Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №214/1787/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1987/26 Справа № 214/1787/26 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Сергієнка Д.М., у режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника на постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 11 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 11.02.2026 о 12 год. 50 хв. в м. Кривий Ріг в Саксаганському районі по проспекту Миру 17а, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ауді А4» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу, а саме: газоаналізатору «Alcotest Dragеr» 6820(0270). Результат перевірки: 1.29 проміле, тест №1707. Права та обов`язки роз`яснено на нагрудний відео реєстратор 475430. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказане рішення адвокат Сергієнко С.І., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд порушив право ОСОБА_1 на захист, не вживши всіх передбачених законом заходів для належного та вчасного сповіщення учасників справи про дату та час судового засідання. Судом не досліджено належним чином доказів, наданих поліцією, та не взято до уваги порушення процедури проведення огляду водія на визначення стану сп?яніння, адже в матеріалах відсутній Акт огляду на стан сп?яніння. В матеріалах справи відсутні відомості щодо законності використання технічних пристроїв, на які здійснювався відеозапис, а сам відеозапис містить фрагменти, не є безперервним, що позбавляє можливості об?єктивно встановити всі обставини справи. При цьому, протокол та рапорт поліцейського не може бути належним доказом у справі, а покази газоаналізатора «Драгер» не можна брати до уваги, з огляду на відсутність сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Також, матеріалами справи не підтверджено факт роз?яснення працівниками поліції ОСОБА_1 його прав та обов?язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується даними, що містить протокол про адміністративне правопорушення, квитанція Alcotest 6810, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис з бодікамер.

Згідно до тесту газоаналізатора Alcotest 6820, водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - вміст алкоголю «1,29 % проміле». (а.с.3)

ОСОБА_1 , після продуття алкотестера, був згоден з його результатами, що підтвердив своїм підписом в Акті огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних техічних засобів, який долучено до матеріалів справи, а тому доводи сторонни захисту щодо відсутності такогт Акту є неприйнятними.

Крім того, всі дії ОСОБА_1 були зафіксовані на бодікамери робітників поліції та на відеозаписі чітко зафіксована його згода з результатами огляду.

Таким чином, поліцейськими в повному обсязі виконано вимоги ст. 266 КУпАП.

Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що він надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий відеозапис у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів.

Доводи захисту з приводу законності використання технічного засобу, на який було зафіксоване правопорушення, спростовуються матеріалами справи, в яких чітко зазначено що правопорушення було зафіксоване на відеореєстратор та нагрудний відеореєстратор №475430, тому вони не ґрунтуються на матеріалах справи.

Той факт, що відеозаписи збереженні різними файлами, не є порушенням, так як вони є послідовними та з них чітко простежується хід подій. Відеозапис не є єдиним доказом у справі і має оцінюватися в сукупності з іншими доказами. При цьому «нарізки» відеозапису на декілька файлів самі по собі не свідчить про його монтаж або недопустимість, якщо суттєві для справи моменти зафіксовані. З наданих відеофрагментів суд бачить логічну хронологію подій, яка узгоджується із змістом протоколу та іншими дослідженими судом письмовими доказами. Відеозапис оцінюється судом як належний і допустимий доказ, який додатково підтверджує обставини, зафіксовані в письмових документах.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт робітників поліції долучений до матеріалів справи, за відсутності інших об`єктивних доказів дійсно не може слугувати доказом винуватості, але спростовуючи доводи захисту, зазначає, що всі докази в сукупності, які містяться в матеріалах справи, є достатніми для доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обговорюючи доводи захисту про відсутність в матеріалах справи сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, апеляційний суд зазначає, що їх долучення до матеріалів не передбачено, а надані вони можуть бути лише за вимогою особи, яку ОСОБА_2 не висував, оскільки був згоден із результатами огляду.

Враховуючи викладене, підстав для визнання результатів огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів не вбачається.

Доводи захисту про порушення права на захист є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено роз`яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав, передбачених ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП. Факт належного роз`яснення прав підтверджується протоколом про адмінстративне правопорушення (пункт 13), який підписаний безпосередньо ОСОБА_1 та під час складання матеріалів жодних зауважень чи клопотань з цього приводу від нього не надходило. Сама лише заява про неповне роз`яснення прав, без вказівки на конкретні обставини обмеження права на захист, не є підставою для визнання доказів недопустимими чи скасування постанови.

Досліджені матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції, ними були роз`яснені права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Суддею не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та правильно оцінено кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість та достовірність.

Сукупність доказів є достатніми, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9а ПДР України.

Посилання апелянта на розгляд справи з порушенням вимог ст. 268 КУпАП, без належного повідомлення учасників справи про день та час розгляду справи, є безпідставними, оскільки про призначення судового засідання на 14:00 годину 11 червня 2026 року ОСОБА_1 був повідомлений особисто, що підтверджується його розпискою (а.с. 35), однак у судове засідання не з?явився. За таких обставин, суд дійшов вірного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, присутність якої відповідно до ст. 268 КУпАП не є обов`язковою.

Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, право особи, що притягається до адміністративної відповідальності на участь у судовому засіданні було додатково забезпечено апеляційним судом, шляхом надання можливості надати пояснення і скористатися правовою допомогою.

Таким чином, Паніну була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи доводять вину ОСОБА_1 , а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, то підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Сергієнка Д.М. без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: