визнання за позивачем абсолютного права власності на об`єкт довірчої власності нерухомого майна із зарахуванням вартості об`єкту довірчої власності на погашення заборгованості за грошовою позикою, що виникла у відповідачів на підставі договору позики від 02 жовтня 2018 року і розписки від 20 лютого 2019 року, та стягнення грошових коштів на виконання цивільно-правових зобов`язань за грошовою позикою. При цьому вартість об`єктів довірчої власності, про які заявляє позивач та яка буде зарахована в рахунок погашення заборгованості у разі невиконання зобов`язань позичальником, жодним письмовим документом не обумовлена сторонами, що свідчить про наявність у цій справі предмету доказування такої вартості та що безпосередньо впливає на розгляд справи по суті спору, чого суд першої інстанції не врахував.

Доводи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції предмету спору та способу доказування, що обирається кожною стороною самостійно, враховуючи процесуальний порядок розгляду питання подання певних доказів у справі сторонами, колегія суддів вважає слушними та такими, що приймаються до уваги.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що цивільні процесуальні строки за цивільним процесуальним кодексом України — це встановлені законом або судом проміжки часу, у межах яких мають вчинятися процесуальні дії (подання позову, розгляд справи, апеляційне оскарження тощо). Вони забезпечують порядок у суді та швидкий захист прав.

Натомість, нормами ЦПК України для подання клопотання про призначення експертизи жодних процесуальних строків не встановлюється, в розумінні ст. 126,127 ЦПК України, як про це помилково зазначив суд першої інстанції.

Процесуальна дія сторони у справі щодо подання такого клопотання у загальному провадженні визначена саме Главою 3 Розділу ІІІ ЦПК України, а тому не обмежується встановленням процесуального строку.

Процесуальні права здійснюються відповідно до принципів змагальності (ст. 12 ЦПК України) та диспозитивності (ст. 13 ЦПК України). Змагальність виявляється в тому, що: – дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача; – суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підстав наданих йому доказів; – особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду; – сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, а які притримати; – особи, які беруть участь у справі, можуть брати участь у справі особисто або через представників; – кожна особа зобов`язана доказати факти, на які вона покликається; – у разі невиконання процесуальних обов`язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.

Диспозитивність – це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Зміст принципу диспозитивності перш за все розкривається через положення «хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це». В цьому контексті на перше місце мають виходити дії сторони – особи, яка має намір вчинити певні процесуальні дії. І суд, і інша сторона, і суспільство в цілому очікують, що поінформована особа піклується про свої права і вчиняє дії відповідно до свого волевиявлення. Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty). Практика Суду ЄС і ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Колегією суддів встановлено, що 03 лютого 2026 року ОСОБА_1 уклав з адвокатом Круглим В.В. договір про надання правничої допомоги та вже у лютому від адвоката надійшла відповідна заява про ознайомлення з матеріалами справи в системі “Електронний суд” та внесення відомостей про нього, як нового представника Жеравіна Д.Ю.

Відповідач ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, змінив представника, який, в свою чергу, обрав спосіб доказування, зокрема, шляхом заявлення клопотання про призначення експертизи, що розглядається виключно в процесі підготовчого провадження.

Колегія суддів відзначає, що, суд першої інстанції не надав оцінку цим обставинам, диспозитивності цивільного процесу, рівності сторін у справі та процесуальній можливості повернення до стадії підготовчого провадження у справі за для дотримання принципу диспозитивності та змагальності сторін, а, відтак, і об`єктивності при розгляді справи по суті, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка оскаржується.

Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 380, 381 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Круглий Вячеслав Вікторович - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року про залишення клопотання про призначення експертизи без розгляду - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 05 серпня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О. Макаров