Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №395/1139/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1139/26

Провадження № 1-кп/395/81/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/81/2026, що зареєстроване в ЄРДР 03.11.2024 року за № 12024121210000248 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Капітанівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 , -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за наступних обставин.

02.11.2024 року близько 17:20 годин ОСОБА_8 , перебуваючи по вулиці Бобринського в смт. Капітанівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, зустрів на узбіччі неповнолітнього ОСОБА_5 , з яким під час спілкування на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків трапилась сварка, під час якої у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій протиправний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , перебуваючи на узбіччі за вказаною вище адресою, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано стоячи напроти, долонею правої руки наніс один удар в область голови ОСОБА_5 , в свою чергу останній перебував в мотошоломі.

Своїми умисними діями ОСОБА_8 спричинив неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді легкої форми внутрішньочерепної травми у вигляді струсу головного мозку, які відповідно до висновку експерта № 170 від 20.12.2024 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, більше 6 днів.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні проступку визнав повністю та щиро розкаявся. Показав, що на початку листопада 2024 року він зустрівся з ОСОБА_5 . Під час розмови з яким у них виникла сварка, під час якої він спричинив останньому тілесні ушкодження.

У суді встановлено, що обвинувачений повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, та сторони кримінального провадження не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин. Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд вправі визнати недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження, та відсутність заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_8 за встановлених судом обставин за ч. 2 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та вважає доведеною вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого, відноситься до кримінального проступку.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_8 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_8 , суд не знаходить.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Тому, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, та враховуючи обставини справи, вважає за можливе призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, що дасть можливість обвинуваченому оцінити свої дії та стати на шлях виправлення і яке, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_8 не застосовувався та підстави для застосування запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Цивільний позов у провадженні не заявлено.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_8 не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1