Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №552/6776/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/6776/25 Номер провадження 33/814/173/26Головуючий у 1-й інстанції Сингаївська Т. С. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника – адвоката Нечая Д.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого бухгалтером у ФОП ОСОБА_2 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

За постановою судді, 23.07.2025 року о 17 год 45 хв водій ОСОБА_1 за адресою: м. Полтава, вул. Адміністративна, буд.18 керував автомобілем Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб боді-камеру АК 7757334, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним рішенням судді, адвокат Нечай Д.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у страві.

Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що судом проігноровано факт відсутності підстав для зупинки транспортного засобу, не надано оцінку діям працівників поліції під час зупинки транспортного засобу.

Вважає, що відсутність підстав для зупинки автомобіля є підставою для скасування протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом помилково не взято до уваги копію висновку КП "Полтавський обласний центр терапії залежності Полтавської обласної ради" № 729 від 24.07.2025 щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, проведеного 24.07.2025 о 14.08 год. з якого вбачається, що ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено.

Вказує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у зв`язку з протиправною поведінкою працівників поліції, оскільки не мав до них довіри, і вказував, що він бажає пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, у той час як працівники поліції заперечували. При цьому ОСОБА_1 не був зобов`язаний їхати в автомобілі працівників поліції, а міг прибути самостійно в заклад. В цьому працівники поліції йому відмовили.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення для проходження огляду, що вказує на те, що працівники поліції не направляли ОСОБА_1 для проходження огляду.

Також стверджує, що ОСОБА_1 не були роз`яснені його права в тому числі право на захист.

ОСОБА_1 , та його адвокат Нечай Д.А., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду, у судове засідання апеляційного суду не з`явилися. 04 серпня 2026 року від адвоката Нечая Д.А. до Полтавського апеляційного суду надійшла заява про проведення апеляційного розгляду без його участі та участі ОСОБА_1 , за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити за відсутності учасників справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначених вимог дотримався у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з урахуванням: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №40062 від 23.07.2025 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КП «Центр терапії залежностей ПОР» від 23.07.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів; диску, на якому містяться відеозаписи із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано факт відмови від проходження медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у відмові, як водія, від проходження у встановленому законом порядку огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом захисником та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не оспорюється.

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи.

Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівниками поліції був зупинений автомобіль Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .. Під час спілкування з водієм, в працівників поліції виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння. Поліцейські озвучили ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. В цей час ОСОБА_1 заперечував факт вживання наркотичних засобів, та зазначив, що хоче самостійно проїхати до медичного закладу, на власному автомобілі. Поліцейські повідомили, що саме вони мають його доставити до закладу охорони здоров`я, роз`яснили порядок проходження медичного огляду, наслідки відмови від його проходження та вкотре запитали ОСОБА_1 чи буде той проходити огляд. Останній зазначив, що впевнений у тому, що тест буде негативний, проте у нього не вірить. Вказане, було розцінено працівниками поліції, як відмову від проходження огляду і в подальшому було складено адміністративний протокол. Вказані дії працівники поліції розцінили як відмову від проходження огляду, у зв`язку з чим склали адміністративний протокол, зміст якого довели до відома ОСОБА_1 та вручили останньому його копію.

Посилання в апеляційній скарзі на безпідставність зупинки керованого ОСОБА_1 транспортним засобом не може розглядатись як обставина, яка виключає його вину в скоєнні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та не є безумовною підставою для застосування правового принципу щодо «отруйності плодів отруйного дерева».

При цьому жодних заперечень чи незгоди з фактом безпідставної, на його думку апелянта, зупинки, водій ОСОБА_1 працівникам поліції не висловлював.

Крім того, апеляційний суд наголошує, що саме по собі твердження про безпідставність зупинки транспортного засобу не може розглядатись як достатня та самостійно підстава для закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в силу п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він погоджувався пройти огляд лише на власному транспортному засобі апеляційний суд оцінює критично.

Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп`яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я.

Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані наркотичного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.

За таких підстав, бажання ОСОБА_1 самостійно дістатися медичного закладу для проведення огляду не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Апеляційний суд відзначає, що долучений стороною захисту висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 24.07.2025 року №729 жодного доказового значення в даному провадженні не має.

Відповідно до п.9 Розділу ІІ, п.16 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

З огляду на викладене, медичний огляд в закладі охорони здоров`я може проводитись лише у присутності поліцейського та в межах встановленого Інструкцією №1452/735 часового інтервалу.

Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.

Більш того, факт проходження ОСОБА_1 огляду в закладі охорони здоров`я на предмет його перебування у стані сп`яніння не впливає на правильність висновків суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, адже останнього визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП саме за відмову від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не за керування транспортним засобом в стані сп`яніння.

У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених підставах.

З урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були беззаперечними підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст. ст. 33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.

Постанова судді суду першої інстанції відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Нечая Д.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко