Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №727/10234/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10234/25

Провадження № 2/727/295/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

за участю представника позивача

за первісним позовом ОСОБА_1

за участю представника відповідача

за зустрічним позовом ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на одну другу частку нерухомого майна та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частку двох об`єктів нерухомого майна.

Посилається на те, що 22 листопада 2003 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, який рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2022 року у справі №727/10716/22 було розірвано.

Вказує, що від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що за час перебування у шлюбі сторонами було придбано нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 29,00 кв.м., реєстраційний номер майна 2293776, та квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 43,30 кв.м., реєстраційний номер майна 36627684.

Стверджує, що право власності на вказані квартири зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 , однак, оскільки це майно було набуте сторонами під час шлюбу, воно є об`єктом права їх спільної сумісної власності, а частки колишнього подружжя у ньому є рівними.

Вказує, що згідно з довідками про вартість майна вбачається, що оцінна вартість квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 29,00 кв.м., становить 1460628,00 грн., а квартири АДРЕСА_2 , житловою площею 43,30 кв.м., — 2102369,00 грн. Загальна вартість належної їй 1/2 частки спірного майна становить 1781498,50 грн.

На основі викладеного позивачка, на підставі ст.ст. 60, 63, 68–71 СК України, просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 29,00 кв.м., реєстраційний номер майна 2293776, та на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , житловою площею 43,30 кв.м., реєстраційний номер майна 36627684.

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до відповідачки за зустрічним позовом - ОСОБА_3 (вона ж позивачка за первісним позовом) про поділ майна подружжя, який ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2025 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Посилається на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 листопада 2003 року, який рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2022 року, що набрало законної сили 19 січня 2023 року, було розірвано, та від якого вони мають двох спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із ОСОБА_3 .

Зазначає, що під час шлюбу сторонами було набуто на праві спільної сумісної власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,70 кв.м., у тому числі житловою площею 29,00 кв.м., придбану на підставі Договору купівлі-продажу від 26 липня 2006 року, та трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 62,90 кв.м., у тому числі житловою площею 43,30 кв.м., придбану на підставі Договору купівлі-продажу від 14 червня 2012 року.

Стверджує, що після припинення спільного проживання між сторонами фактично склався порядок користування спірним майном, за яким відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 разом із дітьми проживає у трикімнатній квартирі АДРЕСА_2 , а він проживає у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 .

Зазначає, що протягом указаного періоду жодних претензій щодо такого порядку користування квартирами між сторонами не виникало.

Стверджує, що запропонований відповідачкою за зустрічним позовом ОСОБА_3 спосіб поділу шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частку кожної квартири не призведе до остаточного вирішення спору, оскільки після ухвалення такого рішення сторони залишаться співвласниками обох об`єктів нерухомого майна та будуть змушені надалі узгоджувати порядок користування і розпорядження ними.

Вважає, що за наявності кількох самостійних об`єктів нерухомого майна, які належать подружжю на праві спільної сумісної власності, найбільш доцільним є їх пооб`єктний поділ із переданням кожному з колишнього подружжя окремого об`єкта, що забезпечить остаточне врегулювання майнових відносин між сторонами та унеможливить виникнення подальших спорів щодо користування і розпорядження спільним майном.

Вказує, що з урахуванням фактично сформованого між сторонами порядку користування майном, проживання відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 разом із дітьми у трикімнатній квартирі та його проживання у двокімнатній квартирі доцільним є передання відповідачці ОСОБА_3 у особисту приватну власність квартири АДРЕСА_2 , а йому — квартири АДРЕСА_1 .

Стверджує, що він не претендує на стягнення з ОСОБА_3 грошової компенсації різниці між вартістю квартир, які просить передати сторонам у власність.

На основі викладеного позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 просить суд у порядку поділу спільного майна подружжя передати йому у особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,70 кв.м., у тому числі житловою площею 29,00 кв.м.; передати відповідачці за зустрічним позовом - ОСОБА_3 у особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 62,90 кв.м., у тому числі житловою площею 43,30 кв.м., та припинити право спільної сумісної власності сторін на зазначене нерухоме майно.

Представник позивачки за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 — адвокат Ноцький О.В. у судовому засіданні підтримав вимоги первісного позову та просив їх задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову — відмовити. Вказав, що позивачка за первісним позовом - ОСОБА_3 на даний час разом із дітьми проживає у квартирі АДРЕСА_2 , однак вважав доцільним здійснити поділ спірного майна шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частку кожної із квартир, оскільки такий спосіб поділу відповідає засаді рівності часток подружжя у спільному майні. Вважав, що це відповідає сталій практиці та Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року. Заперечував проти запропонованого ОСОБА_4 пооб`єктного поділу, посилаючись на істотну різницю у вартості квартир та на те, що позивачка не надавала згоди на передання їй у власність одного об`єкта замість належних їй часток у кожному зі спірних об`єктів нерухомого майна.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 — адвокат Рендюк Н.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення первісного позову, підтримала вимоги зустрічного позову та просила їх задовольнити. Пояснила, що після припинення спільного проживання між сторонами фактично склався усталений порядок користування спірним майном, відповідно до якого відповідачка за зустрічним позовом - ОСОБА_3 разом із дітьми проживає у трикімнатній квартирі АДРЕСА_2 , а позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 — у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 . Вважала, що визнання за кожною зі сторін права власності на 1/2 частку кожної квартири не вирішить спір остаточно, оскільки сторони залишаться співвласниками обох об`єктів нерухомого майна, натомість їх пооб`єктний поділ відповідатиме фактичному порядку користування, забезпечить кожну зі сторін окремим житлом та унеможливить виникнення подальших спорів щодо користування і розпорядження майном. Також зазначила, що позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 не претендує на стягнення з відповідачки за зустрічним позовом - ОСОБА_3 грошової компенсації різниці у вартості квартир.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 серпня 2025 року було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільним майном подружжя та його поділ та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 про поділ майна подружжя було об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільним майном подружжя та його поділ.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 червня 2026 року під головуванням судді Чебан В.М. було прийнято до свого провадження цивільну справу №727/10234/25 (провадження №2/727/295/26) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільним майном подружжя та його поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя; призначено по зазначеній цивільній справі судове засідання на 30 червня 2026 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що вимоги первісного позову задоволенню не підлягають, а вимоги зустрічного позову є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що позивачка за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом - ОСОБА_3 та відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 листопада 2003 року, який рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2022 року у справі №727/10716/22, що набрало законної сили, було розірвано (а.с.10).

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а.с.11-12).

Під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 26 липня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Половинською О.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №8032, було придбано квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,70 кв.м., у тому числі житловою площею 29,00 кв.м., яка складається з двох житлових кімнат, реєстраційний номер майна 2293776, право приватної власності на яку зареєстровано за позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.5-7).

Також під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 14 червня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балан Р.Б. та зареєстрованого в реєстрі за №2719, було придбано квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 62,90 кв.м., у тому числі житловою площею 43,30 кв.м., яка складається з трьох житлових кімнат, реєстраційний номер майна 36627684, право приватної власності на яку зареєстровано за позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_4 , що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованими 26 липня 2025 року за №5005348541470 (а.с.5-7).

Таким чином, обидві спірні квартири були придбані та зареєстровані за ОСОБА_4 у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до довідки про надання інформаційно-консультаційних послуг, складеної 08 серпня 2025 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Всеукраїнський експертно-правовий союз», оцінна вартість квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 43,70 кв.м., житловою площею 29,00 кв.м., становить 1460628,00 грн. (а.с.8).

Згідно з довідкою про надання інформаційно-консультаційних послуг, складеною 08 серпня 2025 року вищевказаним суб`єктом оціночної діяльності, оцінна вартість квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62,90 кв.м., житловою площею 43,30 кв.м., становить 2102369,00 грн. (а.с.9).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

За змістом ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

За наведених обставин, оскільки спірні квартири були придбані сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а належних та допустимих доказів на спростування презумпції спільності майна подружжя суду не надано, то, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 є об`єктами права спільної сумісної власності сторін - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , незалежно від того, що право власності на них зареєстровано за останнім.

При цьому, оцінюючи запропоновані сторонами варіанти поділу спірного майна, суд виходить із того, що передбачена ст.70 СК України рівність часток подружжя не зумовлює необхідності визнання за кожним із подружжя права власності на 1/2 частку кожного окремого об`єкта, якщо до складу спільного майна входить декілька самостійних об`єктів, які можуть бути розподілені між сторонами пооб`єктно.

До подібних висновків прийшов Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №757/64512/16-ц (провадження № 61-12274св21).

При цьому, предметом поділу в цій справі є два окремі та самостійні об`єкти нерухомого майна — двокімнатна квартира АДРЕСА_1 та трикімнатна квартира АДРЕСА_2 .

За наведених обставин, склад спірного майна дає можливість здійснити його реальний пооб`єктний поділ шляхом передання кожному з колишнього подружжя окремої квартири без збереження між ними режиму спільної власності на кожен зі спірних об`єктів.

При цьому, такий варіант поділу також відповідає фактично сформованому між сторонами порядку користування спірним майном, оскільки позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом - ОСОБА_3 разом із дітьми проживає у трикімнатній квартирі АДРЕСА_2 , що підтвердили в судовому засіданні й представники сторін по справі.

Таким чином, передання позивачці за первісним позовом та відповідачці за зустрічним позовом - ОСОБА_3 квартири, у якій вона фактично проживає разом із дітьми, а відповідачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом - ОСОБА_4 — іншої (меншої) квартири не змінить усталеного порядку користування житлом та забезпечить кожного з колишнього подружжя окремим житловим приміщенням.

При цьому, суд також враховує, що оцінна вартість квартири АДРЕСА_1 становить 1460628,00 грн., а квартири АДРЕСА_2 по цьому ж проспекту — 2102369,00 грн.

Отже, оцінна вартість квартири, яка передається позивачці за первісним позовом та відповідачці за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , перевищує оцінну вартість квартири, яка передається відповідачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом - ОСОБА_4 .

При цьому, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 , якому передається квартира меншої вартості, прямо зазначив у спрямованому до суду позові, що не претендує на стягнення з позивачки за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом - ОСОБА_3 грошової компенсації різниці у вартості квартир.

Відповідну позицію висловила у судовому засіданні також його представник – адвокат Рендюк Н.В.

За наведених обставин, такий поділ спільного майна подружжя не покладає на позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 обов`язку зі сплати будь-яких коштів, а їй передається окремий об`єкт нерухомого майна, оцінна вартість якого перевищує половину загальної оцінної вартості спірного майна.

Разом з тим, задоволення первісного позову шляхом визнання за позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом - ОСОБА_3 права власності на 1/2 частку кожної квартири не призведе до реального та остаточного поділу майна, оскільки сторони залишаться співвласниками обох квартир та будуть змушені надалі спільно вирішувати питання щодо володіння, користування і розпорядження кожним із цих об`єктів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у п.58 постанови від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц зазначила, що спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 615/1364/16-ц (провадження № 61-6575св19) зазначено, що аналіз статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні спору про поділ майна, суд може не погодитися із запропонованим стороною варіантом поділу такого майна та провести його поділ у інший спосіб, враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставин, що мають істотне значення.

За таких обставин зустрічні позовні вимоги відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 - у частині передання йому в особисту приватну власність квартири АДРЕСА_1 та передання ОСОБА_3 в особисту приватну власність квартири АДРЕСА_2 підлягають задоволенню, а у задоволенні первісного позову ОСОБА_3 слід відмовити.

Разом з тим, вимога зустрічного позову ОСОБА_4 про окреме припинення права спільної сумісної власності сторін на спірне майно задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється внаслідок самого поділу.

До аналогічного висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2024 року по справі №523/14489/15-ц (провадження №523/14489/15-ц).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин, а також не спростовують наведені судом твердження.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на одну другу частку нерухомого майна задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя підлягають частковому задоволенню, зокрема шляхом передання відповідачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом - ОСОБА_4 в особисту приватну власність квартири АДРЕСА_1 та передання позивачці за первісним позовом та відповідачці за зустрічним позовом - ОСОБА_3 в особисту приватну власність квартири АДРЕСА_2 .

При цьому, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з позивачки за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом - ОСОБА_3 на користь відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_4 слід стягнути пропорційно задоволеним судом позовним вимогам понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 9737,52 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на одну другу частку нерухомого майна – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя – задовольнити частково.

У порядку поділу майна подружжя виділити в особисту приватну власність ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,70 кв.м., у тому числі житловою площею 29,00 кв.м., реєстраційний номер майна 2293776.

У порядку поділу майна подружжя виділити в особисту приватну власність ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 62,90 кв.м., у тому числі житловою площею 43,30 кв.м., реєстраційний номер майна 36627684.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір, сплачений за подання зустрічного позову, у розмірі 9737,52 (дев`ять тисяч сімсот тридцять сім) гривень (п`ятдесят дві) копійки.

В іншій частині позовних вимог зустрічного позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 05 серпня 2026 року.

СУДДЯ: