Суд: Мостиський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання водіями вимог про зупинку
Дата: 03 серпня 2026 р.
Справа: №448/950/26
Суддя: Кічак Ю. В.
Єдиний унікальний номер 448/950/26
Провадження № 3/448/475/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.08.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч.1 ст.122-2 КУпАП, –
В С Т А Н О В И В:
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
ОСОБА_1 , 09.05.2026р. о 01:18 год. по вул. Франка І., 1 в м.Судова Вишня, Яворівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом – автомобілем марки «Toyota Camry» реєстр.№ НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу, після чого здійснив спробу втечі на вказаному транспортному засобі. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.8.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Суд зазначає, що інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
Окрім цього, ОСОБА_1 знав про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, так і знав про те, що розгляд даної справи відбудеться в Мостиському районному суді Львівської області.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у справі наявні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи та з урахуванням вимог ст.268 КУпАП, у відповідності до якої присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.122-2 КУпАП, не є обов`язковою, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З диспозиції ч.1 ст.122-2 КУпАП відомо, що відповідальність настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Пунктом 8.9 «а».ПДР України регламентовано, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності доводиться такими доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №661143 від 09.05.2026 року, складеного щодо ОСОБА_1 ; рапортом інспектора взводу №1 роти №1 3 батальйону УПП у Львівській області ДПП майора поліції А.Пушкара від 09.05.2026р.; довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Н.Дяків від 11.05.2026р. з якої вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія на території України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7162783 від 09.05.2026р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП; відеозаписом (відео файлами), який міститься на DVD-диску; іншими матеріалами справи.
Наявний в матеріалах справи та досліджений в судовому засіданні відеозапис стосується обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, який фіксує перебіг подій за участі ОСОБА_1 . Так, із відеозаписів вбачається, що працівники поліції, використовуючи проблискові маячки синього та червоного кольорів, а також спеціальні звукові сигнали, здійснювали переслідування автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , який не реагував на законну вимогу про зупинку транспортного засобу. Після зупинки автомобіля під час спілкування з водієм та перевірки його документів працівники поліції встановили особу водія. Надалі вони повідомили ОСОБА_1 , що за результатами розгляду події стосовно нього буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, а також складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП. Після цього працівники поліції оформили адміністративні матеріали, роздрукували постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а також протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.122-2 КУпАП, з якими ОСОБА_1 ознайомився та отримав їх копії.
Вказаний відеозапис події відповідає вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Вказані вище докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували. Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об`єктивної сторони вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженими на те особами.
Також судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо досліджені в ході розгляду даної справи в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні наступного адміністративного правопорушення: - невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, відповідно.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.34 КУпАП – не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.35 КУпАП - не встановлено.
Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника (молодий вік), ступінь його вини та майновий стан, відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 статті 122-2 КУпАП.
Таке покарання відповідає вимогам ст.33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети – виховного впливу, виправлення правопорушника і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до змісту ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328грн. х 0,2=665,60 грн.).
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.3, ч.4 ст.307 КУпАП, штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше 3 робочих днів після закінчення строку передбаченого частиною 1 статті 307 КУпАП надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (частина 2 статті 308 КУпАП).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення через Мостиський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В.Кічак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua