Суд: Нововодолазький районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №631/1069/26
Суддя: Мащенко С. В.
справа № 631/1069/26
провадження № 3/631/432/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця села Волиця Керекешина Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України (ID паспорт з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 05.05.2026 року органом 6316),
ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 , який не працює,
одружений, без утриманців, зареєстрований та проживає за адресом:
АДРЕСА_1 ;
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
21.06.2026 року о 23 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресом: АДРЕСА_1 ,- умисно порушив терміновий заборонний припис (серії ЕТ № 111069) від 21.06.2026 року, яким встановлено тимчасові заходи обмеження прав кривдника, а саме: попри заборону будь-якого спілкування з постраждалою особою ОСОБА_2 вступив з нею у конфлікт, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушник ОСОБА_2 до судді з`явився, свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнав повністю та прохав суворо не карати.
Крім повного визнання ОСОБА_2 своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення також доведена й всіма зібраними, наданими судді та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ВАБ № 151877), складеного 18.07.2026 року інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником В. В., підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення (а. с. 2).
З рапорту старшого інспектора - чергового ЧЧ відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Полтавського І., зареєстрованого 21.06.2026 року під № 2290 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку), убачається, що останній доповів начальнику відділення полковнику поліції Юрченку Юрію про те, що 21.06.2025 року о 23 годині 24 хвилини зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що за адресом: АДРЕСА_1 ,- чоловік ОСОБА_1 не виконує терміновий заборонний припис, який встановили з 21.06.2026 року по 23.06.2026 року (а. с. 3).
Згідно з рапортом інспектора СРПП ВП № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Калашника В., поданого 18.07.2026 року на ім`я начальника відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції Юрченка Юрія, в ході розгляду матеріалу ЄО № 2290 від 21.06.2026 року та після опитування усіх учасників події й з`ясування обставин справи на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення (серії ВАБ № 151877) за частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: громадянин порушив вимоги термінового заборонного припису так як почав спілкуватись з постраждалою особою - своєю дружиною ОСОБА_2 (а. с. 4).
Відповідно до термінового заборонного припису (серії ЕТ № 111069), складеного 21.06.2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області капітаном поліції Сокол Л. Г. відносно кривдника ОСОБА_1 , який 20.06.2026 року о 22 годині 00 хвилин за адресом: АДРЕСА_1 ,- вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався у її бік нецензурною лайкою, чим принизив честь та гідність, внаслідок чого у ОСОБА_2 піднявся тиск та розболілась голова. Стосовно кривдника ОСОБА_1 винесено зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи строком на 3 доби, починаючи з 00 години 00 хвилин 21.06.2026 року та до 23 години 59 хвилин 23.06.2026 року (а. с. 5).
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.06.2026 року, вона проживає за адресом: АДРЕСА_1 ,- та 20.06.2026 року працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення домашнього насильства та винесено терміновий заборонний припис строком на 3 дні. Однак 21.06.2026 року близько о 23 годині 00 хвилин чоловік почав з нею спілкуватись, хоча не мав права це робити, через що вона зателефонувала до поліції з метою фіксації порушення ним вимог термінового заборонного припису (а. с. 6).
З письмових пояснень ОСОБА_1 від 21.06.2026 року вбачається, що він проживає за адресом: АДРЕСА_1 ,- та 21.06.2026 року приблизно о 23 годині почав спілкуватись зі своєю дружиною попри заборону, винесену терміновим заборонним приписом, жодних конфліктів не було (а. с. 7).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (серії НОМЕР_3 ), виданого 08.03.1997 року Першотравневою сільською радою Борівського району Харківської області, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Волиця-Керекешина Старокостянтинівського району Хмельницької області, та громадянка України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка села Копанки Борівського району Харківської області, 08.03.1997 року уклали шлюб, про що в того ж дня в Книзі реєстрації актів про укладання шлюбу зроблено запис за № 01. Прізвище подружжя після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 » (а. с. 10).
Частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя визнає обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , щире розкаяння винного.
В силу змісту статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя не вбачає наявності обставин, які кодифікований закон визнає такими, що обтяжують відповідальність винному.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушень, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, що пом`якшують відповідальність винного, та відсутність тих, що її обтяжують, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах, установлених частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 20 х 17 гривень = 340,00 гривень.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.
Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.
Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025 року, з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3328,00 гривень.
Таким чином, у зв`язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3328 гривень = 665,60 гривень.
Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді судді належного та повноважного суду.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456-VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями); статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями); абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025 року, а також частиною 5 статті 7, статтями 23, 27, 33 - 35, 38, 40-1, частиною 2 статті 173-8, частиною 2 статті 173-8, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 – 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями),
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340,00 гривень (триста сорок гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанову винесено, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua