Вирок від 04 серпня 2026 р. у справі №142/314/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/314/26

Номер провадження 1-кп/142/68/26

В И Р О К

іменем України

05 серпня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020190000086 від 21 квітня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харцизьк Донецької області, громадянки України, яка проживає в АДРЕСА_1 , українки, з неповною загальною середньою освітою, незаміжньої, не працюючої, раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 15.04.2026 року, приблизно об 11 годині 20 хвилин, зайшла до приміщення магазину та взявши продовольчий візок, виявила у ньому мобільний телефон марки РОСО М5б сірого кольору в червоному чохлі, належний ОСОБА_5 . Скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, у останньої виник злочинний умисел на заволодіння мобільним телефоном, належним ОСОБА_5 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, з метою наживи та звернення чужого майна на свою користь, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом Президента України від № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженим Законом України № 4757-ІХ від 14.01.2026), діючи умисно, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно поклала вказаний вище мобільний телефон до кишені власної сумки, тим самим здійснила його крадіжку. Заволодівши мобільним телефоном, що належить ОСОБА_5 , ОСОБА_4 продовжила покупки, після чого вийшла із приміщення магазину та залишила мобільний телефон для власних потреб.

Згідно висновку експерта вартість бувшого у використані мобільного телефону марки РОСО М5б сірого кольору з оперативною пам`яттю 4 Гб та внутрішньої пам`яттю 64 Гб, станом на 15.04.2026 року становила 3733 гривень 33 копійки.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 3733 грн. 33 коп.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю та пояснила, що 15 квітня 2026 року, перебуваючи в магазині, взяла продовольчий візок, у якому побачила мобільний телефон в червоному чохлі. У той момент вирішила забрати його собі, вимкнула його та поклала телефон до своєї сумки та продовжила здійснювати покупки. Після цього вийшла з магазину разом із телефоном, який залишила для власного користування. В подальшому відразу відділа телефон працівникам поліції, коли ті приїхали до неї додому. У скоєному щиро розкаялася, просила її суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, подала на адресу суду заяву, в якій просить судовий розгляд кримінальної справи проводити у її відсутності, при призначенні покарання ОСОБА_4 покладається на розсуд суду, претензій до обвинуваченої не має, зазначає, що викрадений ОСОБА_4 телефон їй повернуто.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_4 надала суду послідовні покази щодо обставин скоєння кримінального правопорушення, в повній мірі визнала свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, і проти цього не заперечують учасники судового провадження, то відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним проводити дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, правильне розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає. Одночасно судом роз`яснено обвинуваченій та потерпілому, що у такому випадку воги будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, та зможуть оскаржити вирок тільки в частині призначеного покарання.

Тому, суд, відповідно до ст. 349 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченої та матеріалами, що характеризують особу обвинуваченої.

Прокурор ОСОБА_3 вважаючи вину ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України доведеною, а кваліфікацію вірною, просила визнати ОСОБА_4 винною у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та, визнавши щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину обставинами, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі, та враховуючи особу ОСОБА_4 , її критичне ставлення до скоєного, яка раніше не судима, враховуючи думку потерпілого, та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк 2 роки, та з покладенням обов`язків відповідно до п. 1 п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання відповідно до характеристики наданої Студенянською сільською радою Вінницької області характеризується задовільно, відповідно до листа КНП "Піщанська районна лікарня "Піщанської селищної ради" № 93 від 23 квітня 2026 року на диспансерному на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також те, що згідно досудової доповіді на обвинувачену, складеної посадовою особою Тульчинського районного секктору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, при середній ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середньому ризику небезпеки для суспільсва, з урахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб, а у разі звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням орган пробації вважає доцільним покладання на неї обов`язків: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаціною програмою.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що достатньою мірою покарання з метою виправлення ОСОБА_4 та запобіганню вчинення нових злочинів, буде призначення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку, відповідно до ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В даному кримінальному провадженні до обвинуваченої ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строк якого закінчився 28 червня 2026 року.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному прповадженні не застосовувалися.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Арешт майна, застосований в даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2026 року, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, слід скасувати.

По даному кримінальному провадженні проведено судову товарознавчу експертизу № СЕ-19/102-26/8010-ТВ від 22 квітня 2026 року, вартість проведення якої згідно довідки Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України становить 1782 гривні 80 копійок, а тому дані витрати, відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 351, 354, 368, 371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного їй покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України витрати в кримінальному провадженні за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-26/8010-ТВ від 22 квітня 2026 року в розмірі 1782 гривні 80 копійок.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- мобільний телефон РОСО М5s сірого кольору з оперативною пам`яттю 4 Гб та внутрішньої пам`яттю 64 Гб, в чохлі-книжці червоного кольору, які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_5 , залишити потерпілій ОСОБА_5 .

Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2026 року, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: