Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №211/6454/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/6454/26

Провадження № 1-кп/211/1278/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12025041720000842 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, освіта професійно-технічна, офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 185 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 22 червня 2025 року близько 22 години 40 хвилин, перебував неподалік автозаправної станції «VST», розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 44, де спільно з раніше незнайомим йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на лавці розпивав спиртні напої.

Під час спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_6 , користуючись власним мобільним телефоном марки «Motorola Moto G54», модель XT2343-6, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , поклав його на поверхню лавки. У цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення зазначеного мобільного телефону.

У подальшому, через незначний проміжок часу, ОСОБА_4 , помітивши, що ОСОБА_6 заснув під час розпивання спиртних напоїв, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного власного збагачення, скористався тим, що потерпілий не контролює належне йому майно, а його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, діючи таємно, шляхом вільного доступу викрав із поверхні лавки мобільний телефон марки «Motorola Moto G54», модель XT2343-6, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №2162/25 від 12.08.2025, вартість викраденого мобільного телефону становить 8 136 гривень 30 копійок.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 з місця події зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та отримавши реальну можливість користуватися і розпоряджатися ним.

Унаслідок своїх умисних протиправних дій ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 8 136 гривень 30 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю.

Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органи досудового розслідування дії обвинуваченого вірно кваліфікували за ст.. 185 ч 4 КК України та суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України за ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

10 червня 2026 р., між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України .

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять ) років. На підставі ст.. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, встановивши обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 КПК України.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 п 1 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим є тяжким злочином, а отже угода відповідає вимогам закону.

Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, правильність правової кваліфікації кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 надав заяву відповідно до якої з наслідками укладення та затвердження угоди ознайомлений, заперечень не має.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засідання вину визнав, погоджується на призначення узгодженого покарання.

Таким чином, виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та ОСОБА_4 .

Суд враховує те, що ОСОБА_4 вину визнав, щиро розкаявся. Обставини, що пом`якшують покарання згідно вимог ст. 66 КК України – щире каяття. Обставин, відповідно до вимог ст.. 67 КК України, які б обтяжували покарання судом не встановлено.

Питання про речові докази суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст.100 КПК України. Позов не заявлений.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду від 10 червня 2026 року по кримінальному провадженню № 12025041720000842 про визнання винуватості укладену між прокурором Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене покарання у виді 5 ( п`яти ) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 1 ( один ) рік .

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти наОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання .

Запобіжний захід ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженню не обирався.

Речовий доказ по справі – телефоном марки «Motorola Moto G54», який переданий потерпілому ОСОБА_6 вважати переданим за належністю.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику , прокурору.

Вступна та резолютивна частина вироку проголошена відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1