Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №199/10430/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/10430/26

(3/199/2518/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

05.08.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої у квартирі АДРЕСА_1 військовослужбовиця, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 17220 КУпАП,

-За участі – особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 , свідка – ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1452/0/15-26 від 14.07.2026, змінено з 20 липня 2026 територіальну підсудність судових справ Васильківського районного суду Дніпропетровської області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ДНП/Р №1349 08.06.2026, близько 04:30 години ОСОБА_1 перебувала на території тимчасової дислокації підрозділу військової частини в стані алкогольного сп`яніння, виконуючи обов`язки військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 172 20 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, повідомивши, що ніяких підписів у протоколі результатів приладу Алкофор вона не ставила, було здійснено 2 перевірки з різницею 15 секунд, та результати алкотестеру різнились, тому вона не погодилась із результатами огляду і її товариш по службі ОСОБА_3 викликав поліцію з метою повторної перевірки огляду на стан сп`яніння. Вказане звернення №7751 від 08.06.2026 долучила до матеріалів справи.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , повідомив, що відповідно до Наказу має право перевіряти військовослужбовців у місцях тимчасового відпочинку, 08.06.2026, близько 04:30 було виявлено ОСОБА_1 із солдатом ОСОБА_3 , у них були ознаки алкогольного сп`яніння, тому військовослужбовці були доставлені до ВСП для проходження огляду на стан сп`яніння. Він був присутній під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння у ВСП, із результатом якого вона не погодилась, та викликала поліцію. Після незгоди ОСОБА_1 , із результатом огляду на стан сп`яніння, ВСП були зобов`язані надати направлення до медичного закладу, чого зроблено не було. Проводилась відео фіксація огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, проте, військовослужбовець який проводив відео фіксацію ОСОБА_4 - загинув.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справі, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У зв`язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов`язкове і для посадових осіб військової комендатури, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом у справі, суперечить іншим матеріалам справи про адміністративне правопорушення, оскільки відомості зазначені у ньому належним чином не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Так, Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду затверджений Постановою КМУ від 12.01.2024 № 32 та передбачений ст. 266-1 КУпАП.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Так, досліджені судом докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ДНП/Р 1349 від 08.06.2026; акт огляду №45 від 08.06.2026; письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , самі по собі не доводять в повній мірі факту інкримінованого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, саме в межах даного провадження.

Суддею встановлено, що під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, яка не погодилась із його результатом, спеціальні технічні засоби відеозапису застосовувалися проте не були долучені до матеріалів провадження.

В порушення вимог Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, огляд ОСОБА_1 , оскільки остання не погодилась із результатом огляду, не проводився в закладі охорони здоров`я.

Тому, з сукупності долучених доказів неможливо дійти ґрунтовного висновку про наявність вини ОСОБА_1 , за вчинене нею правопорушення, оскільки посадовою особою військової комендатури в повній мірі не дотримано вимог ст. 251 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, матеріалами провадження не встановлено остаточної відповідності та дійсності зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин події, та відомостей. Зокрема і виявлені в процесі розгляду провадження розбіжності, не узгоджуються з матеріалами справи, що позбавляє суд упевнитися в дійсності відображених даних.

Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, то усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вищевикладене свідчить про те, що військовою комендатурою не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом.

Отже, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину військовою комендатурою в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172 20КУпАП – закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суддя: І.В.Щербина-Почтовик