Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №946/3087/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/3087/26

Провадження № 3/946/854/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2026 року м.Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Караман К.В., за участю секретаря Запорожан К.Г., захисника ОСОБА_1 – адвоката Максименка О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 о 20 год. 25 хв. по вул. Тихій (Тельмана), 16, у м. Ізмаїлі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом – мопедом «Steyr-Daimler-Puch», б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 27.04.2026 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 651512 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання притягуваний ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

За змістом ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі матеріалів, які містяться у справі.

Захисник притягуваного – адвокат Максименко О.А. надав письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, та просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Так, у своїх письмових запереченнях захисник Максименко О.А. зазначає про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з грубим порушенням законодавства, а саме: у тексті протоколу відсутнє посилання на роз`яснення прав ОСОБА_1 та його підпис про їх роз`яснення, у тому числі щодо права користування юридичною допомогою адвоката; у п. 9 тексту протоколу від 27.04.2026 зазначено про те, що свідки чи потерпілі не залучалися, що суперечить проформі протоколу; також у п. 10 протоколу факт його нібито порушення підтверджується технічним засобом відеозв`язку – ПВР 13, однак зазначений номер засобу ніяким чином не розкриває стороні захисту його повне найменування, тип, марку, карту пам`яті, інвентарний номер згідно з обліковими даними бухгалтерського обліку в підрозділі поліції. З переглянутих відеофрагментів без їх озвучення, не зрозуміло в якому саме місці, ким знято відео, та хто зображений на відео у формі поліцейського та у цивільному одязі, та з приводу чого. Відеофіксація здійснювалася з перервами. Акт огляду на стан сп`яніння складений поліцейськими вже без присутності ОСОБА_1 , і ним не підписувався, як і немає його підпису в отриманні другого примірника акта. Направлення водія на огляд у медичний заклад охорони здоров`я – до Ізмаїльської міської лікарні (хоча фактична назва медичного закладу – КНП Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльська центральна міська лікарня») також складалося поліцейськими після та без присутності притягуваного ОСОБА_1 , ним не підписувався, та в отриманні другого примірника направлення його підпису також немає. У прикінцевому абзаці направлення зазначено таке: «на огляд в заклад охорони здоров`я особу доставив інспектор ВРПП мол. лейтенант поліції Ковальчук В.П.», однак водія ОСОБА_1 ніхто з поліцейських в заклад охорони здоров`я не доставляв.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо, а також іншими документами.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, з подальшими змінами та доповненнями, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 27.04.2026 серії ЕПР1 № 651512; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; довідками від 28.04.2026; відеозаписом, та іншими матеріалами справи.

Зазначення у п. 9 протоколу про адміністративне правопорушення від 27.04.2026 про те, що свідки чи потерпілі не залучалися, не свідчить про неналежне оформлення протоколу та про порушення законодавства.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є.

За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, аналіз чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що закон передбачає необхідність внесення даних свідків і потерпілих лише у разі їх наявності.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складений без присутності свідків, однак із застосуванням технічного засобу відеозапису, матеріали якого долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 651512 від 27.04.2026, що свідчить про дотримання порядку проведення огляду.

Необґрунтованими є також доводи захисту про те, що зазначення у п. 10 протоколу «ПВР 13» не розкриває повного найменування технічного засобу відеозв`язку, його типу, марки, інвентарного номера, карти пам`яті та інших облікових даних, позаяк чинним законодавством України про адміністративні правопорушення не встановлено такої вимоги.

Як уже зазначалося вище, згідно з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наведена норма вимагає саме наявності та долучення відеозапису, а не зазначення у протоколі повних технічних характеристик засобу, яким його було здійснено.

Не встановлює обов`язку щодо зазначення наведених захисником відомостей про технічний засіб відеофіксації й Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Відеозаписами, долученими до матеріалів справи, зафіксовано факт виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а також пропозицію поліцейського пройти у встановленому порядку огляд на стан сп`яніння та відмову водія від проходження огляду. Даних, зафіксованих на відеозаписах, достатньо для правильного розгляду справи.

Суд також зазначає, що захисник не навів обґрунтованих доводів, які б ставили під сумнів достовірність долучених до матеріалів справи відеозаписів, а відтак їх зміст не викликає у суду сумнівів щодо достовірності.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що Акт огляду на стан сп`яніння та Направлення на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я складалися поліцейськими без присутності ОСОБА_1 , і на них відсутній його підпис про отримання других примірників, суд зазначає таке. Відповідно до пункту 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (а також згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Разом із тим, пунктом 8 Розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що форма направлення на такий огляд наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Як вбачається з дослідженого відеозапису, ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, так і від проходження такого огляду в медичному закладі. За таких обставин складання поліцейським Акта огляду та Направлення до закладу охорони здоров`я є фіксацією самої процедури пропонування огляду, передбаченої законодавством. Відсутність підписів ОСОБА_1 на цих документах не спростовує факту його відмови від проходження огляду, що є самостійним і закінченим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано небажання водія співпрацювати з поліцейськими та підписувати будь-які документи, що пояснює відсутність його підписів у відповідних графах.

Також суд відхиляє доводи захисника про те, що поліцейські не доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я. Обов`язок поліцейського забезпечити доставку водія до медичного закладу (ч. 4 ст. 266 КУпАП) виникає лише за умови згоди особи на проходження такого огляду. Оскільки ОСОБА_1 прямо відмовився їхати до лікаря-нарколога, примусове його доставлення до лікарні суперечило б закону, тому дії поліцейських у цій частині є правомірними.

Доводи захисника щодо неправильного зазначення в Направленні повної юридичної назви медичного закладу (вказано «Ізмаїльська міська лікарня» замість «КНП Ізмаїльської міської ради...») суд розцінює як суто формальні та такі, що не спростовують факту вчинення правопорушення. Така неточність не впливає на суть правопорушення, оскільки водій відмовився від огляду в принципі, а не через незгоду з назвою конкретної медичної установи.

Щодо відсутності у протоколі підпису про роз`яснення прав, суд звертає увагу на те, що на відеозаписі зафіксовано, як поліцейський зачитує ОСОБА_1 його права, зокрема й право на юридичну допомогу. Водій свідомо відмовився від підписання протоколу та отримання його копії, про що поліцейським було зроблено відповідну відмітку. Відмова особи від підписання протоколу не є підставою для визнання його недійсним.

Суд наголошує, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння. Відмова водія виконати законну вимогу поліцейського щодо проходження такого огляду становить суспільну небезпеку, оскільки унеможливлює перевірку його фізичного стану та створює реальну загрозу безпеці дорожнього руху, життю і здоров`ю інших його учасників.

Зі змісту протоколу та матеріалів справи випливає, що працівниками поліції були виконані зазначені вимоги закону в установленому законом порядку.

Крім того, зміст відеозапису повністю узгоджуються зі змістом суті правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.04.2026 серії ЕПР1 № 651512.

Невідповідностей складеного протоколу вимогам чинного законодавства судом не встановлено.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, а також відомостей щодо оскарження таких дій та його результатів особою, що притягається до адміністративної відповідальності.

Також відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи.

З огляду на викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю, а аргументи захисника є лише способом захисту з метою уникнення відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Підстави для закриття справи, передбачені ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, відсутні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та сукупність доказів у їх взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності свідчать про те, що водій ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, які відповідно до ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

З урахуванням характеру вчиненого, особи правопорушника, ступеня його вини, суд дійшов до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосування до нього стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 01.01.2026 цей розмір становить 665,60 грн (3328 х 0,2 = 665,60).

Оскільки на ОСОБА_1 постановою суду накладено адміністративне стягнення, то з нього підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн в дохід держави.

Керуючись ст. 130 ч. 1, 280, 283-285, 294, 40-1 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 КУпАП, штраф ним має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.

З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 34000 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлений 05.08.2026.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області К.В. Караман