Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №760/6847/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

__________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/726/26

В справі 760/6847/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

05 серпня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря судового засідання Левіцької Н.О.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

У березні 2025 року Позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2025 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Обґрунтовуючи позов, Позивач посилається на те, що 14.04.2021 Відповідач звернувся до АТ «Альфа-Банк», найменування якого 12.08.2022 рішенням загальних зборів акціонерів змінено на АТ «Сенс Банк» (запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022), з метою отримання банківських послуг.

Позивач вказує, що 14.04.2021 підписанням Оферти на укладання угоди про надання кредиту №501311781, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії Відповідач запропонував Банку укласти Угоду, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, і Банк цю пропозицію прийняв. Сторонами узгоджено такі основні умови: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 300.100,00 грн; процентна ставка - 28,00 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців; дата повернення кредиту - 14.04.2026; порядок повернення - згідно з графіком платежів до 14 числа кожного місяця по 9.343,86 грн, загальна кількість платежів - 60; для повернення заборгованості визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.

Позивач зазначає, що Банк свої зобов`язання виконав та надав кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером №193374878 від 14.04.2021 і виписками по рахунках № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 , натомість Відповідач припинив здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 09.10.2024 утворилася заборгованість у розмірі 327.155,07 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 189.337,33 грн та заборгованості по процентах - 137.817,74 грн.

Позивач також зазначає, що Банк направив Відповідачу вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості, яка залишена без відповіді, а порушення умов Угоди не усунуті.

З огляду на викладене, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 327.155,07 грн, а також судові витрати: 3.925,86 грн сплаченого судового збору та 26.281,67 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач через свого представника - адвоката Ващишину О.В. подав відзив на позовну заяву від 18.11.2025, який суд прийняв та долучив до матеріалів справи, а також додаткові пояснення у справі від 25.02.2026, які суд також прийняв та врахував при вирішенні спору.

У відзиві та додаткових поясненнях Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

-Позивачем не надано самого кредитного договору (Угоди), на невиконання якого він посилається; акцепт оферти Банком у вигляді власноручного підпису не наданий, а підпис із печаткою є факсимільним відтворенням, використання якого сторони письмово не узгоджували, тому договір не є укладеним;

-матеріали справи не містять виписки по рахунку № НОМЕР_3 , який в абзаці 1 пункту 3 Оферти визначено як рахунок для видачі кредиту, а відтак не доведено факт перерахування кредитних коштів;

-виписка по рахунку № НОМЕР_2 не відповідає рахунку, зазначеному в кредитному договорі, та не має відношення до Відповідача, а заборгованість у розмірі 306.398,06 грн, яка обліковується на цьому рахунку, не є заборгованістю Відповідача;

-виписка по рахунку № НОМЕР_1 навпаки підтверджує відсутність заборгованості;

-меморіальний ордер №193374878 від 14.04.2021 не є належним доказом, оскільки не містить прізвища та підписів касира (бухгалтера) і печатки банку, містить найменування банку платника «АТ «Сенс Банк» замість «АТ «Альфа-Банк» та фіксує перерахування коштів самим Відповідачем, а не Банком;

-розрахунок заборгованості не є первинним документом і не узгоджується з випискою по рахунку;

-паспорт споживчого кредиту не є належним доказом, оскільки в ньому не фіксується воля сторін договору та його зміст;

-у Відповідача не виник обов`язок дострокового повернення кредиту, оскільки вимогу про усунення порушень він не отримував і Позивач її не надсилав, а рекомендоване поштове відправлення 0503833476892 не зареєстроване в системі АТ «Укрпошта»;

-крім того, досудова вимога підписана представником Приймак Д.О. без надання документа про повноваження.

Відповідач також заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх розмір завищеним і неспівмірним, та звертає увагу на ненадання Позивачем акта приймання-передачі наданих послуг і рахунку-фактури.

12.02.2026 представником Позивача подано заяву про розгляд справи без його участі, у змісті якої надано пояснення по суті спору. Відповідач та його представник у відзиві та додаткових поясненнях також просили проводити розгляд справи за їх відсутності.

У судове засідання 25.02.2026 учасники справи не з`явилися.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо укладення договору та надання кредитних коштів

14.04.2021 ОСОБА_1 власноручно підписано Оферту на укладання угоди про надання кредиту №501311781, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, Додаток №1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг» та Паспорт споживчого кредиту.

Зазначеними документами визначено всі істотні умови кредитування: сума кредиту - 300.100,00 грн; процентна ставка - 28,00 % річних, фіксована; строк кредиту - 60 місяців; дата повернення кредиту - 14.04.2026; щомісячний платіж - 9.343,86 грн до 14 числа кожного місяця, загальна кількість платежів - 60; рахунок для повернення заборгованості - НОМЕР_8.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний стороною (сторонами). Отже, відсутність єдиного документа під назвою «кредитний договір» сама по собі не свідчить про недодержання письмової форми, оскільки зміст домовленостей сторін зафіксовано у сукупності підписаних Відповідачем документів.

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції або не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Це положення застосовується до відносин за кредитним договором у силу частини другої статті 1054 ЦК України.

Суд враховує довід Відповідача про те, що матеріали справи не містять виписки по рахунку № НОМЕР_3 , зазначеному в абзаці 1 пункту 3 Оферти як рахунок для видачі кредиту. Водночас сукупність інших доказів дає змогу достовірно встановити факт передання кредитних коштів.

Так, згідно з випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 за 14.04.2021 по цьому рахунку проведено дві операції: зарахування 300.100,00 грн за документом №193374878 з призначенням платежу «Надання кредиту за кредитним договором №501311781 від 14.04.2021» та подальше перерахування цієї ж суми за документом №193374880 на рахунок № НОМЕР_4 («ТранзРахунок-видача кредиту на БПК») з призначенням платежу «КР 26257008612522: Перерахування коштів за кредитним договором №501311781 від 14.04.2021, ОСОБА_2 ». Тобто виписка фіксує безперервний рух саме кредитних коштів у сумі 300.100,00 грн з посиланням на номер і дату спірного договору та на ім`я Відповідача.

Крім того, суд зважає на подальшу поведінку самої сторони Відповідача. Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 : 13.05.2021 за документом №255755507 внесено 100.000,00 грн готівкою через касу банку (символ 14 «Надходження готівки для погашення кредитів до каси банку») з призначенням платежу «Сплата заборгов. за кред. дог. №501311781 від 14.04.2021, ОСОБА_2 »; у період з 08.06.2021 по 04.02.2022 щомісячно надходило по 6.499,01 грн на поповнення цього ж рахунку; крім того, здійснено платежі 23.08.2022 та 09.09.2022 по 1.000,00 грн, 04.11.2022 - 500,00 грн і 08.11.2022 - 786,49 грн. Загалом на погашення зобов`язань за Угодою №501311781 надійшло 162.777,58 грн.

Наведені дії є вчиненням Відповідачем дій на виконання умов договору і, в розумінні частини другої статті 642 ЦК України та частини другої статті 1046 ЦК України, підтверджують як укладення договору, так і отримання кредитних коштів.

З огляду на це доводи Відповідача про неукладеність договору через непідписання Банком акцепту оферти та через використання факсимільного відтворення підпису суд відхиляє. Акцептом з боку Банку є не лише проставлення підпису на бланку, а вчинення дій на виконання пропозиції - надання кредитних коштів, факт якого підтверджено наведеними доказами та не спростований Відповідачем. Доводи щодо форми підпису Банку стосуються форми правочину, тоді як обидві сторони приступили до його виконання і виконували протягом тривалого часу.

Щодо доводів Відповідача про неналежність окремих доказів

Довід ОСОБА_1 про те, що виписка по рахунку № НОМЕР_2 «не має ніякого відношення» до нього, спростовується змістом самої виписки: рахунок відкритий на ім`я « ОСОБА_3 », РНОКПП НОМЕР_5 , а всі проводки по ньому мають призначення платежу з посиланням на кредитний договір №501311781 від 14.04.2021. За структурою (балансовий рахунок НОМЕР_6 ) це рахунок обліку наданого кредиту, а не поточний рахунок сторонньої особи.

Помилковим є і твердження про те, що на цьому рахунку обліковується заборгованість у розмірі 306.398,06 грн, яка не є заборгованістю Відповідача. Сума 306.398,06 грн є не залишком, а підсумковим оборотом по дебету рахунку за весь період (300.100,00 грн видачі кредиту та три сторновані проводки на суми 2.051,12 грн, 2.098,98 грн і 2.147,96 грн, які були сторновані 03.10.2022 і повторно проведені пізніше).

Так само не може бути прийнятий довід про те, що виписка по рахунку № НОМЕР_1 підтверджує відсутність заборгованості. Цей рахунок (балансовий рахунок НОМЕР_7 ) за своїм призначенням є рахунком для зарахування платежів на погашення кредиту, з якого кошти спрямовуються на погашення тіла кредиту та процентів. Нульовий залишок на такому рахунку є його звичайним станом після розподілу платежу і не свідчить про відсутність кредитної заборгованості, яка обліковується на інших рахунках.

Щодо меморіального ордера №193374878 від 14.04.2021 суд зазначає, що меморіальний ордер є розрахунковим документом, який складається за ініціативою банку для оформлення внутрішньобанківських операцій, на що вказує і сам Відповідач. Проводка «дебет рахунку № НОМЕР_2 - кредит рахунку № НОМЕР_1 » відображає саме операцію з видачі кредиту, а зазначення Відповідача одночасно і як платника, і як отримувача зумовлене тим, що обидва рахунки відкриті на його ім`я в системі обліку банку. Зазначення в ордері найменування банку платника як АТ «Сенс Банк» замість АТ «Альфа-Банк» пояснюється тим, що документ роздруковано з архіву банку 09.10.2024, тобто після зміни найменування, і само по собі не спростовує змісту облікової операції, який узгоджується з випискою по особовому рахунку.

Стосовно розрахунку заборгованості суд зазначає, що цей документ дійсно не є первинним документом у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Разом з тим його дані повністю узгоджуються з випискою по особових рахунках, яка, за висновками Верховного Суду, є належним і допустимим доказом руху коштів за банківським рахунком.

Так, за розрахунком погашено тіла кредиту 110.762,67 грн, що дорівнює сумі платежів за випискою (92.997,67 грн + дев`ять платежів + 500,00 грн + 786,49 грн); погашено процентів 52.014,91 грн, що дорівнює сумі за випискою (7.002,33 грн + вісім платежів + 3.000,00 грн); разом 162.777,58 грн. Залишок тіла кредиту становить 300.100,00 грн - 110.762,67 грн = 189.337,33 грн. Цей же результат отримується і при перевірці за виписками з іншого боку: залишок на рахунку № НОМЕР_2 станом на 17.09.2024 - 125.622,71 грн, з урахуванням перенесеної на рахунок простроченої заборгованості суми 65.001,11 грн становить 190.623,82 грн, за вирахуванням погашень 04.11.2022 (500,00 грн) і 08.11.2022 (786,49 грн) - 189.337,33 грн.

Арифметично коректним є і нарахування процентів: 190.623,82 грн ? 28,00 % / 12 = 4.447,89 грн, що відповідає щомісячним нарахуванням за розрахунком у період з 14.03.2022; після часткових погашень у листопаді 2022 року щомісячне нарахування становить 4.410,28 - 4.416,24 грн.

За таких обставин суд визнає доведеним факт отримання Відповідачем кредитних коштів у сумі 300.100,00 грн, часткового виконання ним зобов`язань на суму 162.777,58 грн та наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 189.337,33 грн.

Щодо вимоги про дострокове повернення кредиту

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Матеріалами справи підтверджено, що АТ «Сенс Банк» склало Вимогу про усунення порушень від 25.03.2024 за кредитним договором №501311781 від 14.04.2021, у якій зазначено, що станом на 25.03.2024 загальна сума заборгованості становить 296.991,37 грн, та висунуто вимогу протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов договору та погасити заборгованість у розмірі простроченого боргу, а у випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти.

Факт надсилання вимоги підтверджується описом вкладення у поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 з відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв`язку від 02.04.2024 та іншими документами.

Наведене спростовує довід Відповідача про те, що вимога взагалі не надсилалася. Посилання на те, що відправлення за номером 0503833476892 не зареєстроване в системі відстеження АТ «Укрпошта», такого висновку не змінює: перевірка здійснювалася Відповідачем у листопаді 2025 року, тобто більш ніж через півтора роки після відправлення, тоді як строк зберігання даних у системі відстеження становить шість місяців, а факт приймання відправлення до пересилання підтверджений первинними поштовими документами.

Адреса, за якою надіслано вимогу, збігається з адресою, зазначеною Відповідачем в Оферті від 14.04.2021, а також з адресою, зазначеною ним же у відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц (провадження №14-680цс19), згідно з яким, якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, не виконавши вимоги щодо направлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту, то у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти, а у суду відсутня підстава для задоволення позову в частині дострокового стягнення. Водночас у зазначеній справі підставою для такого висновку стала неможливість установити зміст надісланої кореспонденції через відсутність опису вкладення. У цій же справі опис вкладення (форма ЦОКК-2) наявний і прямо ідентифікує вкладення як Вимогу про усунення порушень на ім`я ОСОБА_1 , що дозволяє достовірно встановити як факт надсилання, так і зміст надісланого документа.

При цьому суд виходить із того, що отримання надісланої кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для висновку про належне повідомлення (близький за змістом підхід викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, провадження №11-268заі18). Доказів того, що Відповідач змінив адресу і повідомив про це Банк, матеріали справи не містять.

