Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №129/3182/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/3182/25

Провадження по справі № 2/129/499/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

головуючого судді Капуша І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника Корнійчук Діани Дмитрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

11 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Гайсинського районного суду Вінницької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника Корнійчук Діани Дмитрівни з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1215-3612 від 31 травня 2023 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31 травня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою було укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1215-3612, відповідно до умов якого останній було надано кредитні кошти у сумі 9 300,00 грн строком на 300 календарних днів. Позивач зазначає, що кредитні кошти були перераховані відповідачці в повному обсязі, однак остання належним чином взяті на себе договірні зобов`язання не виконала, у зв`язку із чим утворилася заборгованість. Посилаючись на умови договору та наданий розрахунок, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 42 460,00 грн, з яких 9 300,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 33 160,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

25 листопада 2025 року відповідачка через канцелярію суду подала заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю звернення за юридичною допомогою. При цьому будь-яких доказів, які б підтверджували обставини, викладені у заяві, до суду не надала.

Суд відклав розгляд справи, надавши відповідачці додатковий час для реалізації процесуальних прав, зокрема для подання відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження своєї правової позиції.

Після відкладення розгляду справи відповідачка у судові засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала, будь-яких письмових пояснень чи доказів на спростування позовних вимог суду не надала.

Представник позивача у поданому до суду клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

За таких обставин, враховуючи повторну неявку належним чином повідомленої відповідачки, неподання нею відзиву на позов, відсутність повідомлення про поважні причини неявки, а також відсутність заперечень позивача проти такого порядку розгляду справи, суд відповідно до статей 280–281 ЦПК України дійшов висновку про можливість ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Як убачається з матеріалів справи, 31 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1215-3612, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредит у сумі 9 300,00 грн строком на 300 календарних днів. Договором визначено порядок користування кредитними коштами, їх повернення та сплати процентів за користування кредитом.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивачем надано довідку про перерахування суми кредиту, відповідно до якої 31 травня 2023 року відповідачці було перераховано кредитні кошти у розмірі 9 300,00 грн.

Крім того, до матеріалів справи долучено довідку про успішність переказу грошових коштів, яка містить відомості про здійснення 31 травня 2023 року переказу коштів за договором №1215-3612 у сумі 9 300,00 грн.

На підтвердження розміру заявлених позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості, згідно з яким заборгованість відповідачки за договором складається з неповернутої суми основного боргу у розмірі 9 300,00 грн та процентів за користування кредитом. При цьому позивач просить стягнути з відповідачки 42 460,00 грн, з яких 9 300,00 грн становить заборгованість за тілом кредиту та 33 160,00 грн — заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити кошти, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що позивач виконав передбачений договором обов`язок щодо надання відповідачці кредитних коштів у сумі 9 300,00 грн, тоді як відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала.

Наданий позивачем розрахунок містить відомості про нарахування процентів відповідно до визначених договором ставок та відображає здійснені відповідачкою платежі. Згідно з цим розрахунком загальний розмір заборгованості становить 88 309,00 грн, з яких 9 300,00 грн — основний борг та 79 009,00 грн — проценти за користування кредитом.

Разом із тим позивач просить стягнути не всю обчислену ним заборгованість, а 42 460,00 грн, з яких 9 300,00 грн — заборгованість за кредитом та 33 160,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами. Саме такий розмір вимог визначений позивачем у позовній заяві.

Оскільки відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, підстав для виходу за межі визначеного позивачем розміру заборгованості немає.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачці кредитних коштів, невиконання нею зобов`язань та розмір заявленої до стягнення заборгованості підтверджені належними і допустимими доказами.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 42 460,00 грн заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1215-3612 від 31 травня 2023 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №1111 від 05 вересня 2025 року.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 76–81, 89, 141, 223, 259, 263–265, 280–282 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника Корнійчук Діани Дмитрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1215-3612 від 31.05.2023 року у загальному розмірі 42 460,00 грн, з яких: 9 300,00 грн — заборгованість за кредитом; 33 160,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Гайсинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Вінницького апеляційного суду через Гайсинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, при цьому строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: