Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №945/1576/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1576/26

Провадження № 3/945/450/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Лопіна О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кам`янець-Подільського, Хмельницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

встановила:

Згідно протоколу серії ВАД № 875538 від 21.06.2026, 20 червня 2026 року о 13 год. 15 хв., а/д с-151410-0 км+500м, поблизу с. Безводне Миколаївського району Миколаївської області, неповнолітній ОСОБА_2 керував т/з Мустанг, д.з.н. НОМЕР_1 , в напрямку с. Новомихайлівка, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив виїзд на узбіччя з подальшим падінням, після чого отримав травму, також не маючи посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії, тобто не мав права керувати таким т/з. До адміністративної відповідальності притягнуто матір ОСОБА_1 .

За таких обставин, уповноважений на складання адміністративного протоколу працівник правоохоронного органу, кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.184 КУпАП, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи розумність строків розгляду справи, відсутність будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не є обов`язковою, суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши протокол та письмові матеріали, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступних висновків.

Зі змісту ч.1 ст.184 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною статтею передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

При цьому, ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

За порушення таких обов`язків, батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч.1 ст.184КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст.ст.150,180 СК України та ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Статтею 150 СК України, визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

За вказаних обставин, протокол про адміністративне правопорушення обов`язково має містити посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №875538 від 21.06.2026, складеного відносно ОСОБА_1 зазначено, що неповнолітній ОСОБА_2 керував т/з Мустанг, д.з.н. НОМЕР_1 , в напрямку с. Новомихайлівка, був неуважним, не стежив зо дорожньою обстановкою не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустив виїзд на узбіччя з подальшим падінням, після чого отримав травму, також не маючи посвідчення водія на право керування т/з відповідної категорії, тобто не мав права керувати таким т/з.

Однак, від виконання яких саме батьківських обов`язків ухилилась ОСОБА_1 , якими нормами закону вони передбачені у протоколі не зазначено.

Тобто, у протоколі не викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Отже, за наведеного, невикладення суті адміністративного правопорушення позбавляє процесуальної можливості суд з`ясувати обставини вчинення адміністративного правопорушення, вину особи у його вчиненні, а відтак, і наявність складу адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Суд наголошує, що він не має права самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Необхідно також зазначити, що суд не повинен в даному конкретному випадку не виконувати вимоги чинного законодавства України, якими встановлені обов`язкові передумови для притягнення особи до адміністративної відповідальності, за органи, які складають адміністративні протоколи, та формально підходити до розгляду таких матеріалів, та приймати рішення притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, дії ОСОБА_1 , які зазначені у протоколі серії ВАД №875538 від 21.06.2026, не утворюють події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у зв`язку з чим, в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст 247 п.1, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Суддя Олена ЛОПІНА