Відтак суд доходить висновку, що Банк реалізував право, передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України, та дотримався порядку, встановленого статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки вимогу надіслано 02.04.2024, а її умовами визначено граничний строк усунення порушень - не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання, строк для добровільного виконання сплив 07.05.2024. Саме з цієї дати змінився строк повернення кредиту, і вся непогашена сума кредиту стала такою, строк повернення якої настав.

Щодо розміру процентів за користування кредитом

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18, пункти 53, 54, 91-93), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки строк повернення кредиту змінено на 07.05.2024, нарахування договірних процентів за ставкою 28,00 % річних після цієї дати є безпідставним. Вимог, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, Позивач у цій справі не заявляв, а суд відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.

За розрахунком Позивача загалом нараховано процентів 189.832,65 грн, погашено 52.014,91 грн, заявлено до стягнення 137.817,74 грн.

Виключенню з розрахунку підлягають проценти, нараховані за розрахункові періоди, що настали після 07.05.2024, а саме: за період з 14.05.2024 по 14.06.2024 - 4.415,40 грн; з 14.06.2024 по 14.07.2024 - 4.410,28 грн; з 14.07.2024 по 14.08.2024 - 4.412,69 грн; з 14.08.2024 по 14.09.2024 - 4.415,22 грн; з 14.09.2024 по 09.10.2024 - 3.681,56 грн, а всього 21.335,15 грн.

За розрахунковий період з 14.04.2024 по 14.05.2024 (30 днів), у межах якого сплив строк для добровільного виконання вимоги, Позивачем нараховано 4.413,04 грн. Пропорційно кількості днів до 07.05.2024 включно (23 дні) обґрунтованим є нарахування в розмірі 4.413,04 грн / 30 ? 23 = 3.383,33 грн, а решта - 1.029,71 грн - підлягає виключенню.

Загалом з розрахунку підлягають виключенню проценти в сумі 22.364,86 грн (21.335,15 грн + 1.029,71 грн). Відтак обґрунтованим є розмір заборгованості по процентах 137.817,74 грн - 22.364,86 грн = 115.452,88 грн.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з Відповідача, становить 304.790,21 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 189.337,33 грн, заборгованість по процентах - 115.452,88 грн. У задоволенні решти позовних вимог у частині процентів на суму 22.364,86 грн належить відмовити.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений строк (термін), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оцінюючи доводи сторін у їх сукупності, суд керується стандартом доказування, наведеним у пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19), згідно з яким обставину слід доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. У цій справі сукупність поданих Позивачем доказів у поєднанні з фактичною поведінкою Відповідача щодо виконання договору відповідає наведеному стандарту.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3.925,86 грн. Позовні вимоги задоволено на 93,16 % (304.790,21 грн від ціни позову 327.155,07 грн), відтак з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3.657,48 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

На підтвердження таких витрат Позивачем надано договір про надання послуг №1006 від 28.01.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс», довіреність №023784/25 від 03.02.2025 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Кізко Л.С. Пунктом 3.1 договору визначено розмір винагороди: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; за отримання рішення суду - 225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %.

Заявлений Позивачем розмір витрат - 26.281,67 грн - обчислено як 375,00 грн + 225,00 грн + 7,85 % від ціни позову. Проте за умовами пункту 3.1 договору базою для нарахування комісійної винагороди є саме фактично стягнуті на користь замовника кошти, а не ціна позову. На час вирішення спору такі кошти не стягнуті, а тому ця складова не є ані понесеною, ані такою, що підлягає сплаті у визначеному розмірі. За своєю правовою природою вона є «гонораром успіху». Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19) визнала, що така винагорода може бути складовою гонорару адвоката, проте водночас вказала, що зобов`язання, які склалися між адвокатом і клієнтом, не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат, а суд повинен оцінювати необхідність і розумність таких витрат саме в контексті їх компенсації за рахунок іншої сторони судової справи.

Крім того, відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Передбачених пунктами 3.3.2-3.3.5 договору акта приймання-передачі наданих послуг і рахунку-фактури Позивачем не надано.

Ураховуючи наведене, а також критерії співмірності, встановлені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи та наявність усталеної судової практики у справах цієї категорії, суд визнає обґрунтованим і співмірним розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 600,00 грн, які й підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача. У задоволенні решти вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу належить відмовити.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 629, 638, 642, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №501311781 від 14.04.2021 у розмірі 304.790,21 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 189.337,33 грн, заборгованість по процентах - 115.452,88 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 3.657,48 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 600,00 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя: