Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №379/1187/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1187/26

Провадження № 2/379/919/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Іваха К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тараща цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 25.06.2026 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.03.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 було укладено договір № F-00072448 (ID Договору 66447) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у формі електронного документу з використанням електронного підпису, згідно з умовами якого відповідач отримав 3 000,00 грн., строком на 12 днів, зі сплатою 1,5% на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.

Вказує, що 09.01.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № 2501-01, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № F-00104358 від 29.07.2024 року, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс».

Посилаючись на викладені обставини представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № F-00072448 від 26.03.2024 року в розмірі 3900 грн., яка складається з наступного: 3000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 900 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом за період 26.03.2024 по 07.04.2024 (в межах строку договору), понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., поштові витрати 120 грн.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Шабрацькому Г.О.

Ухвалою суду від 01.07.2026 провадження у справі відкрито та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано інформацію у АТ «ПУМБ».

17.07.2026 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від АТ «ПУМБ» надійшла витребувана інформація.

В судове засідання представник ТОВ «Цикл Фінанс» не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності та задовольнити позовні вимоги, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

16.07.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Заперечую суму заборгованості, що зазначена в позовній заяві ТОВ,«ЦИКЛ ФІНАНС»

В позовній заяві позивач зазначив, що в зв`язку з непогашення кредиту станом на 10листопада 2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за кредитним договором становить 3900 гривень.

При визначенні розміру процентів звертає увагу суду, що укладений 26.03.2024 року договір (. договором споживчого кредитування.Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»(у чинній редакції) максимальний розмір денної процентної станки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

В даному випадку кредитний договір укладено 26 березня 2024 року із розміром процентної ставки за користування кредитом 1,5 % від суми, що суперечить ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Також, просить суд врахувати, що він з вересня 2025 року мобілізований до Збройних Сил України. Відповідно до частини 15 статті14 закону ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей! військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти звільнені від сплати відсотків за своїми кредитними зобов`язаннями

Крім того, він не погоджуюся з розміром витрат на правничу допомогу яку просить стягнути позивач в розмірі 5000 грн. Вважає, що відшкодування витати на правову допомогу в розмірі 500 грн. буду спів мірним із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатських послуг та виконаних робіт. Просив врахувати відзив зменшивши розмір відсотків та судових витрат по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 26.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фінансова компанія «Гвадіана» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № F-00072448(ID договору - 66447), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 3 000,00 грн строком на 12 днів зі сплатою 1,5% на добу, відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки встановлені договором. Догові укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

09 січня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 2501-01, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» передало (відступило) ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру прав вимог від 09.01.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» передала ТОВ «Цикл Фінанс» передала право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 3900 грн.

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» позичальник - ОСОБА_1 , номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор відправлено позичальнику 2024-03-26 15:24:18, ідентифікатор - F1281, ідентифікатор введено позичальником 896 2024-03-26 15:24:14.

Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість ОСОБА_1 за період з 26.03.2024 року до 07.04.2024 року становить 3900 грн., з яких:

- 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 900 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Судом враховано, що ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором № F-000072448 від 26 березня 2024 року, який укладено відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Зазначене підтверджено наявною у матеріалах справи інформацією АТ«ПУМБ» від 13.07.2026року, відповідно до якої: «на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 . В результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 26.03.2024 по 28.03.2024 була виявлена операція по надходженню грошових коштв у сумі 3000 грн.

Крім того, відповідно до довідки ТОВ «Платежі онлайн» № 1830/01 від 16.01.2025 року «номер транзакції - 41146-66702-06334, сума - 3 000,00 грн, дата та час проведення - 2024-03-26 17:24:31, номер платіжної карти - НОМЕР_5 , код авторизації - 204592, опис: виплата кредиту за договором F-00072448 ОСОБА_1 НОМЕР_2.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов`язань належним чином не виконував, у результаті чого заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів. становить 5 400,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Позивачем долучено до матеріалів справи документи, які підтверджують перерахування на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 3 000 грн, отже, позивачем доведено виконання ним кредитного договору. При цьому у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виконання/часткове виконання відповідачем взятих зобов`язань за кредитним договором.

Судом враховано, що у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, поданий позивачем, при цьому відповідач не надав заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подав. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом, оскільки такий не спростовано відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконує, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, на день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що 09 січня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 2501-01, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» передало (відступило) ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Цикл Фінанс» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Гвадіана» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 ..

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1 статті 512, статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%. Цю норму було запроваджено Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ від 22.11.2023. Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування" доповнено п. 17, відповідно до якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності зазначеним Законом, установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно 2,5%; з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно 1,5%; з 21.08.2024 включно та надалі 1%. Кредитний договір укладено 26.03.2024, а встановлена ним процентна ставка у розмірі 1,5% за день відповідає граничному розміру, чинному на момент укладення договору, а тому нарахування процентів за такою ставкою протягом строку кредитування є правомірним.

Досліджуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані за період з 26.03.2024 по 07.04.2024 тобто виключно в межах визначеного договором строку кредитування (12 днів), і з 07.04.2024 нарахування процентів припинено. Заявлена до стягнення сума процентів 900 грн. нарахована в межах строку кредитування за правомірною процентною ставкою, а тому є обґрунтованою. Суд відхиляє доводи відповідача щодо підстав для зменшення суми процентів.

Щодо наданих відповідачем до суду документів, які підтверджують його статус як особи, яка перебуває на військовій службі в Збройних Силах України необхідно вказати наступне.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Оскільки в матеріалах справи маються наступні документи, а саме: військовий квиток серії НОМЕР_6 виданий на імя ОСОБА_1 , довідка від 10.09.2025року, підписана тимчасово виконуючим обов`язків командиром в/ч НОМЕР_7 підполковником ОСОБА_2 про те, що солдат ОСОБА_1 1990 р.н. перебуває на військовій службі за призовом під ас мобілізації у в/ч НОМЕР_8 10вересня 2025 року. тому відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відсотки відповідачу по спірному кредитному договору нараховуються лише за період з 26.03.2024 по 07.04.2024 року(10.05.2025 року дата мобілізації згідно запису у військовому квитку, серії НОМЕР_6 ), а тому заборгованість по процентах у сумі 900 грн. підлягає стягненню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов повністю.

З огляду на вищевказане суд вважає, що позов ТОВ «Цикл Фінанс», до якого перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості необхідно задовольнити та стягнути з останнього на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість у розмірі 3900 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно зі статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції 24 червня 2026 року.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу

У позовній заяві представником позивача адвокатом Юхименко Ю. Ю. подано заяву про розподіл судових витрат, у якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. та поштові витрати у розмірі 120,00 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У цьому випадку позивач підтверджує понесення ним витрат на професійну правничу допомогу такими доказами, а саме: договір про надання правової допомоги №13/04/26 від 13 квытня 2026 року, додаткова угода від 25.05.2026 до договору про надання правової допомоги №13/04/26 від 13 квытня 2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000117 від 12.03.2018, акт прийому-передачі наданих послуг № 47від 28.05.2026, платіжна інструкція № ADV047 від 29.05.2026 на суму 5 000,00 грн, квитанція про сплату за послуги поштового зв`язку на суму 2 520 грн.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК України встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу розмірі 2 000,00 грн.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 120,00 грн витрат за послуги поштового зв`язку.

На підставі ст.ст. 11,13,16, 512, 514, 516, 525, 530, 610, 615, 625, 629, 1054ЦК України,керуючись ст.ст.12,81,89,133,141,247,259,263,264,265 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613,) за кредитним договором № F-00072448 від 26.03.2024 року у розмірі 3900 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613), сплачений судовий збір у розмірі 2 662, 40грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. та витрати за послуги поштового зв`язку у розмірі 120 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», (місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, ЄДРПОУ 43453613).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 05.08.2026 року.

Суддя:Г. О. Шабрацький