Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №145/136/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 145/136/26

Провадження № 22-ц/801/1575/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Патраманський І. І.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 рокуСправа № 145/136/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року, ухвалене у складі судді Патраманського І. І. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У січні 2026 року ТОВ «Укр кредит фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 21 травня 2024 року між сторонами було укладено електронний договір № 1398-1086 про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 19 400,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період* – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 1,20 % в день; стандартна % ставка – 1,50 % в день;

Позивач (через партнера АТ КБ «Приватбанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Проте відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала.

Станом на 29 грудня 2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 52 759,96 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом – 12 724,04 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 40 035,92 грн,

Покликаючись на викладене, ТОВ «Укр кредит фінанс» у заявленому позові просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1398-1086 від 21 травня 2024 року у вказаному розмірі, а також вирішити питання судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року позов ТОВ «Укр кредит фінанс» було задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1398-1086 від 21 травня 2024 року у розмірі 50 720,95 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 559,63 грн.

У ході розгляду справи місцевий суд встановив, що сплачені відповідачкою кошти мали бути зараховані на погашення нарахованих процентів в сумі 3 259,20 грн, комісії в розмірі 1 360,92 грн та частково суми кредиту в розмірі 1 360,92 грн, після чого станом на 04 червня 2024 року залишок кредиту мав складати 18 039,08 грн, на який відповідно в подальшому мали нараховуватись відсотки у визначеному договором розмірі, залишок комісії – 1 549,08 грн, залишок відсотків – 0 грн. Вказана обставина стала наслідком подальшого невірного розрахунку заборгованості, у зв`язку з чим суд самостійно здійснив коригування розрахунку заборгованості.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким рішенням, сторони подали апеляційні скарги.

Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а відповідачка просить рішення змінити шляхом зменшення заборгованості.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 18 травня 2026 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Оніщук В. В., судді: Рибчинський В. П., Копаничук С. Г.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2026 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 липня 2026 року строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 03 серпня 2026 року суддів Рибчинського В. П., Копаничук С. Г. замінено на суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали апеляційні скарги

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що законна та розумна сума процентів, які підлягають стягненню не може перевищувати тіло кредиту та бути більшою за 19 400 грн згідно ч. 5 ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування», проте ця сума вже була сплачена на момент подання позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс», що вказує на незаконність вимоги про стягнення будь-яких нарахувань поза залишком тіла кредиту.

При розгляді справи суд не врахував положення частини 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Позивач не вказує до стягнення комісію у вимогах позову, проте частину проведених відповідачкою платежів зарахував на користь її погашення. ОСОБА_1 вважає таку комісію цілком незаконною, а зарахований на її погашення платіж повинен бути перерахований на користь зменшення залишку тіла кредиту.

Доводи апеляційної скарги та відзиву ТОВ «Укр кредит фінанс» зводяться до доводів позовної заяви.

Фактичні обставини, встановлені судом

21 травня 2024 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1398-1086 (а. с. 12-21):

2.1. Кредитодавець відкриває для Позичальника невідновлювану кредитну лінію (далі - Кредитна лінія) на наступних умовах, визначених цим Договором.

2.2. Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі – Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

4.1. Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 19400.00 (дев`ятнадцять тисяч чотириста цілих, нуль сотих ) гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 21.05.2024.

4.2. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.

4.3. Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом – фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності Знижена ставка діє і залишаються незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання Позичальником умов, за яких Позичальнику надається можливість сплати процентів за Зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього Договору. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту).

4.4. Базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.

4.5. Сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за Договором за зниженою ставкою (який є Додатком 3 до цього Договору) дати, які є останніми днями відповідних Базових періодів. Отримані Кредитодавцем від Позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту за загальним правилом в останній день кожного Базового періоду згідно графіку платежів (який є Додатком 3 до цього Договору). У випадку сплати Позичальником прострочених процентів за користування Кредитом та простроченої комісії за видачу Кредиту отримані Кредитодавцем від Позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник.

4.6. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.50% (одна ціла, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).

4.7. Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою).

4.9. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі – Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 16.03.2025 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Продовження Строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором.

Як слідує зі змісту договору, він підписаний ОСОБА_1 електронним ідентифікатором C4716.

У п. 13 зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідачки – НОМЕР_1

Аналогічні умови передбачені у паспорті споживчого кредиту (зворот а. с. 29-31).

На а. с. 22-29 правила відкриття кредитної лінії.

На а. с. 32-33 графік платежів.

Відповідно до квитанції від 21 травня 2024 року на банківську карту ОСОБА_1 було перераховано 19 400 грн із призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1398-1086, 2024-05-21» (а. с. 35).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом її розмір за договором від 21 червня 2024 року становить 52 759,96 грн, з яких 12 724,04 грн – тіло кредиту, 40 035,92 грн – відсотки. Із розрахунку вбачається часткове погашення заборгованості (а. с. 37-44).

Позиція суду апеляційної інстанції

Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Електронний договір № 1398-1086 укладений між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 21 травня 2024 року шляхом використання нею електронного цифрового підпису.

У договорі сторони обумовили усі його істотні умови, тому підписавши його, відповідачка тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати такі умови.

На переконання колегії суддів, позивачем надано належні та допустимі докази перерахування кредитних коштів.

Нарахування комісії за видачу кредиту погоджено сторонами та відповідає вимогам ЗУ «Про споживче кредитування».

Разом з тим апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін по деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якими відповідно встановлено обмеження максимальної денної процентної ставки на рівні 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) – 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) – 1,5 %.

Водночас частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зі змісту пп. «а» п. 7 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про законотворчу діяльність» вбачається, що перехідні положення нормативно-правового акта – це порядок переходу від існуючого регулювання до регулювання, передбаченого нормативно-правовим актом.

Логічним слід вважати, що до укладення кредитного договору 21 травня 2024 року відносини між ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідачкою жодним чином не регулювались, адже не існували, тому оскільки кредитний договір був укладений між сторонами після набрання 24 грудня 2023 року чинності змінами до ЗУ «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки у розмірі 1 %, п. 17 Перехідних положень вказаного закону не підлягає застосуванню до зобов`язальних правовідносин, що склалися між ними.

Отже, передбачений у кредитному договорі від 21 травня 2024 року розмір відсотків за користування кредитом як за зниженою процентною ставкою у 1,20 %, так і за стандартною процентною ставкою у 1,50% на день та відповідно їх нарахування, суперечить нормам ЗУ «Про споживче кредитування».

На вказане суд першої інстанції увагу не звернув та неправильно здійснив перерахунок залишку заборгованості за договором.

Також у зв`язку із викладеним апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги ТОВ «Укр кредит фінанс».

Як видно із розрахунку заборгованості, наданих позивачем, до стягнення заявлено заборгованість за договором, де відсотки нараховано за 300 днів користування кредитом, що відповідає умовам договору.

Таким чином, розрахунок заборгованості є помилковим та підлягає перерахунку.

Як встановлено судом, 04 червня 2024 року ОСОБА_1 сплатила кредитору 5 981,04 грн, 17 червня 2024 року – 3 317,40 грн, 31 липня 2024 року – 7 765,06 грн, 12 серпня 2024 року – 4 263,74 грн, 28 серпня 2024 року – 655,32 грн.

Позивач просить стягнути заборгованість за кредитом з 21 травня 2024 року по 16 березня 2025 року включно, з 01 липня 2024 року по 31 липня 2024 року нарахування відсотків кредитором не здійснювалося.

Отже, розрахунок відсотків за спірним кредитним договором слід здійснити з урахуванням такого:

- відсотки за період з 21 травня 2024 року по 04 червня 2024 року – 19 400 грн (тіло) х 1 % х 15 днів = 2 910 грн;

- 04 червня 2024 року відповідачка сплатила 5 981,04 грн, з яких відповідно на погашення комісії слід зарахувати 1 360,92 грн (відповідно до графіку платежів, узгодженого сторонами), на погашення відсотків слід зарахувати 2 910 грн, а на погашення тіла кредиту 1 549,08 грн;

- відсотки за період з 05 червня 2024 року по 17 червня 2024 року – 17 850,92 грн (тіло) х 1 % х 13 днів = 2 320,62 грн;

- 17 червня 2024 року відповідачка сплатила 3 317,40 грн, з яких відповідно на погашення комісії слід зарахувати 1 360,92 грн (відповідно до графіку платежів, узгодженого сторонами), на погашення відсотків слід зарахувати 1 768,30 грн, а на погашення тіла кредиту 0 грн (тіло кредиту – 17 850,92 грн , залишок відсотків – 364,14 грн);

- відсотки за період з 18 червня 2024 року по 31 липня 2024 року – 17 850,92 грн (тіло) х 1 % х 13 днів (нарахування з 01 липня по 31 липня кредитором не здійснювалось) = 2 320,62 грн + залишок 364,14 грн = 2 684,76 грн;

- 31 липня 2024 року відповідачка сплатила 7 765,06 грн, з яких відповідно на погашення комісії слід зарахувати 188,16 грн (відповідно до графіку платежів, узгодженого сторонами), на погашення відсотків слід зарахувати 2 684,76 грн, а на погашення тіла кредиту 4 892,14 грн (тіло кредиту – 12 958,78 грн);

- відсотки за період з 01 серпня 2024 року по 12 серпня 2024 року – 12 958,78 грн (тіло) х 1 % х 11 днів = 1 425,47 грн;

- 12 серпня 2024 року відповідачка сплатила 4 263,74 грн, з яких відповідно на погашення відсотків слід зарахувати 1 125,47 грн, а на погашення тіла кредиту 2 838,27 грн (тіло кредиту – 10 120,51 грн);

- відсотки за період з 13 серпня 2024 року по 26 серпня 2024 року – 10 120,51 грн (тіло) х 1 % х 14 днів = 1 416,87 грн;

- 26 серпня 2024 року відповідачка сплатила 655,32 грн, які відповідно слід зарахувати на погашення відсотків (тіло кредиту – 10 120,51 грн, залишок відсотків – 761,55 грн);

- відсотки за період з 27 серпня 2024 року по 16 березня року – 10 120,51 грн (тіло) х 1 % х 234 днів = 23 681,99 грн + залишок 761,55 грн = 24 443,54 грн;

Ураховуючи викладене, на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 21 травня 2024 року № 1398-1086 в розмірі 34 564,05 грн, з яких 10 120,51 грн – заборгованість за тілом кредиту, 24 443,54 грн – заборгованість за відсотками.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційних скарг частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлені обставини, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Укр кредит фінанс» задоволено на 65,5 %, а вимоги апеляційної скарги позивача по суті задоволенню не підлягають, з відповідачки на користь позивача слід пропорційно стягнути 1 743,87 грн сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви (а. с. 11).

Апеляційна скарга ОСОБА_1 відповідно задоволена на 34,5%, а тому з ТОВ «Укр кредит фінанс» на її користь підлягає пропорційному стягненню 1 377,79 грн сплаченого нею судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно із ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» слід стягнути різницю судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 366,08 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» задовольнити частково.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1398-1086 від 21 травня 2024 року у розмірі 34 564,05 грн (тридцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят чотири грн 05 коп.), з яких 10 120,51 грн – заборгованість за тілом кредиту, 24 443,54 грн – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» різницю витрат зі сплати судового збору у розмірі 366,08 грн (триста шістдесят шість грн 08 коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді О. Ю. Береговий

О. С. Панасюк