Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №143/987/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/987/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

з участю секретаря Левченко М.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Самородова Олена Володимирівна, заінтересована особа – ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,-

встановив:

28.07.2026 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Самородова Олена Володимирівна, звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 .

Заява обґрунтована тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 2001 року.

Протягом тривалого часу ОСОБА_2 систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство, принижує, ображає, погрожує фізичною розправою та вбивством.

30.06.2026 року та 04.06.2026 року він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, побив її та висловлював погрози вбивством.

Наступного дня вона виявила пошкодження та часткове знищення її майна шляхом підпалу.

12.07.2026 року приблизно о 06 год. 30 хв., коли вона приїхала до домоволодіння для догляду за господарством, ОСОБА_2 , дочекавшись її, несподівано підійшов зі спини та наніс удар ножем у ділянку попереку. Після цього він намагався завдати повторно удар ножем, а коли їй вдалося вирватися та втекти, переслідував ще близько 150 метрів. Лише завдяки тому, що вона добігла до сусіднього домоволодіння, їй вдалося урятувати своє життя.

Унаслідок нападу вона була госпіталізована до хірургічного відділення КНП «Погребищенська лікарня», де перебувала на стаціонарному лікуванні з 12.07.2026 року по 20.07.2026 року.

Наразі вона змушена повернутися додому, однак обґрунтовано побоюється за своє життя та здоров`я, оскілки існує реальна загроза вчинення ОСОБА_2 повторного насильства щодо неї.

Заявниця вважає себе особою, яка зазнала домашнього насильства.

Посилаючись на наведені обставини, просить:

-видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців;

-заборонити ОСОБА_2 перебувати у її місці проживання та перебування;

-заборонити ОСОБА_2 наближатися до неї на відстань менше 500 метрів, а також до місця її роботи, лікування чи іншого місця її перебування;

-заборонити ОСОБА_2 будь – які контакти із нею особисто, телефоном, через електронні засоби зв`язку, соціальні мережі, месенджери або третіх осіб;

-заборонити ОСОБА_2 розшукувати її, переслідувати та будь – яким іншим способом контактувати із нею (а.с.1, 2).

Ухвалою судді від 03.08.2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд визначено проводити в порядку окремого провадження (а.с.10).

В порядку підготовки справи до розгляду суд на підставі ч.2 ст.294 ЦПК України витребував документи зі справи про адміністративне правопорушення №143/684/26 та ухвалу суду в кримінальному провадженні у справі №143/830/26.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала та підтвердила викладені у ній обставини.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причину неявки суд не повідомив.

Судом встановлено, що з 19.09.2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.3).

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

ОСОБА_2 08.06.2026 року знятий із реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Згідно із протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.05.2026 року ОСОБА_1 повідомила поліцію про те, що в цей день близько 22 год. ОСОБА_2 вчинив відносно неї домашнє насильство в сім`ї (а.с.21).

Згідно із поясненнями ОСОБА_1 від 30.05.2026 року, наданими поліцейському ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, в цей день вона повернулася додому близько 22 год. та її чоловік ОСОБА_2 почав на неї сваритися, що вона не заробляє гроші, а потім почав її душити та кинув на ліжко (а.с.22).

Згідно із Формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складеною 30.05.2026 року поліцейським ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, він провів співбесіду із ОСОБА_2 , також було встановлено, що останній має зброю та/або може її легко дістати та застосувати, зловживає алкогольними напоями

30.05.2026 року відносно ОСОБА_2 поліцейським ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області винесено терміновий заборонний припис, згідно якого йому заборонено в будь – який спосіб контактувати із ОСОБА_1 в термін до 09.06.2026 року (а.с.23).

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 30.05.2026 року, складеним поліцейським ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, в цей день о 22 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 умисно висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою в сторону своєї дружини ОСОБА_1 , що проживає разом із ним за вищевказаною адресою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру (а.с.20).

Згідно із ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 29.06.2026 року у справі №143/830/26 призначено підготовче судове засідання в кримінальному провадженні за №12026020060000130 від 31.05.2026 року за фактом вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України (а.с.25).

Згідно із випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2557 ОСОБА_1 з 12.07.2026 року по 20.07.2026 року перебувала на стаціонарному лікуванні із діагнозом – непроникаюче ножове поранення в ділянці попереку справа, кровотеча (а.с.4 зворот).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 5 ЦПК України вказано, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У частині першій статті 15, частині першій статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Пунктами 3, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

У статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» зазначено, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: 1) постраждала особа або її представник; 2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; 3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на колишнє подружжя незалежно від факту спільного проживання (пункт 2 частини другої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Визначення конкретних видів, передбачених частиною другою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», заходів тимчасового обмеження прав кривдника або обов`язків, які покладаються на нього, а також строку, на який видається обмежувальний припис, належить до компетенції суду.

Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 127/9600/22.

Систематичність визначається, виходячи з кількісного показника порушення правил співжиття протягом необмеженого проміжку часу. При цьому суттєвим є саме факт повторного вчинення одного й того самого правопорушення, що свідчить про те, що застосовані заходи впливу є безрезультатними (див. постанову Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 161/16344/20).

Докази, що додаються до заяви про видачу обмежувального припису, мають стосуватися місця вчинення домашнього насильства, ризиків безпеки постраждалої особи, вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, тобто докази мають стосуватись обґрунтованих побоювань з приводу того, що особа (кривдник) здатний вдатися до небезпечних проявів домашнього насильства у будь-якому його вигляді психологічному, фізичному, економічному, тощо. Це можуть бути докази застосування психологічного насильства, приниження гідності, жорстокого поводження з боку заінтересованої особи до заявника, катування, нелюдського поводження, що передбачає спричинення сильних фізичних та душевних страждань, тривалість та системність протиправної поведінки кривдника та докази того, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії у відношенні до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими.

Як докази до заяви можуть додаватися, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою органів Національної поліції; терміновий заборонювальний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції; обмежувальний припис, винесений судом у кримінальному провадженні; інші документи, які засвідчують факт насильства; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 лютого 2025 року у справі № 569/11625/24 та від 29 вересня 2025 року у справі № 760/31644/24.

Суд вважає, що вжиті заявницею розумні заходи для її захисту, а саме звернення до правоохоронних органів не дали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту її прав.

Отже, ураховуючи наявність конфліктної ситуації між заявником та заінтересованою особою, наявність дій якої свідчать про можливість ОСОБА_2 переслідувати у майбутньому заявницю, суд дійшов висновку про високий рівень вірогідності повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, і такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи, а тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту ОСОБА_1 необхідно застосувати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , оскільки заявниця, як жертва домашнього насильства, з урахуванням та оцінкою наявних ризиків, потребує захисту у порядку, передбаченому законом. При цьому ігнорування заінтересованою особою застосованих працівниками поліції до нього заходів впливу, існування достатньо обґрунтованого припущення, що останній має зброю та/або може її легко дістати та застосувати, дають підстави вважати вірогідним продовження чи повторне вчинення кривдником до заявниці психологічного та фізичного насильства.

Разом із тим, видача обмежувального припису щодо ОСОБА_2 строком на три місяці, на думку суду, є достатнім заходом, здатним у повній мірі забезпечити виконання захисної та запобіжної функцій щодо попередження вчинення насильства, а також забезпечення першочергової безпеки заявниці, з огляду на наявність ризиків, передбачених законом та встановлених судом під час судового розгляду.

Відтак, виходячи із принципу пропорційності, оцінюючи ризики продовження протиправної поведінки ОСОБА_2 та його вплив на заявницю, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що він не здатний повністю контролювати свої дії, суд вважає, що такі втручання в особисті права заінтересованої особи як заборона ОСОБА_2 перебувати у місці проживання та перебування заявниці; заборона наближатися до неї на відстань менше 100 метрів, а також до місця її роботи, лікування чи іншого місця її перебування; заборона будь – яких контактів із нею особисто, телефоном, через електронні засоби зв`язку, соціальні мережі, месенджери або третіх осіб; заборона розшукувати її, переслідувати та будь – яким іншим способом контактувати із нею на строк три місяці - є пропорційним, доречним, відповідає меті його застосування, та водночас забезпечить дієвий та ефективний захист заявниці від кривдника.

Згідно із ч.4 ст.350 – 6 КУпАП рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

В силу ч.2 ст.350 – 8 ЦПК України про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Керуючись ст. ст.5, 9, 12, 19, 81, 82, 259, 350-1 - 350-6 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 3 місяці, шляхом встановлення наступних заходів тимчасового обмеження прав та покладення на нього обов`язків, а саме:

-заборонити ОСОБА_2 перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 ;

-заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 100 метрів до місця проживання (перебування), роботи та/або лікування ОСОБА_1 ;

-заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

-заборонити ОСОБА_2 розшукувати ОСОБА_1 , переслідувати її та в будь – який спосіб спілкуватися із нею.

У задоволенні заяви у іншій частині відмовити.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Повідомити ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про видачу обмежувального припису для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на профілактичний облік.

Повідомити виконавчий комітет Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання рішення суду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 05.08.2026 року.

Суддя