Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №362/4297/26
Суддя: Рубан Т. П.
Справа 362/4297/26
Провадження 3/362/1382/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2026 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає в АДРЕСА_2 ,
за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 30.04.2026 серії ВАД №974654, 23 квітня 2026 року близько 14 год. 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: село Мар`янівка Білоцерківського району Київської області, вулиця Зоряна, 33Б, розпивала спиртний напій, а саме слабоалкогольний напій "Shake" об`ємом 0,5 л, вміст спирту 7,0 % та горілку вміст спирту 40 %, у зв`язку з чим не могла виконувати належним чином покладених на неї статтею 150 Сімейного кодексу України батьківських обов`язків щодо малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Звернулася до суду з письмовими поясненнями, в яких просила проводити розгляд справи без її участі та закрити справу за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП. Складення протоколу щодо себе пояснила неприязними відносини з колишнім співмешканцем ОСОБА_3 , щодо якого нею було ініційовано складення протоколу за вчинення домашнього насильства, та його матір`ю ОСОБА_4 та сестрою ОСОБА_5 . Повідомила, що дійсно сама виховує трьох дітей, їй допомагає її мати. Сама ОСОБА_1 щодня працює, щоб належно утримувати своїх дітей, ніколи служба у справах дітей ніяких зауважень чи претензій по вихованню її дітей та її поведінки не мала. Навпаки, ОСОБА_5 вигнала її та її трьох дітей на вулицю з будинку, в якому вона раніше проживала зі ОСОБА_3 , сусіди допомогли їй знайти нове житло, яке вона орендувала. В орендованому будинку вона за власні кошти зробила ремонт, щоб покращити умови проживання дітей, закупила дрова на зиму, посадила городину. Старший син ходить до школи, середній син ходить на підготовчі заняття, молодша дочка вдома. Вона повністю забезпечує своїх дітей без будь-якої допомоги. Вважає, що протокол щодо неї складено з порушенням, оскільки в ньому не зазначено, в чому полягає ухилення нею від виконання батьківських обов`язків та яких саме обов`язків.
Дослідивши матеріали справи та додані до них докази, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 184 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Бланкетна диспозиція цієї норми для встановлення об`єктивної сторони вказаного правопорушення відсилає до інших законодавчих актів, якими передбачені відповідні обов`язки батьків.
Так, відповідно до частин першої – третьої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (частина четверта статті 155 Сімейного кодексу України).
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частинами першою, шостою статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17).
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення факти та додані до нього матеріали не свідчать про невиконання чи ухилення від виконання ОСОБА_1 обов`язків, покладених на батьків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено, які саме батьківські обов`язки не виконала ОСОБА_1 стосовно своїх дітей, а в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні докази, зокрема, висновки, акти, інші документи представників уповноважених державних органів, органів місцевого самоврядування чи громадських організацій, які б свідчили про порушення з боку ОСОБА_1 прав її дітей, незабезпечення необхідних умов їх життя, навчання та виховання.
Твердження окремих громадян, які не володіють спеціальною компетенцією у справах дітей, про невиконання з боку ОСОБА_1 батьківських обов`язків потребують перевірки уповноваженими органами.
Під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, що ОСОБА_1 будь-яким видом експлуатує своїх дітей, застосовує до них фізичні покарання чи інші види покарань, які принижують людську гідність останніх, або здійснює свої права матері всупереч інтересам дітей.
Також матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять письмових даних про те, що порушувалось чи порушується право неповнолітніх на належне батьківське виховання, відсутні будь-які докази або відомості про те, що особа перебуває на обліку у службі у справах дітей у зв`язку з неналежними умовами проживання, виховання тощо.
Будь-які докази або відомості про те, що діти ОСОБА_1 звертались за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, правоохоронних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій або безпосередньо до суду, відсутні.
Відповідно статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи наведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви щодо вини особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП.
Керуючись статтями 7, 9, 184, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 184 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua